Види навчальних занять

Динамічні процеси сучасного суперечливого світу ставлять кожну людину в складні умови суспільного життя.

Зміна ціннісних орієнтацій, переоцінка нашого минулого, утвердження плюралізму, розмаїття думок, поглядів на різні питання суспільного життя, необхідність пошуку і швидкого знаходження рішень – усе це проблеми людського буття, збереження і розвитку особистості, її внутрішнього світу, світоглядної культури. Людина прагне правильно зорієнтуватися, збагнути сенс свого існування, увійти у загальнокультурний світовий простір, сформувати глибоку світоглядну культуру.

Кожна людина прагне усвідомити себе, самовизначитися, щоб найповніше реалізувати себе у навколишньому світі. Фундаментом цих процесів можуть бути лише ґрунтовні знання, інтегровані, систематизовані, узагальнені та практично гуманно використані.

Навчальна дисципліна «Методика навчання предмета «Я у світі»» покликана підготувати вчителя, який би формував саме таку людину, інтелектуально-творчу особистість.

Перед педагогом стоять завдання: використати набуті знання та вміння, щоб допомогти соціалізації особистості молодшого школяра в українському суспільстві, забезпечити умови для особистісного розвитку учня, формування його соціальної і громадянської компетентностей.

З цією метою студент повинен знати зміст Державного стандарту початкової загальної освіти, освітньої галузі «Суспільствознавство», програми загальної середньої загальноосвітньої школи «Я у світі», підручників «Я і Україна», оволодіти формами, інноваційними технологіями і методиками викладання навчального предмета «Я у світі»» в початковій школі.

То ж оволодіваймо знаннями, навчаймося наполегливо та творчо!

Вступ. Методика навчання предмета «Я у світі» як педагогічна дисципліна. Загальна характеристика.

1.Наукове обґрунтування необхідності вивчення навчальної дисципліни.

2.Методологічні основи викладання методики навчання предмета «Я у світі».

4.Тематичний план вивчення навчальної дисципліни.

7.Звязок методики з іншими навчальними дисциплінами.

2.Програма навчальної дисципліни «Методика навчання предмета «Я у світі».

3.А.Крамаренко. Методика викладання освітньої галузі «Людина і світ». Навчальний посібник. Донецьк, 2010, ст.6-8.

4.О.О. Ліннік. Методика викладання освітньої галузі «Людина і світ», К., 2010, ст.5-17

- методологічні основи викладання навчальної дисципліни;

- мету, завдання, структуру навчальної дисципліни;

- міждисциплінні зв’язки та їх значення для формування світогляду молодої людини, вивчення навчальної дисципліни та практичної діяльності;

- прогнозувати розвиток методики викладання освітньої галузі «Суспільствознавство»;

- визначати актуальні проблеми цієї методики.

освітня галузь, змістові лінії, методика навчання, методичні засади навчання, феномен людини, соціальне середовище, людські чесноти, Україна - незалежна держава, громадянство, культурно-історичне середовище, Земля - спільний дім.

1.Наукове обґрунтування необхідності вивчення навчальної дисципліни.

Сьогодення визначає загальну стратегію сучасної системи освіти.

«Освіта – засіб відтворення й нарощування інтелектуального, духовного потенціалу народу, виховання патріота і громадянина, дієвий чинник модернізації суспільства» (Національна доктрина розвитку освіти у 21 столітті).

Аналіз вітчизняної і зарубіжної психолого-педагогічної науки, а також врахування сукупного педагогічного досвіду визначають завдання освітньо - педагогічної сфери. Якою ж має бути філософія педагогічної освіти?

Тут без взаємодії та взаємопроникнення соціокультурного і професійно-фахового начал не обійтися.

Культура як система знань, умінь, відповідних поглядів і переконань, творчості та ціннісних орієнтацій складає основу загальної освіти, якою має володіти вчитель, щоб соціокультурний досвід передавати учням. Хвилини рефлексії: проаналізуйте, будь ласка, яким чином ви особисто підвищуєте свій загальнокультурний рівень.

