Важливо. . .

1. Хороший сніданок

2. Активний відпочинок (ніж просидіти усі перерви в закритому приміщенні.

3. Свою норму сну (працівники розумової праці потребують тривалішого сну, ніж ті, хто займається фізичною працею).

4. Бажані перерви тривалістю 5-7 хв. після кожної години.

Важливо знати кожному, хто він - "сова" чи "жайворонок", і залежно від цього планувати різні види навчальної роботи. Слід також пам'ятати, що висока працездатність потребує регулярного відпочинку, перерв у роботі.

Багато хто із студентів ще в шкільні роки звик виконувати уроки під музику і вважають, що це корисно. Музика — це сторонній подразник, який заважає навчанню. Функціональна музика корисна (наприклад, в умовах виробництва, на уроках образотворчого мистецтва тощо).

Бюджет часу студентів

Однією з основних умов збереження високої працездатності є дотримання певного ритму роботи (тобто чергування праці та відпочинку, дотримання режиму дня). Поняття режиму дня включає розпорядок роботи, харчування, відпочинку, сну. Дотримання студентами режиму дня має велике значення, оскільки у них формується динамічний стереотип. Організм “за своїм годинником” регулює види занять, установлює баланс між працею та відпочинком. Завдяки цьому у студентів формується відчуття часу, яке допомагає працювати у певному ритмі. Організм сам “хоче” робити те, що потрібно, адже в результаті вироблення динамічного стереотипу попередня діяльність спонукає наступну. Це в значній мірі збільшує продуктивність праці, знімає нервове напруження.

Основою режиму є правильний розподіл часу.

Загальні правила економії часу студента:

· чітке визначення мети своєї діяльності. Це допомагає завчасно спланувати роботу, організувати всі дії, необхідні для її досягнення, дозволяє контролювати її виконання щодо отримання кінцевих результатів;

· дотримання певної системи і послідовності в роботі, правильно і рівномірно розподіляти її у часі. Працювати потрібно систематично: кожного дня певну кількість годин, а не залпом, за один присід. Адже робота “наскоком”, ривками або часті зміни однієї форми роботи на іншу шкідливо позначаються на продуктивності розумової праці, швидко призводять до втоми.

· не корисні великі перерви під час розумової праці, оскільки кожного разу після перерви потрібен певний час для входження в роботу;

· правильно чергувати різні види діяльності. Насамперед доцільно чергувати працю розумову та фізичну, згодом — різні види інтелектуальної праці. Це дозволить підтримувати високу працездатність;

· вміння правильно відпочивати. Для відновлення сил потрібні перерви після кожних 1-2 год. роботи; відпочинком може бути і заміна розумової праці фізичною;

· слід привчити себе вести щоденник чи книжку для нотаток, де записувати плани на найближчі дні, тижні, місяць;

3. Особливості навчальної праці до, під час та після лекцій.

Лекція - це теоретична основа для самостійної роботи студентів. її мета - пробудити в них інтерес до самостійної поглибле­ної навчальної праці з науки, яка вивчається.

Підготовка студентів до лекцій. Засвоєння викладеного матеріа­лу лекцій потребує поглибленої підготовки до неї. Основна мета цієї підготовки - викликати інтерес до предмета, що читається. Це можна зробити лише у тому випадку, коли матеріал, що сприймається, асо­ціюється з запасом тих знань, які вже є. І це природно, оскільки кож­на лекція є необхідною ланкою у системі курсу.

Одним із практичних засобів є попередня підготовка студента до майбутньої лекції. У цьому плані дуже важливо привчити студентів перед новою лекцією звертатися до перегляду попереднього матеріа­лу за конспектами.

Студентові доцільно ознайомитися з приблизним змістом май­бутньої лекції. Зробити це найкраще шляхом перегляду відповідної теми, програми та контрольних запитань підручника.

З'ясувати питання, на які слід звернути увагу під час слухання майбутньої лекції. Підготувати основні та допоміжні матеріали до роботи в ході слухання лекції (загальний зошит для конспектування, ручка, фломастери).

Визначити цілі на майбутню лекцію та створити на її основі психологічну настроєність. Підготовка до слухання лекції сприяє більш результативному та систематичному засвоєнню її матеріалу.

Слухання та сприймання лекції. Вміння слухати лекцію з макси­мальною користю - одна з необхідних якостей навчальної праці. Ко­жен студент повинен навчитися цьому мистецтву для того, щоб вміти сприймати зміст лекції творчо, з максимально ясним розумінням.

Слухати лекцію потрібно уважно, зосереджено, намагаючись звільнитися від усього стороннього. Треба слідкувати за ходом думок викладача. Особливо важливо - відбирати найбільш суттєвий матері­ал. Процес цей складний. Потрібен твердий режим слухання лекції.

