Методична карта лекції № 2

Берислав

Викладач: Азарова Л. І.

Лекція №2

7000: 5400= 1,3

Цифра 1,3 означає, що в одному фізичному друкованому аркуші формату 70×100 вміщується 1,3 умовного аркуша. Якщо видання обсягом 15 фізичних друкованих аркушів, то умовних аркушів буде більше в 1,3 раза (15×1,3=19,5). Так званий перевідний коефіцієнт тут становить 1,3. Таким чином, загальна методика переведення фізичних друкованих аркушів в умовні полягає в тому, що загальний обсяг книги у фізичних друкованих аркушах множиться на перевідний коефіцієнт (число, яке показує, скільки умовних друкованих аркушів уміщується у фізичному аркуші).

Авторський аркуш – це умовна одиниця виміру обсягу створеного автором (упорядником, перекладачем) оригіналу, що складає 40 тис. знаків прозового тексту з урахуванням розділових знаків та прогалин між словами, або 700 рядків віршованого тексту, або 3000 кв.см площі ілюстраційного матеріалу. Ця одиниця виміру найчастіше вживається при укладанні авторської угоди з автором, оскільки в основу договірних стосунків між видавцем та автором сума авторської винагороди встановлюється за розміром ставки за один авторський аркуш; при визначенні обсягу роботи редактора на етапі опрацювання авторського оригіналу. Обсяг оригіналу легко визначити за допомогою комп’ютера, поділивши число знаків з пробілами на 40 тис. (кількість таких знаків чітко фіксується в кожному текстовому файлі і легко віднаходиться за допомогою команд «Сервіс/статистика»).

Обліково-видавничий аркуш – це умовна одиниця виміру обсягу власне авторського, а також доданого видавництвом іншого текстом чи ілюстративного матеріалу, куди входить уся службова частина видання. Як і авторський, він становить 40 тис.знаків прозового тексту, або 700 рядків віршованого тексту, або 3000 кв.см площі ілюстраційного матеріалу.

на тему: «Медсестринські теорії (моделі)»

Тема лекції: «Медсестринські теорії (моделі)»

Курс ІІ, спеціальність № 5.12010102 Сестринська справа

Кількість навчальних годин: 2 години

1. Актуальність теми: Основи знань медсестринської професії базуються на теоретичному підґрунті. Медсестринський теорії (моделі) визначають суть медсестринства, описують хто є об’єктом медсестринства (хто є пацієнтом і коли він потребує медсестринського догляду), визначають межі і мету медсестринської діяльності (що є метою мед естринських втручань). Теорія є фундаментом для проводження медсестринської практики і досліджень. Професіоналізм мед- сестринської справи утверджується через розвиток і застосування медсестринських теорій. Зрозуміло, що майбутні медсестри повинні мати знання, які відповідають сучасному етапу своєї професії, пишатися її досягненнями і розвивати сестринську науку і практику далі, з метою задоволення потреб населення України у якісній мед- сестринській допомозі.

2. Цілі лекції:

а) навчальні: Ознайомити студентів з поняттям “модель (теорія) медсестринської справи”. Розкрити моделі поведінкової системи Д. Джонсон, адаптаційну модель К. Рой, модель дефіциту самодогляду Д. Орем, вдосконалену модель здоров’я М. Аллен та модель В. Хендерсон як основа медсестринського процесу для країн, що здійснюють реформу медестринської освіти та практики.

б) виховні: 1 Формувати особисту відповідальність за свої знання і вміння.

2. Надання якісного догляду пацієнтам з метою задоволення потреб населення України у якісній медсестринській допомозі.

3. П рищеплювати повагу до пацієнтів та їх рідних.

