ПИТАННЯ 2. Вплив міжнародних стандартів поводження з ув’язненими та засудженими на формування пенітенціарної політики незалежної України

Перші контакти між Секретаріатом Ради Європи і в’язничною адміністрацією України були встановлені у листопаді 1994 року під час інформаційного семінару. Після цього розпочалася робота по підготовці оцінки в’язничної системи України. У серпні 1995 року у Києві було проведене друге засідання, на якому обговорювалися питання проведення такої оцінки. Після цього засідання Міністерство внутрішніх справ України запропонувало раді Європи здійснити оцінку в’язничної системи.

Огляд в’язничної системи України проводився групою досвідчених експертів і тривав понад чотири тижні (у червні-серпні 1996 року), а доповідь про оцінку була завершена наприкінці осені 1996 року. Експерти вивчили систему управління української тюремної адміністрації, установи для підготовки персоналу, а також окремі пенітенціарні установи. Була зроблена оцінка можливостей впровадження необхідних переутворень з точки зору Європейських тюремних правил. Крім того були підготовлені конкретні пропозиції по впровадженню змін як в короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі.

Необхідність реформування тюремної системи України обговорювалась і раніше. Наприклад, на базі Київського інституту внутрішніх справ у травні 1995 року було проведено науково-практичну конференцію “Актуальні проблеми сучасної пенітенціарної політики України”. Але з 1997 року ця робота стала більш скоординованою й планомірною. На основі оцінок і пропозицій експертів Ради Європи була розроблена і в червні 1997 року прийнята спільна програма комісії Європейських співтовариств і Ради Європи у галузі реформи правової системи, місцевого самоврядування та правоохоронної системи України.

Спільна програма передбачала такі проекти: “Штатний розклад і організаційна структура”; “Добір і підготовка персоналу”; “Розміщення та класифікація ув’язнених”; “Поводження з ув'язненими, засудженими до тривалих строків покарання”.

В рамках цих проектів передбачалась велика кількість спільних заходів, у тому числі пов’язаних з вивченням досвіду країн, які є учасниками програми (Швеція, Німеччина, Сполучене Королівство).

З цього моменту представники України все частіше запрошуються для участі в міжнародних семінарах, конференціях, які проводяться в країнах Європи. Крім того, ціла низка таких заходів була організована й проведена на Україні.

Одним з таких заходів стала Програма сприяння реформі пенітенціарної системи України, яка розроблена і запроваджена Інститутом Конституційної і Законотворчої політики, що діє в системі фонду Сороса.

Основними методами реалізації цієї програми являються семінари з з участю науковців та практиків, обмін делегаціями між зацікавленими країнами для вивчення набутого прогресивного досвіду в цій сфері діяльності.

На основі цих досліджень Київським інститутом внутрішніх справ розроблена доктринальна модель закону “Про пенітенціарну систему України”. Базуючись на вимогах Конституції України та принципах гуманізації пенітенціарного процесу згідно з міжнародними програмами, цей документ пропонував системне вирішення комплексу основних складових проблем пенітенціарної політики держави, максимальне і ефективне використання у справі ресоціалізації засуджених усього національного потенціалу, об’єднання з цією метою зусиль і координацію дії суб’єктів соціального життя, відповідальних за безпеку суспільства.

Доктринальна модель вміщує в себе 57 статей, які розкривають поняття пенітенціарної системи, її завдання принципи та правові основи діяльності.

Подавався перелік суб’єктів пенітенціарної системи та їхня компетенція. В цьому розділі були чітко визначені завдання центральних та регіональних органів, функції органів місцевого самоврядування, суду, прокуратури, органів внутрішніх справ, охорони здоров’я і підприємств, організацій, установ, а також громадських організацій та засобів масової інформації.

В ІV розділі пропонувались такі види пенітенціарних установ: максимального рівня безпеки, середнього та мінімального.