Викладач на лекції лише орга­нізовує певну діяльність студентів, але виконувати її вони повинні самі. Тому успіх лекції залежіть не тільки від мистецтва лектора, але й від вміння студентів слухати лекцію:

1. Однією з важливих умов ефективності засвоєння викладеного матеріалу є здатність включатися у лекційний процес. Це залежить від максимальної зосередженості та швидкого переключення уваги, що є одним із важливих. Психоло­ги стверджують, що навантаження уваги на лекції складає 65-80%.

2. Другою умовою правильного, найбільш продуктивного слухання лекції є питання про пам'ять. Відомо, що однієї уваги при оволодінні знаннями мало. Пам'ять покликана зберігати інформацію, що іде від викладачів під час читання лекції, без чого неможливе подальше розширення та поглиблення знань. Існує 4 види пам'яті: зорова, слухова, рухова (або моторна) та змішана. Але ні один з цих видів не є природним, спадковим явищем. Це результат безперервної, систематичної праці та тренувань.

3. Наступна умова успішного слухання лекції - вчитися вмінню співвідносити факти та їх обгрунтування, які подає викладач з тим, що вже відомо студентові. Намагаючись таким шляхом зв'язати но­вий навчальний матеріал з попередніми знаннями, студент формує власну систему знань. Відомо, що систематизовані знання можливо більш успішно використовувати у різних життєвих ситуаціях.

4. Необхідно навчитися за­писувати лекції - це ще одна умова правильного слухання лекції.

Отже, лекції потрібно записувати незалежно від того є підруч­ник чи його немає. Але ця робота дуже складна головним чином то­му, що слухати лекцію та конспектувати її - рівносильно одночасно­му виконанню двох справ. Складність ця посилюється особливо при відсутності навичок ведення записів. їх потрібно виробляти з першо­го дня занять. Особливо слід звернути увагу на зміст того, що казав викладач та на запис прослуханого. Це звичайно важко, внаслідок чо­го деякі студенти (і найчастіше - першокурсники) впадають у розпач, проявляють розгубленість. Подолати це можна лише зусиллям волі, працюючи над собою, тренуваннями.

Вміння вести запис лекції - одна з найважливіших умов успіш­ного навчання студента.

При оформленні конспекту рекомендується:

- дослівно записувати цитати немає необхідності. Достатньо за­писати посилання на джерело (прізвище та ініціали автора, назву кни­ги, сторінку), початкові слова цитати, залишити місце для її змісту;

- записи слід вести за найбільш зручною схемою. Наприклад, доцільно залишати на сторінках великі поля, на яких під час домаш­ньої роботи можна було б записувати свої зауваження, доповнення, цитати, короткі записи з підручників та книг;

- для виділення назви теми лекції, питань плану. основних нау­кових положень бажано використовувати різні чорнила, фломастери;

- записувати рекомендовану літературу.

Правила ведення записів:

- починати їх з дати заняття, назви теми, плану лекції, рекомен­дованої літератури;

- вести охайно, змістовно, чітко, розбірливо, грамотно:

- при розкритті змісту плану лекції важливо навчитися виділяти та записувати основні наукові положення та факти, формули та пра­вила, висновки та узагальнення. Але не слід перевантажувати записи окремими фактами;

- виділяти розділи та підрозділи, теми та підтеми:

- записи робити коротко, застосовуючи доступні розумні скоро­чення слів та фраз. Ось деякі приклади таких скорочень: АПН - ака­демія педагогічних наук, ВРО - всесторонній розвиток особистості, б-ка - бібліотека, м.б. - може бути, т.ч. - таким чином, ун-т - універ­ситет, див. - дивися, зб. - збірник.

Наступна робота над лекцією. Роботу над конспектом лекції не­можливо відкладати на довгий час. Психологи довели, що забування матеріалу, що сприймався будь-яким шляхом (слухання усної мови, читання книги), йде особливо інтенсивно зразу після сприймання. Встановлено, що зразу після лекції (про це зазначалося вище) студен­ти запам'ятовують менше половини матеріалу, та більшу частину йо­го забувають через тиждень після першої перевірки. Так у процесі одного з експериментальних досліджень виявилось, що зразу після лекції студенти відтворювали 44% матеріалу, через тиждень - 14%. Ось чому важливо після прослуховування лекції повторити її зміст за ■ -спектом, а ще краще - використати додаткові джерела.

Робота над конспектом лекції здійснюється за етапами:

- повторити навчальний матеріал за конспектом;

- незрозумілі речення винести на поля та уточнити;

- позбутися незакінчених фраз, пропущених слів та інших не-врахувань в записі, користуючись матеріалами із підручника та інших джерел;

- завершити технологічне оформлення конспекту, тобто підкреслити, виділити головне, намітити розділи та підрозділи, питання.

Дата добавления: 2014-01-04