ІV. Типологія культури

1. Культура – це фактор, що організовує усі рівні життя людей. Вони взаємозв’язані, але не однорідні:

- народна культура – створюється у глибинах народного духу на основі багатого життєвого досвіду, накопиченого століттями;

- «висока культура», до зразків якої мають відношення окремі геніальні особи: художники, вчені, винахідники, проповідники, пророки, вожді, що виховані народною культурою і є її справжніми носіями;

- елітарна культура – культура, притаманна еліті суспільства, до якої належить родова аристократія, фінансово-промислові магнати, політичні лідери. Вона включає ритуально-етикетні, мовні та морально-етичні особливості, запозичення елементів інших культур, дистанціювання від народу та зверхнє ставлення до нього;

- демократична культура невіддільна від буття трудового народу, пласт його життя, культура вільна, майже не формалізована;

- масова культура з’явилась на початку ХХ ст. Для неї характерні стандартизація культурної діяльності, профанація, активне тиражування за допомогою ЗМІ (мода, кіно, телебачення і т. ін.). «Масова культура» суперечлива: з одного боку, вона робить доступними культурні здобутки «високої культури», а з іншого – вульгаризує їх, підмінює оригінальність копією, робить пересічним спілкування з мистецтвом, наукою, породжує конформізм та посередність.

2. Культура як цілісне явище умовно поділяється на підгрупи:

- побутова культура характеризується особливостями народів, що тривалий час проживають на певній території;

- політична культура – важливий фактор суспільства, що формується відповідно до реальних соціально-економічних відносин, які сформувались у різних народів у різні часи;

- художньо-творча культура уособлює людську художню діяльність, охоплюючи народну художню творчість і професійну мистецьку діяльність. Для останньої необхідно пройти серйозне професійне навчання;

- технічна культура – визначає відносини та взвємозв’язок людини й машини, що є нагальним питанням сьогодення;

- виробнича культура стосується проблем і норм етичних відносин членів робочих колективів.

3. Форми вираження культури:

* Наука як уособлення і найвищий рівень розвитку культурного процесу узагальнює, класифікує, формує освітній процес. Це стимулює розвиток суспільної думки, що сприяє нагромадженню національного валового продукту, національного валового доходу та визначає суспільно-економічний рівень життя людей.

* Технологічна культура забезпечується науковим рівнем розвитку суспільства. Вона полегшує працю людини, вивільняє кількість позаробочого і вільного часу, завдяки чому людина одержує більше можливостей для розвитку та самовдосконалення.

* Світоглядно-релігійна культура розділилася на дві незалежні системи – партійну й релігійну. Якщо партійна обіцяє усі блага людині відразу, то релігійна, відволікаючи від земного буття, здійснення своїх програм переносить у потойбічний світ.

* Мистецтво – це процес і сукупний результат людської діяльності, особлива форма суспільної свідомості, що являє собою вираження дійсності в художніх образах. Будучи складовою духовної культури, мистецтво дає можливість людині виявити свої художньо-творчі здібності, утвердитися на рівні самодостатнього суб’єкта. Мистецтво включає в себе всі види художньої творчості – літературу, архітектуру, скульптуру, живопис, графіку, декоративно-прикладне мистецтво, музику, танок, театр, кіно та інші види людської діяльності. Його суть полягає у чуттєвому вираженні надчуттєвого, воно є також естетичним освоєнням світу в процесі художньої творчості. Розкриваючи питання про співвідношення культури та мистецтва, студенти повинні враховувати характерні особливості мистецтва:

по-перше, його тісний зв'язок з переживаннями й чуттєвими емоціями,

по-друге, його чуттєве сприйняття та суб’єктивне бачення дійсності,

по-третє, образність і творчий характер,

по-четверте, його неперевершене значення як могутнього засобу спілкування людей.

Функції культури:

- людинотворча – засвоюючи досягнення культури, людина пізнає себе і визначає своє місце в суспільстві й у світі, мету свого життя;

- інформативна – збагачення людини попереднім досвідом, тобто, щоб стати культурною, людині потрібно пройти через всі епохи попередньої культури (І.В. Гете);

- регулятивна – культура створює норми і правила для організації спільного проживання людей;

- аксіологічна – встановлення ціннісних пріоритетів;

- гедоністична – спрямування на отримання задоволення, насолоди.

Історична типологія культури (від. гр. typos – відбиток, зразок + logos – слово, вчення) являє собою основні соціокультурні періоди людства: культура Стародавнього світу, культура Середньовіччя, культура Нового та Новітнього часу, які включають у себе культуру первісного суспільства, культуру народів Стародавнього Сходу, культура Античного світу, культуру Середньовіччя, культуру епохи Відродження, культуру абсолютизму й Просвітництва, культуру епохи промислового перевороту й соціальних зрушень, культуру ХХ століття.

Заключна частина: Історія культури українського народу є одним із ланцюгів історії світової культури. Народи сучасного світу формувалися у неповторному комплексі природних, расово-етнічних, мовних та геополітичних факторів, разом з ними формувалися і зростали їх унікальні культури. Не є винятком і українська культура. Її особливості великою мірою зумовлені природно-географічними характеристиками регіону, сприятливого для землеробства. Українська культура належить до культур східнослов’янського типу, суттєві риси якої поєднують її з культурою інших племен, що у другій половині І тис. н.е. утворили державу Київська Русь. Формування сучасної української культури відбувалося у складних умовах, визначених перебуванням нащадків давніх русичів у складі таких європейських держав, як Литва, Польща, Австро-Угорщина, Румунія й Росія, де, вибираючи досягнення інших народів і збагачуючи їх власним надбанням, вона формувалася як унікальне світове явище. Нині, розвиваючись як культура власної держави, культура українського народу вступає в новий етап свого розвитку – культурний ренесанс України ХХІ століття.

Питання для самоконтролю

1. Розкрити значення історії культури як науки та навчальної дисципліни.
2. Розкрити зміст поняття культури.
3. Що таке культура і чим вона відрізняється від цивілізації?
4. Дати характеристику матеріальної та духовної культури.
5. Розкрити роль і значення мистецтва як складової культури.
6. Розкрити функції культури у суспільстві.
7. Розкрити значення культури у процесі державотворення.
8. Назвати види (підгрупи) і форми вираження культури.
9. Що таке культурний рівень і як проявляється нерівномірність розвитку культури?

Література

Дата добавления: 2014-01-04