Рівень безпеки – це вид режиму утримування, залежно від тяжкості злочину та особи засудженого. Концептуальні положення доктринальної моделі закону викликали високу зацікавленість в учасників міжнародного семінару “Досвід реформування карно-виконавчих систем Східної Європи та шляхи його використання при розбудові пенітенціарної системи України”, який відбувся 13-14 лютого 1998 року на базі Київського інституту внутрішніх справ.

В роботі семінару брали участь керівники Головного Управління з виконання покарань МВС України, керівники та провідні спеціалісти учбових та науково-дослідних закладів МВС України, зарубіжні фахівці пенітенціарної системи, керівники відділів (управлінь) з виконання покарань УМВС областей України.

Учасники семінару обговорювали такі питання:

· концептуальні основи сучасної пенітенціарної політики України;

· майбутнє покарання: європейські перспективи;

· теоретичні та практичні аспекти запровадження Європейських тюремних правил;

· роль громадських організацій у здійсненні тюремної реформи та програм ресоціалізації засуджених (досвід США);

· досвід реформування пенітенціарної системи Польщі, Угорщини, Чехії;

· зміст проекту нового кримінально-виконавчого кодексу України;

· порівняльні характеристики пенітенціарної політики східноєвропейських країн, аналіз кримінально-виконавчих кодексів цих країн та інші питання.

З метою реалізації спільної програми Комісії європейського Співтовариства Ради Європи, яка вже згадувалась (проект “Добір та підготовка персоналу”), в місті Берліні в травні 1998 року відбувся семінар за участю представників України, Німеччини, Великобританії.

Обговорювалися питання, які можна розділити на чотири групи:

· відбір кадрів;

· підготовка та навчання кадрів;

· зміст навчання;

· робота по збереженню кадрів.

Стосовно проблеми відбору кадрів домінуючою була думка про підняття престижу працівників пенітенціарної системи. Представники Німеччини, Великобританії, зокрема, акцентували увагу на необхідність тестування кандидатів при прийомі на роботу, проведення соціологічних досліджень серед працівників пенітенціарної системи, залучення до роботи в тюрмах більшої чисельності жінок, спрощення системи перевірки кандидатів на роботу.

Велику увагу учасники семінару приділили підготовці та навчанню кадрів, змісту навчання. Вирішальним принципом розв’язання цих проблем має бути більша увага до практичного навчання.

Багато часу було приділено підвищенню кваліфікації кадрів, в тому числі викладачів. Для виконання цієї роботи були визначені партнери з співробітництва між навчальними закладами України та Західної Європи.

В травні 1998 року в м. Кременчук проводився семінар “Гуманізація процесу виховання неповнолітніх засуджених в Україні”, де вперше за роки незалежності України фахівці-вчені та практичні працівники кримінально-виконавчої системи кваліфіковано обговорювали різнобічні проблеми ресоціалізації неповнолітніх засуджених. Семінар проведено Українською секцією Міжнародного товариства прав людини при творчій та організаційній допомозі Державного Департаменту України з питань виконання покарань і фінансувався Європейською Співдружністю.

Серед питань, які обговорювались на семінарі, були такі:

· основні напрямки реформування системи ВТК;

· відповідність умов утримання неповнолітніх засуджених до норм міжнародного права;

· роль правозахисних організацій в реформуванні пенітенціарної системи;

· реабілітаційні програми для неповнолітніх засуджених в США;

· психологічні аспекти процесу гуманізації виховання неповнолітніх засуджених;

· діяльність центрів соціальних служб для молоді та інші питання.

Крім того, учасники семінару були ознайомлені з практичним досвідом роботи деяких виховно-трудових колоній України.

В листопаді 1998 року в м. Донецьк відбувся міжнародний семінар “Тюремна реформа в посттоталітарних країнах”. В семінарі взяли участь керівники тюремних відомств і представники неурядових організацій 17 країн Центральної Європи, Балтії і СНГ.