3. План та організаційна структура лекції:

№ п/п	Основні етапи лекції та їх зміст	Тип лекції, методи і засоби активізації студентів	Рівні засво-єння	Облад-нання	Роз-под. часу у хв.
	Підготовчий етап (визначення навчальних цілей і мотивація)
1.	Визначення навчальних цілей	Тематична лекція			2 хв.
2.	Актуалізація теми	Статистичні дані			2 хв.
	Основний етап (план викладання лекційного матеріалу)				хв.
1.   2.     3. 4. 5. 6.	Визначення поняття “модель (теорія) медсестринської справи”. Медична та медсестринська модель догляду. Ф. Найтінгейл – основоположниця медсес- тринської справи. Модель поведінкової системи Д. Джонсон. Адаптаційна модель К. Рой. Модель дефіциту самодогляду Д. Орем. Вдосконалена модель здоров’я М. Аллен. Модель В. Хендерсон як основа медсест- ринського процесу для країн, що здійсю- ють реформу медестринської освіти та практики.	1. Питання для активізації студентів (додаються до лекції).	α –І     α –ІІ α –ІІ α –ІІ α –ІІ α –ІІ	Медсес-тринсь-ка історія хвороби пацієнта   Наявні та потенці-йні пробле-ми пацієнта за моделю Вірджі-нії Хендер-сон
	Заключний етап
	1. Резюме лекції, загальні висновки				2 хв.
	Загальні висновки по основним розділам лекції
	2. Відповіді на можливі запитання				2 хв.
	3. Завдання для самопідготовки студентів	Перелік літератури, запитання, завдання			2 хв.
	Усний інструктаж по самопідготовці за темою лекції	Порівняти різні моделі сестри- нського догляду і вия- вити різницю в розумінні потреб людини Пасєчко Н.В., Лемке М.О., Мазур П.Є Основи сестринської справи.- Т.: Укрмедкнига, 2002.- С. 35-38.

Викладач: Азарова Л.І. (підпис) ____________

План лекції

1. Визначення поняття «модель (теорія) медсестринської справи» (α І)

2. Ф. Найтінгейл - основоположниця медсестринської справи. (α ІІ)

3. Модель поведінкової системи Д. Джонсон. (α ІІ)

4. Модель дефіциту самодогляду Д. Орем. (α ІІ)

5. Вдосконалена модель здоров’я М. Аллен. (α ІІ)

6. Адаптаційна модель К. Рай. (α ІІ)

7. Модель В. Хендерсон як основа медсестринського процесу для країн, що здійснюють реформу медестринської освіти та практики. (α ІІ)

8. Загальні висновки по основним розділам лекції.

9. Усний інструктаж по самопідготовці за темою лекції.

Основи знань медсестринської професії базують­ся на теоретичному підґрунті. Медсестринські теорії (моделі) визначають суть медсестринства, описують, хто є об'єктами медсестринства (хто є пацієнтом і коли він потребує медсестринського догляду), визначають межі і мету медсестринської діяльності (що є метою медсестринських втручань).

Теорія є фундаментом для провадження медсест­ринської практики і досліджень). Професіо­налізм медсестринської справи утверджується через розвиток і застосування медсестринських теорій.

Оскільки сестринська справа – це наука, то, як і будь-яка наука, повинна мати свої наукові теорії, які вивчають усі варіанти можливої поведінки медичних сестер у роботі з пацієнтами. А якщо явище занадто велике й абстрактне, тоді воно замінюється моделлю, що полегшує його вивчення й аналіз.

Медична модель існує протягом століть, вона орієнтована на захворювання, коли зусилля лікаря спрямовані на встановлення діагнозу і лікування патологічного стану. Вся його увага зосередже­на на пошук і лікування відхилень, дисфункцій і дефектів.

Модель сестринської справи орієнтована на людину, а не на хво­робу. Ця модель повинна бути пристосована до потреб пацієнтів, їхніх родин і суспільства, надавати медичним сестрам широкий вибір ролей і функцій для роботи не тільки з хворими і пацієнтами, які вмирають, а й зі здоровим контингентом населення.

На даний час у світовій практиці сестринської справи нараховують більше 30 моделей сестринської допомоги. Вони містять такі основні положення: обстеження пацієнта, виявлення його проблем, встановлення сестринського діагнозу, планування сестринської допомоги, здійснення плану сестринських втручань і оцінка ефективності сестринського догляду.

