Лекція 3

Тема: Зміст, форми і методи самостійної роботи студентів

П л а н:

1. Значення та організація самостійної роботи студентів у вузі.

2. Раціональна організація навчальної праці студента

3. Особливості навчальної праці студентів до, під час та після лекції.

1) Навчання у вузі передбачає не лише викладання певних дисциплін, а й постійну та систематичну самостійну роботу студентів. Наша вища школа не поділяє шкільного уявлення про те, що навчання полягає лише в тому, щоб отримати знання, запам'ятати матеріал і та ін.

Завдання полягає у тому:

- по-перше, навчити студента оволодівати наукою через навчальний процес;

- по-друге, виробляти у нього вміння самостійно здобувати знання по закінчен­ню вузу. Без неперервного навчання, в основі якого лежить самоосві­та, немає спеціаліста. Саме в силу цього такі важливі обидві частини навчальної діяльності студента - аудиторні та позааудиторні заняття.

Під час аудиторних занять (лекції, семінари, лабораторні заняття) діяльність педагога та студентів проходить у взаємному спілкуванні та єдності. Направляюча та формуюча роль вченого-педагога
реалізується безпосередньо на самому занятті, в процесі розгляду на-
укового матеріалу та на практичних заняттях.

Друга частина навчальної діяльності - позааудиторна. Тут най­більш повно реалізовується самостійність.

Отже, самостійна навчальна робота студентів здійснюється як на аудиторних, так і на позааудиторних заняттях.

Визначна роль у цій системі належить аудиторним заняттям -майстерності викладачів та продуманій організації самостійної навчальної роботи студентів на цих заняттях.

Але не можна недооцінювати й важливу роль самостійної робо­ти в позааудиторні години. Вона повинна поставити майбутнього спеціаліста в примусове положення щодо самостійної роботи, твор­чості, до вироблення вміння самостійно здобувати знання по закін­ченні вузу.

В методичній літературі з питань дидактики вищої школи і в практичному досвіді вузів рекомендується використовувати такі види самостійної роботи студентів:

- конспектування лекцій,

- самостійна ро­бота з підручником та допоміжною літературою,

- підготовка до семі­нарських та практичних занять;

- написання рефератів, курсових та ди­пломних робіт;

- педагогічна практика;

- самостійна підготовка до скла­дання заліків, екзаменів та державних іспитів.

Вміння самостійно працювати не приходить саме по собі, його необхідно набувати. Самостійна робота повинна бути щоденним пра­вилом.

Не можна рекомендувати для всіх студентів однакові методи та прийоми самостійної роботи. Вони повинні бути гнучкими, індивіду­альними, специфічними в залежності від факультету, змісту наукової роботи, одні для студентів 1 та 2 курсів, інші для студентів 4 та 5 курсів і т.д.

Під самостійною роботою студентів ми розуміємо активну пра­цю студентів, що спрямована на свідоме, творче, міцне, глибоке оволодіння певною наукою в процесі слухання лекцій, під час семінарсь­ ких занять, роботи в бібліотеці, кабінеті, лабораторіях, педагогічної практики, в процесі виконання курсових та дипломних робіт, підготовці і здачі курсових та державних іспитів за допомогою всіх інших форм навчання.

Самостійна робота студентів з оволодіння дисциплінами начального плану забезпечує:

- міцне, глибоке та свідоме оволодіння наукою;

- дає можливість творчо використовувати отримані наукові знання на практиці;

- виховує ініціативу, організованість, наполегливість, впевне­ність у своїх силах, самостійність суджень і т.д.;

- розвиває увагу та інтерес до науки.

Роль самостійної роботи сучасного вузу ще більше зростає. І ця потреба диктується часом - інформаційним бумом. Стає неможливим вкласти в скромний бюджет навчальної аудиторної роботи весь програмний матеріал того чи іншого предмету. Ось чому за рекомендаціями Міністерства освіти України на кожну навчальну дисципліну, що вивчається у вузі, відводиться сумарна кількість годин, що складаєть-50х додатків: кількості аудиторних годин (лекцій та практичних занять), та позааудиторної самостійної робота. Кількість аудиторних та позааудиторних годин вимірюється відношенням 2:1.

Звичайно виконання завдань за темами, питаннями, шо винося­ться на самостійне вивчення, контролюється потім викладачами (кон­сультації, колоквіуми).

Щоб студенти успішно виконували всі види самостійних робіт, необхідно вчити їх цьому, причому робота це послідовно.

На першо­му курсі правильно і раціонально конспектувати лекції, використову­вати допоміжну літературу та бібліографічні показники.

На старших курсах - ускладнюються і використовуються всі інші види самостій­ної роботи до елементарних навичок дослідницької наукової роботи.

Важливе значення в організації самостійної роботи мають пи­тання її продуктивності, планування навчальної праці студентів, пи­тання гігієни, розумової праці. Про них у наступному питанні лекції.

2. Раціональна організація навчальної праці студента

Ефективність самостійної роботи студента в аудиторний та позааудиторний час залежить від його працездатності. Пояснюється це тим, що затрата перших зусиль здійснюється неоднаково протягом усього процесу засвоєння знань. По мірі продовження періоду непе­рервної роботи затрати енергії зростають, що різко підви­щує напругу нервової системи. Тому підтримувати працездатність на одному рівні весь час практично неможливо.

Під працездатністю студента розуміється готовність його до ви­конання того чи іншого виду навчальної роботи з високим ступенем напруженості протягом певного періоду часу.

Увесь студентський період життя супроводжується систематичною розумовою працею. Цей складний пізнавальний процес тісно пов'язаний з інтелектуальними, емоційними та вольовими якостями особистості:

1. сприйняттям навчальної інформації

2. через опрацювання і перетворення її на знання на рівні абстрактного мислення,

3. а завершується застосуванням цих знань на практиці.

Практика свідчить, що за відсутності досконалої організації навчального процесу навіть тривалі роки навчання у вищій школі з її можливостями не можуть забезпечити підготовку фахівців належної кваліфікації. Тому важливо, щоб кожен студент:

1. сформував у себе вміння вчитися,

2. засвоїв основи раціональної організації праці, прийоми економії часу,

3. умів застосовувати їх у своїй повсякденній роботі,

4. володів навичками самоорганізації.

Культура навчальної праці студента

Для майбутнього вчителя уміння вчитися, поповнювати свої знання протягом усього життя - професійно важливе вміння. К. Ушинський стверджував, що вчитель живе доти, доки ще вчиться; тільки-но він перестає вчитися, у ньому помирає вчитель.

Дата добавления: 2014-01-04