Але це один, предметно - змістовий бік професійної підготовки вчителя.

-сучасним досвідом психолого-педагогічної культури, до різновидів якої можна віднести: по-перше, психолого-педагогічні знання про об’єкт освіти та способи організації, здійснення та оцінювання результатів професійної діяльності; по-друге, оволодіння системою загальних, міжциклових і фахового-інтегрованих умінь і навичок, наявність яких забезпечує ефективність багатофункціональної педагогічної діяльності вчителя;

- вироблення здатності творчо застосовувати сучасні наукові досягнення в галузі педагогіки, психології, методики, технології у практичній навчально-виховній роботі та

- вмінь проектувати нові й використовувати відомі технології навчання, виховання й розвитку особистості школяра;

По-третє, присвоєння досвіду ціннісного ставлення до предмета професійної діяльності, так необхідного для гуманного надання йому освітніх послуг, задоволення його потреб в освіті.

Насамперед мова йде про основні елементи цивілізованої соціальної культури, володіння якою є обов’язковим для тих, хто навчає, і тих, хто навчається,а також про основи педагогічної майстерності й творчості майбутнього вчителя. Самоперевірка: що включає в себе психолого-педагогічна культура.?

І тому загальна стратегія сучасної системи вищої освіти вимагає підготовки саме фахівців-професіоналів.

Лише такий вчитель може виконати ті завдання, які стоять перед сучасною школою.

- навчити дитину вчитися, надати їй можливість здійснювати самостійний пошук і досягти прогресу в індивідуально обраному напрямку;

- розвивати інтелектуальні здібності дитини: її мовлення, мислення, пам'ять, увагу, уяву;

- забезпечити дітям можливість набувати навчальних, артистичних, етичних і практичних навичок для успішної майбутньої діяльності в демократичному суспільстві;

- допомогти учням реалізувати свій творчий потенціал;

- забезпечити школярам максимально широку освіту, допомогти їм знайти коло власних інтересів;

- виховати людей, котрі вчитимуться все життя.

! Досягнення мети сучасної освіти пов’язане з особистісним потенціалом викладача, його загальною та професійною культурою, без яких неможливе розв’язання наявних проблем навчання та виховання відповідно до нових освітніх парадигм.

Сучасному вчителю необхідні гнучкість і нестандартність мислення, вміння адаптуватися до швидких змін умов життя. А це можливо лише за умови високого рівня професійної компетентності, наявності розвинених професійних здібностей. Ця проблема зафіксована в державній національній програмі «Освіта», де наголошується, що один із головних шляхів реформування освіти полягає в необхідності «підготовки нової генерації педагогічних кадрів, підвищення їхнього професійного та загальнокультурного рівня.

У Концепції загальної середньої освіти вказано на необхідність розв’язання проблеми підготовки вчителя, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно дбає про своє особистісне та професійне зростання, уміє розв’язати нові педагогічні завдання.

У системі професійної підготовки вчителя важливим є процес формування професійної культури й компетентності. Професійно-педагогічна компетентність - сукупність умінь педагога як суб’єкта педагогічного впливу особливим чином структурувати наукове та практичне знання з метою найкращого розв’язання педагогічних завдань.

Лише вчитель, який має високий рівень педагогічної культури, спеціальні знання та вміння з методик викладання предметів початкової ланки освіти зможе реалізувати завдання Державного стандарту початкової школи, зокрема освітньої галузі «Суспільствознавство»,забезпечити державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Відповідальні завдання стоять перед вчителем.

«Вчитель повинен навчати учнів жити серед людей, бути порядними, працьовитими, наполегливими, цілеспрямованими, допомогти оволодіти здатністю до самостійного, творчого мислення. Навчати розумінню думок і почуттів інших людей, толерантності.» (О.Домінський, директор Вінницького технічного коледжу, ж. Освіта. Технікуми. Коледжі, №1,2 2012р.)

«Основною метою освітньої галузі «Суспільствознавство», яка реалізується через предмет «Я у світі», є особистісний розвиток учня, формування його соціальної і громадянської компетентностей шляхом засвоєння різних видів соціального досвіду, що складається із загальнолюдських, загальнокультурних та національних цінностей, соціальних норм, громадянської активності, прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій, різних думок.

Завдання вчителя виховувати гуманну, соціально активну особистість, яка усвідомлює свою належність до етносоціального та соціально-культурного середовища, здатну розуміти значення життя як найвищої цінності.

Вчитель має допомогти учневі оволодіти способами діяльності та моделями поведінки, які відповідають загальноприйнятим нормам моралі та права, формувати основи споживчої культури, вміння самостійно приймати рішення щодо власної поведінки» (Державний стандарт початкової загальної освіти).

Висновок.! Ці завдання зможуть розв’язати лише вчителі – професіонали.

Отже, (мета вивчення навчальної дисципліни, її зміст) навчальна дисципліна покликана допомогти студентам засвоїти основні категорії методики викладання освітньої галузі «Суспільствознавство», форми та методи організації навчального процесу з предмета «Я у світі», шляхи підвищення якості педагогічного процесу з означеного курсу.

2.Методологічні основи викладання освітньої галузі «Суспільствознавство», предмета «Я у світі».

У вивченні цієї теми вам допоможуть знання з філософії: діалектика, гносеологія (методи пізнання). Варто повторити!

Методологічною основою будь-якої наукової дисципліни,в тому числі і цієї методики, є діалектика, яка розкриває об’єктивні закони розвитку природи, суспільства і людського мислення. Відповідно процес вивчення предмета «Я у світі» і компоненти що його складають, повинні розглядатися у взаємозв’язку і залежності.

Методичні принципи вивчення предмета «Я у світі»:

· цілісність і системність, тобто відтворення об’єктів вивчення – людини і суспільства через їх цілісне бачення та у їх взаємозв’язках;

· гуманоцентризм, який передбачає, що головним предметом навчальної дисципліни є сама людина, що під час вивчення усіх тем курсу їх зміст повинен пов’язуватися з людиною (її потребами, інтересами, цілями, ідеалами та ін.);

· синтетичність, тобто поєднання у змісті і в процесі викладання курсу різних форм практичного і духовного освоєння дійсності та різних джерел інформації;

· розвиток особистості, тобто спрямованість курсу на формування не лише знань, вмінь і навичок, але й особистісних якостей людини, їхніх переконань, установок, мотивів, ціннісних орієнтацій та інших особистісних характеристик. Особлива увага повинна приділятися розвиткові критичного і творчого мислення;

· відкритість, яка включає в себе також полікультурність і плюралізм, і яка спрямована на вироблення антидогматичного мислення,здатного сприймати будь-яку інформацію і без упереджень та з розумінням ставитися до різних точок зору і поглядів;

· органічне поєднання локального і глобального, яке передбачає взаємозв’язок індивідуального і родового, регіонального і загальнонаціонального;

· гармонізація відносин, згідно з якою вивчення навчальної дисципліни повинне сприяти виробленню толерантності в людських взаєминах, прагнення і вміння будувати на розумних і морально-правових засадах свої взаємовідносини з навколишнім середовищем та іншими людьми.

У методиці викладання освітньої галузі «Суспільствознавство» застосовуються ряд методів наукового дослідження (згадайте, будь ласка, курс педагогіки!).

Одне з чільних місць серед методів дослідження займає педагогічний експеримент ( лат. – проба, дослід) – спеціально організована педагогічна діяльність учителів і учнів з метою перевірки й обгрунтування наперед розроблених теоретичних припущень, або гіпотез.

Під час проведення педагогічного експерименту, дослідника цікавить стан проблеми, що вивчається. Тому доцільно використати історичний метод, який дає можливість проаналізувати те, що досягнуто з цієї проблеми, конкретизувати завдання дослідження й намітити шляхи її подальшого вивчення. Застосовуючи цей метод, дослідник опрацьовує педагогічну, психологічну та методичну літературу, навчальні програми,підручники та посібники.

Використовується також метод вивчення та узагальнення досвіду роботи своїх колег для дослідної перевірки нових програм, підручників, наочних посібників тощо. При вивченні досвіду роботи вчителів широко використовується педагогічне спостереження (виявлення досягнень вчителів, їх узагальнення,теоретичне осмислення). Спостереження застосовуються як самостійний метод наукового дослідження, а також як прийом під час проведення експерименту та вивчення й узагальнення ідей педагогічного досвіду.

Разом з тим можна застосовувати й анкетування учнів і вчителів,вивчення шкільної документації тощо.

Серед інших методів варто звернути увагу на бесіду як додатковий чи самостійний метод педагогічних досліджень. Вона часто поєднується з такими методами, як спостереження, анкетування, тестування, експеримент.

Наступний етап дослідження – розроблення та впровадження дослідно-експериментальної методики, нововведень тощо (формуючий експеримент). Для цього необхідно розробити дидактичні матеріали, методичні рекомендації, запитання, завдання тощо. Важливою умовою є те, що експеримент має проводитися у двох групах учнів:експериментальних та контрольних.

Важливим етапом дослідження є обробка й аналіз результатів експерименту, уточнення окремих положень, розроблення практичних рекомендацій для вчителів початкової ланки освіти. Для встановлення кількісних залежностей між дослідженими педагогічними явищами застосовують математично-статистичні методи.

Отже, використовуючи принципи діалектики, емпіричні та теоретичні методи дослідження, вчитель-дослідник вивчає навчально-пізнавальний процес з метою його вдосконалення.

Наведіть, будь ласка, приклади використання вами перерахованих методів дослідження при проходженні практики виховної роботи.

Предмет методики викладання освітньої галузі «Суспільствознавство» - процес оволодіння зазначеним курсом, озброєння майбутніх вчителів початкової школи вміннями професійно виконувати завдання, передбачені програмою.

Метою навчальної дисципліни «Методика навчання предмета «Я у світі» є підготовка студентів до викладання предмета "Я у світі» в початковій школі в світлі сучасних вимог, вивчення й узагальнення досвіду викладання предмета «Я у світі», визначення напрямів підвищення якості педагогічного процесу з означеного предмета.

Отже, вищевказана методика викладання встановлює педагогічні закономірності, принципи, методи виконання завдань освіти з формування гармонійної особистості засобами цієї дисципліни і є галуззю педагогіки, конкретною педагогічною дисципліною.

Суспільствознавчі факти, закономірності слугують предметом вивчення учнями предмета «Я у світі», і разом з тим, є предметом викладу їх учителем у школі. Методика викладання освітньої галузі «Суспільствознавство» з’ясовує, для чого треба вивчати предмет «Я у світі». Викладаючи предмет, учитель повинен розкривати його освітнє та виховне значення. При цьому він має націлювати свою роботу на те, щоб вивчення не обмежувалося лише ознайомленням молодших школярів з окремими фактами з життя суспільства; під час вивчення цього предмета в учнів потрібно сформувати цілісне уявлення про суспільство, забезпечити розуміння ними найпростіших причинно-наслідкових зв’язків, що існують у навколишньому світі; розкрити культуру взаємоспілкування людей; передбачити накопичення досвіду особистісного ставлення до системи цінностей, до суспільства; сприяти розвитку розумових здібностей школярів, їхньої емоційної сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до самовираження тощо.

Для того, щоб оволодіти методикою викладання освітньої галузі, майбутньому вчителю початкової школи потрібно знати зміст таких наукових дисциплін, а саме: психологію і педагогіку (загальну, вікову, соціальну),краєзнавство, історію світову та України, народознавство, етику, естетику, культурологію, правознавство.

Вчитель повинен вміти педагогічно доцільно реалізувати програму навчального предмета «Я у світі» на практиці в школі,забезпечуючи засвоєння учнями навчального матеріалу, розв’язуючи завдання курсу.

Дидактичні особливості методики навчання предмета «Я у світі»: оскільки вивчається соціальне оточення як середовище життєдіяльності людини, тому основна дидактична особливість його форм і методів викладання визначається конкретністю.

