Ту – середній час на усунення відмови

Показники та методи оцінки рівня якості продукції.

Показником якості продукції називається кількісна характеристика однієї або декількох властивостей продукції (або послуги), що розглядається стосовно певних умов її створення та експлуатації (або споживання), [ 41, -С. 23].

Для оцінки якості продукції використовується система показників, що включає наступні групи:

1. узагальнюючі, що характеризують загальний рівень якості продукції, а саме: обсяг та питома вага виробництва прогресивних видів виробів в загальному їх випуску, коефіцієнт оновлення асортименту; частка сертифікованої продукції; частка продукції, призначеної для експорту; частка продукції, атестованої державним Знаком якості в загальному їх випуску;

Прикладом узагальнюючого показника якості є – інтегральний показник якості продукції, який відображає співвідношення сумарного корисного ефекту від експлуатації (споживання) продукції до сумарних витрат на її створення та експлуатацію (споживання):

І = Е ¸ (З_с + З_е) _{ефект / грн.}, (85)

де Е – сумарний корисний ефект від експлуатації продукції(наприклад, пробіг вантажного автомобіля в тонокілометрах за термін служби до капремонту);

З_с – сумарні затрати на створення продукції (розробка, виготовлення, монтаж та інші одночасові затрати);

З_е – сумарні експлуатаційні затрати (технічне обслуговування, ремонт та інші поточні витрати).

Поряд із цим показником можна розрахувати обернений йому показник, який називається питомимі витрати на одиницю ефекту.

2. комплексні, що характеризують декілька властивостей виробів (або послуг), включаючи витрати пов’язані з розробкою, виробництвом та експлуацією.

В якості прикладу розглянемо коефіцієнт готовності (К_г), який для певного виду виробів розраховується за формулою:

К_г = Т ¸ (Т + Т_в), (86)

де Т – напрацювання виробу на відмову (показник безвідмовності);

Т_в – середній час відновлення (показник ремонтопридатності).

Представлений коефіцієнт (К_г) характеризує дві властивості виробу – безвідмовність та ремонтопридатність. В свою чергу:

Т_в = Т_n + Т_у, (87)

де Т_n – середній час на пошук відмови;

З формули випливає, що ремонтопридатність – складна властивість виробу відносно (Т_n)та (Т_у). Отже, відносно (К_г) показник (Т_в) можна розглядати, як одиничний, а відносно (Т_n) та (Т_у) – як комплексний.

3. Одиничні, що характеризують одну із властивостей продукції. Вони включають,[ 8, -С. 120-121; 17, -С. 226-227; 42, -С. 31-34] наступні показники:

· призначення, тобто придатність продукції до використання за призначенням (або область /сферу/ її застосування);

· надійності та довговічності (надійність – властивість виробу зберігати технічні параметри в заданих межах та фіксованих умовах експлуатації; довговічність – властивість виробу зберігати працездатність за певних режимів та умов експлуатації до руйнування або іншого граничного стану);

· технологічності, (надають уяву про ефективність конструкції машин та технології їх випуску);

· ергономічності, (визначають систему: людина – виріб – середовище та враховують комплекс гігієнічних, антропометричних, фізіологічних та психологічних властивостей людини);

· естетичності, що характеризують такі властивості продукції, як виразність, оригінальність, відповідність середовищу, стилю, моді тощо;

· стандартизації та уніфікації, що характеризують ступінь використання в продукції стандартних виробів, вузлів, деталей, та рівень їх складових частин;

· патентно-правові, що характеризують ступінь використання вітчизняних винаходів в даному виробі та можливість без перепон реалізувати продукцію, як всередині країни, так і за кордоном (показник патентного захисту та патентної чистоти);

· транспортабельності, що характеризують пристосованість продукції до перевезення певними транспортними засобами та до відповідних навантажувально-розвантажувальних робіт.

· економічні, що характеризують затрати на розробку, виготовлення, експлуатацію або споживання продукції, економічну ефективність її експлуатації. До них відносяться: ціна, прибуток, собівартість, рентабельність виробу, експлуатаційні видатки як в абсолютному відображенні, так і на одиницю основного показника призначення виробу.

· безпеки;

екологічні

Методи кількісної оцінки якості продукції вивчає спеціальна наука – кваліметрія

Кількісне значення показників якості продукції визначають залежно від способу отримання інформації наступними методами:

· вимірювальний, передбачає використання інформації, що отримується за допомогою технічних засобів вимірювання (інструментів або приладів);

· реєстраційний, базується на інформації, що отримується шляхом реєстрації та підрахунку числа певних подій (наприклад, відмов або пошкодженнь при випробуваннях). Ним можуть визначатися, зокрема, показники безвідмовності, технологічності, ремонтопридатності, патенто-правові тощо.

· розрахунковий, ґрунтується на застосуванні спеціальних математичних моделей.

· органолептичний, ґрунтується на аналізі сприйняття людських органів відчуття: зору, слуху, нюхання, смаку, дотику.

· соціологічний, здійснюється на основі збору та аналізу думки фактичних або можливих споживачів про продукцію шляхом усних опитувань, анкетування тощо.

· експертний, реалізується на основі рішення, що приймається фахівцями-експертами (напр., товарознавцями, дегустаторами, дизайнерами тощо).

Показники якості продукції, що визначені за допомогою вище поданих методів можуть бути репрезентовані трьома способами:

· розмірний, репрезентує показники якості продукції у певній фізичній розмірності (напр., м/сек.; кВт-год/грн. тощо). Показники, що відображені у грошових одиницях відносять до економічних. За їх допомогою можна кількісно охарактеризувати найрізноманітніші властивості продукції (напр., технологічність, ремонтопридатність, транспортабельність тощо). Показники, розмірність яких відображається одночасно у грошових та натуральних одиницях виміру називають техніко-економічними.

· безрозмірний, передбачає відображення показників якості у процентах або частках одиниці. До числа показників відображених даним способом відносяться: показники стандартизації та уніфікації; патенто- правові; процент корисної компоненти в продукції тощо.

· бальний, ґрунтується на використанні умовної системи розмірності у балах і як правило, при оргоноліптичному методі визначення показників якості продукції.

Рівень якості – це відносна характеристика, що ґрунтується на порівнянні сукупності показників якості даної продукції з відповідною сукупністю базових показників, тобто показник якості продукції, що оцінюється, наприклад – Р₁ співставляється з базовим Р_{1 баз}, Р₂ – з Р_{2 баз},..., Р_{n баз} (n – число показників якості, що порівнюються).

При цьому для кожного з показників розраховується відносні показники якості продукції, що оцінюється за формулою:

К_і = Р_і ¸ Р_і ^баз., (88)

Дата добавления: 2014-01-04