КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Статеві органи складаються із зовнішніх та внутрішніх
До зовнішніх відносяться: лоно, великі та малі статеві губи, клітор та дівоча пліва. Лоно (лобок) - це підвищення в нижній частині черевної стінки з вираженою підшкірною жировою клітковиною. В період статевого дозрівання воно вкривається волоссям. Великі статеві губи - це дві шкіряні складки, що йдуть вниз від лона. В їх товщині знаходяться так звані бартолінієві залози, що продукують слизові прозорі виділення, які зволожують статеву щілину. У верхньому куті статевої щілини знаходиться клітор, що має вигляд невеликого горбика, від якого донизу ідуть дві ніжні складки, покриті тонкою шкірою - малі статеві губи. Поруч з клітором, дещо нижче від нього, розташований отвір сечовивідного каналу, довжина якого 3-4 см. Між малими статевими губами, дещо нижче отвору сечовивідного каналу, знаходиться вхід до піхви, який у дівчаток закритий тонкою перепонкою - дівочою плівою (гіменом). Вона має один або кілька отворів, через які виділяється менструальна кров, а також безліч дрібних кровоносних судин і нервових закінчень. При першому в житті статевому акті дівоча пліва надривається і виникає незначна кровотеча, яка швидко припиняється. При цьому відчувається легкий біль. Слід сказати, що іноді дівоча пліва буває дуже еластичною, добре і досить легко розтягується при перших статевих актах, а тому надривів, а значить і кров'яних виділень може не бути. До внутрішніх статевих органів належить піхва, матка та її придатки (маткові труби і яєчники). Ці органи розташовані в малій мидниці, що утворена двома мидничними, хрестцевою та копчиковою кістками. Піхва - це продовгувата трубка довжиною 8-10 см. Стінка її вистелена слизовою оболонкою. У піхві дівчаток до настання статевої зрілості реакція середовища лужна, що сприяє розвитку в ній різних запальних процесів, особливо при ранніх статевих зв'язках. У піхві дівчинки, яка досягла віку статевої зрілості, як і в піхві жінки, постійно знаходиться так звана паличка Дедерлейна - непатогенна мікробна флора, яка виділяє молочну кислоту, що вбиває хвороботворні мікроорганізми, які потрапляють у статеві органи з навколишнього середовища. У такий спосіб природа сама захищає статеві органи дорослої жінки від захворювань і зумовлює певний період, коли вже можливі без шкоди для здоров'я статеві контакти. Але слід пам'ятати, що до настання статевої зрілості слизова піхви особливо чутлива до зовнішніх чинників, які можуть зумовити запальний процес. Отже, особиста гігієна - надзвичайно важливий засіб його попередження. Матка має грушоподібну форму з трикутною порожниною та м'язовими стінками, при скороченні яких виштовхується менструальна кров, а під час пологів - плід. Матка складається з двох частин - тіла та шийки. Тіло матки у жінки має довжину 7-8 см, ширину -4-5 см, товщину - 2-3 см. Шийка коротша. У дівчаток матка невеликого розміру і має деякі особливості будови: шийка її по відношенню до величини тіла матки значно довша, ніж у жінки. З 15-16 років матка починає збільшуватися в об'ємі, змінює форму, яка наближається до розмірів та конфігурації матки дорослої жінки. У дівчаток з 11-12-річного віку в слизовій оболонці матки з'являється велика кількість залоз. Залози шийкового каналу виділяють слиз, який утворює так звану слизову пробку, що закриває канал шийки матки і таким чином перешкоджає проникненню мікробів у її порожнину. Верхня (опукла) частина матки називається дном матки. Від дна матки з обох боків, як вже йшлося вище, відходять маткові (фаллопієві) труби, довжиною 10-12 см кожна. У дівчаток труби звивисті, з дуже вузьким просвітом. У 14-15 років вони вирівнюються, просвіт їх стає ширшим. Виділяють інтерстиціальну (що проходить в товщі матки,) істмічну (найбільш вузьку)та ампулярну частини маткових труб. Істмічна частина труби, що відходить від кута матки, вузька: її діаметр відповідає товщині кінського волосу; ампулярний кінець труби має воронкоподібне розширення, спрямоване до яєчника. М'язева стінка труби, скорочуючись, проштовхує з яєчника яйцеклітину (жіночу статеву клітину), що потрапила в її просвіт. Просуванню останньої в порожнину матки сприяє також коливання вій епітелію, який вистилає просвіт труби. Через