Однією з головних тем, яка обговорювалась на семінарі, була проблема підпорядкування тюремного відомства.

Особливу увагу було звернуто на успіхи у реформуванні тюремної системи Польщі, де чисельність ув’язнених в останні роки скоротилась удвічі.

Як значний прогрес в розвитку українського суспільства було відмічено факт, що цей семінар проводився спільно державними структурами і громадськими організаціями.

Слід визнати, що в останній час неурядові організації стають помітними учасниками демократичних перетворень, у тому числі в Україні. Серед таких організацій – Penal Reform International (PRI). Ця неурядова організація була створена в Лондоні і зареєстрована в Нідерландах в листопаді 1989 року. У число членів PRI входять представники п’яти континентів з більш ніж 80 країн світу. PRI розробляє програми на регіональній основі, сприяє неурядовим організаціям та окремим особам в реалізації різноманітних проектів у своїх країнах, у розповсюдженні інформації та позитивного досвіду між країнами із схожими умовами суспільного життя.

PRI була створена для того, щоб надати можливість окремим представникам та організаціям, які займаються пенітенціарною реформою у своїх країнах, вийти на міжнародній рівень, налагодити обмін інформацією та досвідом, визначити перспективи розвитку.

Міжнародний центр тюремних досліджень (ICPS), був створений у квітні 1997 року при Школі права Королівського коледжу Лондонського університету. Цей центр надає допомогу урядовим та іншим зацікавленим організаціям в розробці відповідних стратегій для пенітенціарних установ з урахуванням доцільності тюремного ув’язнення.

Основу його діяльності складають проекти і консультаційні послуги для міжнародних установ, урядових та неурядових організацій. Його завдання полягає у тому, щоб розповсюджувати результати академічних досліджень і проектів як в національному, так і в міжнародному масштабі, зробити їх доступними для організацій та приватних осіб.

Міжнародна тюремна реформа і Міжнародний центр тюремних досліджень реалізує проект “Тюремна реформа у Східній Європі і Центральній Азії”

Серед Українських неурядових організацій можна відмітити Міжнародну громадську організацію “Міжнародне товариство прав людини. Українська секція” (МТПЛ-УС). Вона була створена у грудні 1993 року як регіональне представництво міжнародного товариства прав людини, яке в свою чергу було створено у 1972 році. МТПЛ-УС зараз нараховує більш ніж 500 членів, які об`єднані в обласні, міські осередки або робочі групи.

У відповідності з своїм Статутом МТПЛ-УС надає допомогу і контактує тільки з тими особами і організаціями, які у своїй правозахисній діяльності відмовляються від застосування насильства, закликів до застосування насильства, або пропаганди тоталітарних форм влади. Українська секція ставить перед собою таки завдання: надання правової допомоги громадянам; матеріальної допомоги багатодітним сім’ям, інвалідам, людям похилого віку. Серед завдань організації є й сприяння гуманізації умов утримання неповнолітніх в місцях, призначених для виконання покарань; розповсюдження серед населення ідей, викладених у Загальній декларації прав людини, Європейській конвенції захисту прав людини та основних свобод, в інших документах правозахисного змісту.

Українська секція стала виконавцем великих освітніх проектів в рамках програми TACIS. Крім того в 1997-1998 роках МТПЛ-УС реалізувала мікропроект “Гуманізація виховання неповнолітніх засуджених в Україні” (семінар в м. Кременчук, якій вже вгадувався).

Метою програми TACIS, що започаткована Європейською Комісією у 1992 році, є прагнення до зміцнення правового порядку, практики і процедур плюралістичної демократії у центрально та східноєвропейських країнах, у нових незалежних державах з тим, щоб підтримати у цих загальний процес політичних та економічних реформ. Серед завдань програми є передача специфічних знань та технічних можливостей в галузі демократичної практики і правового порядку професійним групам та асоціаціям у зацікавлених країнах.