Постійно маючи справу з реальними фактами, вивчаючи їх, вчитель вчить учнів робити логічні висновки із конкретних фактів, які учні безпосередньо спостерігають, або відтворюють на уроці (використання соціального досвіду учнів).

- формувати уявлення про методику викладання освітньої галузі «Суспільствознавство» як науку та її методологію;

- навчатися свідомо і творчо підходити до визначення навчально-виховних завдань, добору змісту, форм, методів і засобів вивчення соціального оточення, формувати особистість молодшого школяра, виховувати патріота та громадянина;

- формувати професійні компетентності, зокрема інформаційну, інтелектуальну, психолого-педагогічну, науково-методичну, мотиваційну, комунікативну, конструктивну, діагностичну, рефлексивну, креативну, проектну, організаційно-управлінську, нормативно-правову;

- закріпити теоретичні знання та практичні вміння з методики викладання освітньої галузі «Суспільствознавство» у поєднанні з сучасними педагогічними технологіями;

- формувати професійну культуру майбутнього вчителя початкової школи;

- розвивати загальнонавчальні та професійні вміння.

Підґрунтям для вивчення навчальної дисципліни є знання з основ філософських знань, педагогіки та психології, історії, правознавства, літератури, народознавства, етики, естетики, культурології, біології, фізики, хімії.

За підсумками вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

- мету, завдання, зміст навчальної дисципліни; зв’язки методики з іншими навчальними дисциплінами;

- методику реалізації освітньої галузі "Суспільствознавство" в початковій школі;

- процес мотивації і активізації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів з предмета «Я у світі»;

- форми контролю і регулювання навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів з предмета «Я у світі»;

- шляхи підвищення якості навчально-пізнавального процесу з предмета «Я у світі» в світлі сучасних вимог.

За підсумками вивчення навчальної дисципліни студент повинен вміти:

- визначити мету та завдання навчальної дисципліни;

- визначати актуальні проблеми даної методики;

- узагальнювати, систематизувати, інтегрувати знання різних навчальних дисциплін та використовувати їх у професійній діяльності;

- професійно формувати понятійний апарат освітньої галузі та вміло його використовувати;

- ефективно використовувати освітні технології, педагогічні методи та прийоми, засоби навчання в процесі формування суспільствознавчих понять і уявлень, виховання та розвитку школяра;

- наповнити оригінальним змістом змістові лінії освітньої галузі, виходячи з принципів системності, наступності та розвитку;

- формувати в учнів соціальну та громадянську компетентності;

- прогнозувати ефективність педагогічного процесу, здійснювати контроль і регулювання навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів з предмета «Я у світі».

Отже, методика навчання предмета «Я у світі» має встановити, яких знань і вмінь повинні набути учні та за допомогою яких форм і методів досягти найефективніших результатів.

Поточний контроль ЗУН - тематичне оцінювання, семестрова оцінка. Підсумковий контроль - залік, державний іспит.

4.Тематичний план вивчення навчальної дисципліни.

№ п\п	Назва розділу	Всього годин за навчальним планом	Аудиторні заняття
	Лекції	Практичні роботи	Лабораторні роботи	Семінари	Самостійна робота
	Вступ. «Методика навчання предмета «Я у світі»» як педагогічна дисципліна. Загальна характеристика.
	Загальна характеристика освітньої галузі «Суспільствознавство»: зміст, мета, завдання, особливості, змістові лінії, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.
	Практична робота. Визначити загальнодидактичні та специфічні принципи побудови програмового матеріалу з предмета «Я у світі». Аналіз навчальної програми, структури та змісту чинних підручників предмета «Я у світі». Ознайомлення з робочими зошитами для 3-4 класів, методичними посібниками для вчителів.
	Лабораторна робота. Спостереження та аналіз уроку з предмета «Я у світі».
	Тематичне оцінювання.
	Особливості викладання освітньої галузі «Суспільствознавство» в початковій школі.
	Лабораторна робота. Спостереження та аналіз уроку з предмета «Я у світі».
	Методика формування у молодших школярів уявлення про людину як частину природи і суспільства, складноорганізовану, моральну і самоцінну істоту, неповторність кожної людини.
	Практична робота. Розробити та проаналізувати конспект уроку з предмета «Я у світі» (з використанням інтерактивних методів навчання).
	Тематичне оцінювання
	Методика формування у молодших школярів соціальної компетентності в процесі реалізації змістової лінії «Людина серед людей».
	Практична робота. Розробити та проаналізувати конспект нестандартного уроку з предмета «Я у світі».
	Методика формування у молодших школярів громадянської компетентності в процесі реалізації змістової лінії «Людина в суспільстві»
	Методика реалізації змістової лінії «Людина і світ», формування у молодших школярів предметних і ключових компетентностей.
	Тематичне оцінювання.
	Всього годин