фаллопієві труби, матку та піхву черевна порожнина сполучається з зовнішнім середовищем. Запліднення яйцеклітини здійснюється в ампулярній частині маткової труби. З обох сторін матки, за широкими зв’язками матки, біля розширених кінців маткових труб знаходяться яєчники. За формою вони нагадують невеличкі сливи, вага яких на час статевої зрілості досягає 7-7,5 грамів. Яєчники виділяють жіночі статеві гормони. У дівчаток раннього віку функція яєчників незначна, рівень гормональної (статевої) активності низький. З розвитком організму зростає продукування гормонів, які з 8-10-річного віку відчутно впливають на ріст статевих органів, розвиток вторинних статевих ознак. Важливою функцією яєчників є те, що саме в них визрівають статеві клітини - яйцеклітини. Маткові труби, яєчники та зв’язки матки називаються придатками матки. У восьмирічному віці будова тіла дівчинки помітно починає відрізнятися від хлопчика. Стегна стають дедалі товстішими, ширшими, в них збільшується підшкірна жирова тканина. Трохи пізніше - в 9-10 років - жирова тканина дещо збільшується і в грудях. Плечі стають пологими; плечовий пояс у дівчат вужчий, ніж у хлопчиків. Грудні залози починають оформлюватися в 11 років; у цей же період з'являється волосистість в області зовнішніх статевих органів та під пахвами. З 12-13 років наступає період, який прийнято називати статевим дозріванням. У цей час значно збільшуються вага, зріст, усі органи і системи. Різкі зміни настають і в статевих органах. Жіночі статеві залози - яєчники - збільшуються у розмірах, починають надавати дуже великий вплив на формування організму дівчинки. Матка, що важила при народженні дівчинки близько двох грамів і до періоду статевого дозрівання збільшилась фактично дуже мало, тепер досягає 15-18 грамів; змінюється і її форма - наближається до форми жіночої матки. Найбільш точною ознакою статевого дозрівання є поява менструації, яка настає в середньому у 12-14 років (раніше 10-ти- або ж пізніше 17-річного віку - вважається порушенням). В обох випадках слід звертатися до лікаря (іноді ранні місячні свідчать про пухлину яєчників, а запізнілі - про недорозвинення статевих органів). На час появи менструального циклу, як і на весь процес статевого дозрівання, впливає цілий ряд причин і умов: неповноцінне та нераціональне харчування, екологічні, в тому числі кліматичні умови, перенесені захворювання, спадкові особливості тощо.
Менструальний цикл. Регуляція репродуктивної функції забезпечується завдяки гормональної функції гіпоталамо-гіпофизарної системи. Гормони гіпоталамуса, що стимулюють виділення тропних гормонів гіпофиза, називають ліберінами,а ті, що тормозять - статінами. В регуляції менструальної функції приймають безпосередню участь гонадотропін-рілизінг-гормон, пролактоліберін и пролактостатин. Гіпофіз розташований в средней частині основи мозку, в заглибленні турецького сідла і з’єднується з речовиною мозку за допомогою ніжки. В регуляції репродуктивної функції приймають участь три гормона гіпофизу, що мають назву гонадотропних, тобто тих, що впливають на статеві залози. Всі гонадотропні гормони впливають на функціонування яєчників (жіночих гонад) - парного органу, що розташований в малому тазу. Репродуктивный период охоплює вік від завершення статевого дозрівання і встановлення повноцінного (двофазного) менструального циклу до згасання менструальної функції. Нормальна тривалість репродуктивного періоду – від 18 до 45-49 років – характеризується ритмічним дозріванням яйцеклітин та активною гормональною функцією системи гіпоталамус – гіпофіз – яєчники. Основною мофофункціональною одиницею яєчника є фоллікул. В них визрівають яйцеклітини. Під час народження їх 300-500 тисяч,потім їх кількість поступово зменшується до 40-50 тис у віці 40 років (фізіологічна атрофія). Під дією гонадотропних гормонів гипоталамо-гіпофізарної системи відбувається ріст і розвиток фолікулів, утворення і функціонування жовтого тіла. У дорослої дівчини щомісяця в правому або лівому яєчнику визріває один фолікул (граафова бульбашка), в якому починає збиратися рідина, фолікул збільшується в об'ємі, стінки його розтягуються, аж поки він не лопається. Процес дозрівання фолікула триває 10-12 днів. Яйцеклітина разом із рідиною випорскується з яєчника, потрапляє у фаллопієву трубу і починає пересуватися до матки (лютеинова фаза). Момент розриву фолікула і виходу з нього яйцеклітини називають овуляцією. Цей процес відбувається в середині менструального циклу, тобто на 11-14-й день, рахуючи з першого дня закінчення попередньої менструації. На місці фолікула, що розірвався, виникає невеликий крововилив і утворюється так зване жовте тіло. Якщо не відбулося запліднення, жовте тіло існує 10 -14 днів. Пізніше на місці жовтого тіла утворюється біле тіло, що виділяє естрогени та прогестерон.