“Донецький Меморіал” (ДМ) – є науково-дослідницькою, просвітницькою, благодійною та правозахисною громадською організацією громадян. Вона створена у 1989 році і ставить за мету, зокрема, пропаганду правових та історичних знань.

На протязі 1997-1999 років ДМ провів такі заходи:

· семінар в Донецьку з судової реформи в Україні разом з Радою Європи;

· низку семінарів з викладання прав людини разом з “Освітнім центром прав людини” з Харкова;

· міжнародний семінар з тюремної реформи;

· семінар для персоналу установ виконання покарань Донеччини.

Крім того, ДМ займається створенням Бібліотеки історичної та правової літератури.

Активізують свою діяльність і інші правозахисні неурядові організації.

В Лондоні у квітні 1999 року PRI і ICPS була організована і проведена міжнародна конференція “Тюремна реформа: нові підходи для нового віку”. Більш ніж 120 її делегатів репрезентували уряди і парламенти, міжнародні і національні неурядові організації, органи юстиції і тюремні відомства 50 країн світу п’яти континентів. Міністри та інші офіційні особи, парламентарії, судді і представники неурядових організацій, стурбовані правами людини і зацікавлені в проведенні тюремної реформи, обговорили роль системи кримінального правосуддя і тюрем в громадянському і демократичному суспільстві. Учасники конференції прийняли Нову програму реформ у сфері виконання покарання на наступне десятиріччя.

В Новій програмі визначені такі стратегічні напрямки:

· відновлювальне правосуддя;

· альтернативні способи розв’язання конфліктів;

· неформальне правосуддя;

· альтернативи позбавленню волі;

· альтернативні методи поводження з неповнолітніми;

· насильницькі злочини;

· скорочення чисельності тюремного населення;

· нові підходи до управління тюрмами;

· роль громадянського суспільства в тюремній реформі.

Учасники конференції звертають увагу до підсумкового документу всіх урядів, ООН, регіональних міжурядових і неурядових організацій, закликають до сприяння широкому розповсюдженню Нової програми реформування систем виконання покарання.

Перші кроки в напрямку реалізації Нової програми в Україні вже зроблені. У листопаді 1999 року в м. Харкові на базі Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого Генеральним правовим департаментом Ради Європи, міністерством юстиції України, НДІ вивчення проблем злочинності АПрН України було організовано і проведено міжнародний науково-практичний семінар “Кримінальні покарання, альтернативні позбавленню волі”.

В роботі семінару брали участь представники Генерального правового департаменту Ради Європи, тюремних органів Швейцарії, Німеччини, вчені Оксфордського Університету, провідні вчені України та працівники практичних органів з виконання покарань.

Основна увага учасників семінару була звернена на необхідність більш широкого застосування покарань, які є альтернативою позбавлення волі. Обговорювались теоретичні та практичні проблеми, пов’язані з тюремною реформою в Україні. Серед питань, яки розглядались на семінарі, були такі:

· правова та політична стратегія в межах реформування системи санкцій. Стандарти Ради Європи у галузі альтернативних мір покарання;

· покарання, не пов’язані з позбавленням волі в проекті Кримінального кодексу України;

· деякі проблеми застосування покарань, не пов’язаних з позбавленням волі за чинним законодавством та новим кримінальним законодавством України;

· проблеми соціальної адаптації звільнених від відбування покарання;

· посредництво між потерпілим та правопорушником і пробація в Німеччині, в Об`еднаному Королівстві та інші питання.

Цей семінар розпочинає низку заходів щодо виконання Нової програми тюремної реформи. Перед Україною стають нові питання, проблеми, які вона повинна здолати для того, щоб стати сучасною, цивілізованою європейською державою.

Висновок: Залучення міжнародних та національних неурядових організацій безперечно буде сприяти формуванню громадянського суспільства в Україні, яка отримала унікальний шанс прийти до цивілізованого суспільства за більш короткий строк з урахуванням досвіду розвинутих країн.

Дата добавления: 2014-01-04