В процесі вивчення навчальної дисципліни будуть використовуватися наступні види навчальних занять:

- вивчення теоретичного матеріалу (лекції, семінари);

Із 54 годин вивчення навчальної дисципліни 24 години відводяться на самостійну роботу студентів. Передбачається творчо – дослідна робота, проектна діяльність, курсова робота.

поточне оцінювання, виконання обов’язкових видів робіт, тематичне оцінювання, контрольні роботи, залік, курсові роботи, державний кваліфікаційний іспит.

Кожна наука має свою мову, свій понятійний апарат мислення та передачі знань. Навчальна дисципліна «Методика навчання предмета «Я у світі» теж має понятійний апарат, з яким студенти будуть поступово знайомитися в процесі вивчення навчальної дисципліни. Наприклад, освітня галузь, змістові лінії, методика навчання, методичні засади навчання, феномен людини, соціальне середовище, людські чесноти, Україна – незалежна держава, громадянство, культурно-історичне середовище, Земля – спільний дім.

7.Зв'язок методики з іншими навчальними дисциплінами.

Вивчення навчальної дисципліни спирається на одержані знання з фундаментальних дисциплін, які планово та факультативно викладаються у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації. Підгрунтям для вивчення мають бути знання біології, анатомії, філософії, природознавства, історії, права, педагогіки, психології, соціології, етики, естетики, культурології, релігієзнавства.

Наприклад. Вивчення теми «Методика формування у молодших школярів уявлення про людину як частину природи і суспільства, складноорганізовану, моральну і самоцінну істоту, неповторність кожної людини» в курсі навчальної дисципліни «Методика навчання предмета «Я у світі» спирається на знання, одержані в ході вивчення теми «Індивід, індивідуальність, особистість» в курсі основ філософських знань. Ця ж проблема розглядалася в курсі соціології, педагогіки, психології. Звучить вона і в курсах історії, етики.

№п/п	Зміст завдання	Форми перевірки
1.	Визначити основні знання та сформовані уміння в рамках інших навчальних дисциплін, які забезпечують вивчення навчальної дисципліни «Методика навчання предмета «Я у світі».	Захист усної відповіді на занятті.
2.	Скласти структурно - логічну схему міждисциплінних зв’язків навчальної дисципліни «Методика навчання предмета «Я у світі» з іншими навчальними дисциплінами ОПП підготовки молодшого спеціаліста за спеціальністю 5.01010201 «Початкова освіта». Визначити необхідний обсяг знань та вмінь, на яких базується методика навчання предмета «Я у світі».	Презентація схеми на занятті.

Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи.

1.Повторити основні знання з провідних навчальних дисциплін, що вивчалися в коледжі, які забезпечують вивчення навчальної дисципліни «Методика навчання предмета «Я у світі». Проаналізувати рівень загальнонавчальних та професійних вмінь, сформованих у процесі їх вивчення.

2.Визначити основні знання та професійні вміння, якими повинні оволодіти студенти в процесі вивчення цієї навчальної дисципліни.

3.Скласти структурно-логічну схему міждисциплінних зв’язків навчальної дисципліни «Методика навчання предмета «Я у світі» з іншими навчальними дисциплінами та обґрунтувати необхідність їх використання у навчальній діяльності (визначити знання та сформовані цими навчальними дисциплінами вміння).

4.Показати значення інтегрованих знань у процесі формування світогляду молодої людини.