Під впливом прогестерону цервікальний слиз з вологої змазки перетворюються в густе та липке середовище. Зростаючий рівень прогестерону викликає підвищення базальної температури тіла(в стані спокою) не менш ніж 0,20 С. Якщо яйцеклітина не запліднена, вона розкладається, а рівні естрогену і прогестерону залишаються протягом 10-15 днів, після чого починають знижуватися. Зниження рівня гормонів в крові викликає відторгнення функціонального шару ендометрію.Зазвичай впродовж менструального циклу дозріває один фолікул, інші підлягають атрезії. Яйцеклітина ж, виштовхнута з яєчника під час овуляції, може бути запліднена, якщо жінка має статеві стосунки. Якщо запліднення не відбулося, яйцеклітина гине протягом 12-24 годин. Запліднення, тобто злиття жіночої та чоловічої статевих клітин, проходить у фаллопієвій трубі на шляху просування яйцеклітини до матки. І якщо запліднення відбулося, то яйцеклітина продовжує свій шлях по трубах до матки, який триває 4-6 днів. За цей час запліднена яйцеклітина споживає речовини, зокрема глікоген, піровиноградну кислоту, що виділяються через трубний секрет, і, таким чином, ніби набирає силу. Процес цей називають капацитацією; це дуже важливий період найбільш раннього початкового існування нового життя, який багато в чому визначає подальший розвиток плоду. Залежить капацитація від стану статевої системи, від активності секреції маткових труб і вмісту в її секреті тих поживних елементів, які споживає запліднене яйце. У слизовій оболонці матки також відбуваються циклічні зміни. Перед початком менструації слизова оболонка матки набухає, збільшується секреція її залоз і кровонаповнення. Матковий секрет дуже багатий на білки та різні ферменти, що в разі запліднення теж важливо для зародка. На 6-8-й день запліднена яйцеклітина торкається внутрішнього шару матки - ендометрію, що підготовлений до цієї зустрічі рясним розростанням мілких судин, і заглиблюється у нього. Цей момент називають імплантацією, і він означає, що настала вагітність. Якщо ж запліднення не відбулося, то яйцеклітина гине, зниження рівня гормонів викликає відторження поверхневого шару слизової оболонки матки (ендометрію), судини розриваються і виникає кровотеча. Після цього слизова оболонка відновлюється, далі знову поступово починає рясніти, розростатися, збагачуватися мережею капілярів - і так до наступної менструації. Інтервал від першого дня появи кров'яних виділень із статевих органів, тобто менструації, до першого дня наступної менструації називають менструальним циклом. Найчастіше він триває 28 днів, рідше - 21-26-30-36 днів. Такі варіанти циклу вважаються нормальними. Більш короткі або подовжені цикли потребують обстеження дівчини та поради лікаря. Менструації переважно тривають 3-4 дні. Середня кількість крововитрати індивідуальна і складає від 50 до 150 мл. Як правило, протягом одного менструального циклу дозріває один фолікул, інші атезуються. Т.ч., в менструальному циклі розрізняють три фази: - відносно безплідну ранню інфертильну, яка починається разом з менструацією; - фертильну, яка поєднує дні овуляції та дні, що безпосередньо передують їй та дні зразу після овуляції; - відносно безплідну пізню інфертильну. У деяких випадках після першої в житті менструації встановлюється нормальний менструальний цикл. Значно частіше перші кілька менструацій настають через різні певні проміжки часу (в два, три і більше місяців). Регулярний тип менструального циклу може встановлюватися протягом року. Поява перших менструацій свідчить про те, що в яєчниках вже дозріває статева жіноча клітина, і що може наступати вагітність.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 843; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |