І. Економічний

Поточні витрати як комплексний економічний показник. Визначення, класифікація і структура.

Методика складання кошторису витрат на виробництво продукції.

2. Методика калькулювання собівартість продукції на промислових підприємствах України.

3. Шляхи зниження собівартості продукції.

Витрати утворюються в процесі формування та використання ресурсів для досягнення певної мети. Витрати мають натуральну та грошову форми. Планування й облік витрат факторів виробництва в натуральній формі (кількість, маса, об’єм, довжина тощо) має важливе значення для організації діяльності підприємства. Проте для оцінювання результатів цієї діяльності вирішальною є грошова оцінка витрат, оскільки вона виражає вартість продукції (послуг).

Слід відрізняти витрати, які утворюють вартість продукції в певному періоді (списуються на неї), і реальні грошові виплати.

Перші витрати зв’язані з виготовленням продукції незалежно від того, коли куплено відповідні матеріальні ресурси чи найнято робочу силу.

Другі — це виплати за придбані чинники виробництва без урахування часу їхнього використання. Реальні грошові виплати обслуговують зовнішній оборот підприємства та оплату праці.

Відмінності у підходах визначення поняття витрат та їх класифікації з точок зору економіки, бухгалтерського та податкового обліків (порівняння)

Економічний підхід	Підхід обліку згідно Положення (стандарт БО 16)	Підхід податкового обліку згідно закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств”
Визначення	(п.6 П (С)БО 16)	(П.5.1 Закону)
Витрати – це грошове вираження затрат виробничих факторів, необхідних для здійснення підприємством своєї виробничої і реалізаційної діяльності. [ 3 ].	Витратами визначаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.	Валові витрати виробництва і обігу – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості (товарів робіт і послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Класифікація витрат

Ознаки кваліфікації	Групи витрат
1. За ступенем однорідності [ 5 ]	* елементні * комплексні
2. За способом віднесення на собівартість окремих видів виробництва [ 2 ]	* прямі * непрямі
3. Відносно до обсягів виробництва [ 3 ]	постійні (Див. рис. 1.1.): - залишкові - стартові (Див.рис.1.2.)   - поворотні - неповоротні змінні: - пропорційні - дегресивні - прогресивні (Див. рис. 1.5.)
4. Відносно до виробничого процесу [ 2 ]	основні накладні
5. За доцільністю [ 2 ]	продуктивні непродуктивні
6. За календарним періодом [ 2 ]	поточні одноразові
7. За видами витрат [ 2 ]	витрати за економічними елементами витрати за статтями калькуляції

Крім цього виділяють:

1) - загальні;

- на одиницю продукції;

2) – власне граничні витрати

- граничні витрати (Див. рис. 1.9.) [ 5 ]

3) - витрати втрачених можливостей [ 3 ]

Валові витрати = постійні + змінні (Див. рис. 1.7)

Ø Елементні витрати – однорідні за складом, мають єдиний економічний зміст і є первинними (матеріальні витрати, амортизаційні відрахування, зарплата);

Ø Комплексні – різнорідні за складом, охоплюють кілька елементів витрат (витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальногосподарські витрати);

Ø Прямі витрати – безпосередньо зв’язані з виготовленням певного різновиду продукції і можуть бути прямо обчислені на її одиницю;

Ø Непрямі витрати – пов’язані з процесом виробництва в цілому: зарплата обслуговуючого і управлінського персоналу, утримання та експлуатація машин, споруд.

Ø Постійні витрати (ПВ) – це такі витрати, сума яких в даний період часу не залежить безпосередньо від величини і структури виробництва та реалізації;

Ø Середні постійні витрати – це постійні витрати на одиницю продукції (СПВ)

тис. грн

(грн./од)

1000 ПВ

750 СПВ (1.1)

СПВ

250

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 тис. од.

Рис. 1.1.

Ø Залишкові витрати – це та частина постійних витрат, які продовжує нести підприємство, не дивлячись на те, що виробництво і реалізація на якійсь час повністю зупинені;

Ø Стартові витрати – це та частина постійних витрат, які виникають у зв”язку з відновленням виробництва і реалізації.

тис.грн.

1400 стартові

1200 витрати

1000 Постійні

800 Залишкові витрати

600 витрати

200

0 1 2 3 4 5 од.

Рис. 1.2.

Якщо господарська діяльність здійснюється в рамках даного об’єму, постійні витрати будуть незмінними. Розширення потенціалу фірми, наприклад у формі збільшення машинного парку, збільшення числа штатних співробітників призводить до росту постійних витрат (на амортизацію, зарплату, орендну плату) у формі скачків

тис.грн грн\од

2000 200

1800 ПВ

1400

1000 150

100 СПВ

тис\од тис\од

0 2 4 6 8 10 12 14 16 18 20 0 2 4 6 8 10 11 12 14 16 18 20

Рис. 1.3. Скачки ПВ Рис. 1.4. Скачки СПВ

Ø Змінні витрати – витрати, загальна величина яких на даний період часу знаходиться в безпосередній залежності від об’єму виробництва і реалізації, а також їх структури при виробництві і реалізації декількох видів продукції.

Ø Під пропорційними змінними витратами розуміють змінні витрати, які змінюються у відносно тій же пропорції, що і виробництво та реалізація.

Ø Під дегресивними змінними витратами розуміють змінні витрати, які змінюються у відносно меншій пропорції, ніж виробництво і реалізація.

Ø Під прогресивними змінними витратами розуміють змінні витрати, які змінюються у відносно більшій пропорції, ніж виробництво і реалізація.

С г середні С г

в

[ 6-c.407]

в

б

а б

а

0 V 0 V

Рис 1.5 Динаміка витрат (С) залежно Рис. 1.6. Динаміка середніх витрат (С)

Від обсягу виробництва (V): залежно від обсягу виробництва (V):

а) постійних;

б) дегресуючих;

в) пропорційних;

г) прогресуючих.

Ø Валові витрати – це сума постійних та змінних витрат.

Дата добавления: 2014-01-04