Найбільше розповсюдження одержали 6 моделей: еволюційно-адаптаційна (Канадська Асоціація сестер), модель поведінкової системи (Джонсон), адаптаційна модель (Калісти Рай), модель дефіциту само догляду (Доротеї Орем), вдосконаленна оздоровча модель (Мойрі Аллен), додатково-доповнююча (Вірджінії Хендерсон).

Ф. Найтінгейл - основоположниця медсестринської справи.

Головна заслуга Флоренс Найтінгейл полягає в ство­ренні філософських основ медсестринської професії, що забезпечило можливість виникнення і еволюцію сучасних теорій. Ідеї Ф. Найтінгейл стали невід'ємною частиною теоретичних та практичних здобутків су­часного медсестринства.

Для Ф. Найтінгейл медсестринство було змістом життя, і це, безумовно, позначилося на її філософсь­ких поглядах. Вона ставилася до сестринської діяль­ності як до високого мистецтва, релігійного покликан­ня, і вважала, що відгукну-

тися на нього з усепоглинаючою пристрастю здатна лише жінка.

Виходячи з такого суб'єктивного погляду, Ф. Най­тінгейл була переконана, що для успішного виконан­ня медсестринських обов'язків достатньо формальної, а не спеціальної освіти.

У своїх працях вона наголошувала на тому, що по­трібно лікувати людину, а не хворобу. Хоча хворій лю­дині і відводилося центральне місце в процесі догляду, їй надавалася пасивна роль; догляд зосереджувався на транс­формації оточення

людини, тобто на створенні оптималь­них умов для відновлення та збереження здоров'я паці­єнта.

Незважаючи на те що вона не вірила в існування мікробів, її дослідження під час Кримської війни при­вернули увагу до санітарії та взаємного зв'язку між довкіллям та здоров'ям. Здоров'я людини вважалося прямим результатом впливу довкілля (охайності, світла, чистого повітря і води, діючої каналізації) і медсестринського догляду. Через вплив на довкілля медсестринський догляд "покликаний відкрити закони при­роди, що допомагатимуть створити для пацієнта найліпші умови, за яких природа може вплинути на лікування" (Ф. Найтінгейл, 1859). Головним чином медсестринський догляд був зосереджений на здоров'ї, стосувався як здорової, так і хворої людини.

В Америці на початку XX ст. у лікарнях почали впроваджувати принципи санітарії, введені Ф. Най­тінгейл, з метою очищення брудних, переповнених тар­ганами, тодішніх лікарень. Лікарні стали місцем, де люди швидше видужували, ніж помирали. Коли ж, за різних обставин, лікарні не мали змоги запросити на роботу медсестру, яка мала спеціальну освіту, до ро­боти залучали осіб без медичної освіти, але головною умовою було дотримання принципів санітарії.

Приватний та громадський медсестринський до­гляд залишався в центрі уваги медсестринської прак­тики до другої світової війни. У той час спостерігалося швидке зростання наукових знань і технологій, що вплинули на розвиток медицини. Медсестринська практика стала зосереджуватися в лікарнях, а не вдо­ма. Стало зрозумілим, що медсестринство не має відповідної теоретичної основи для створення нової науки та керівних принципів медсестринської прак­тики. Не відмовляючись від принципів Ф. Найтінгейл, медсестринство активно розвивало власну наукову ос­нову: почали виникати сучасні теорії медсестринства.

Еволюційно-адаптаційна (Канадська Асоціація сестер) модель.

Дана модель розглядає пацієнта як особистість, індивідуум. Джерелом проблем пацієнта є дійсні або потенційні зміни в його житті, особливо в критичні періоди, що мають негативний вплив на його стан здоров`я. Пріоритетним завдання медичної сестри є надання допомоги пацієнту в досягненні і підтримці оптимального рівня здоров`я в критичні періоди життя. Медична сестра виступає в ролі наставника-координатора. Предметом втручання медсестри є засоби адаптації пацієнта до навколишнього оточення під час змін, які відбуваються у його житті, які потребують зусиль, або змін для підтримки оптимального рівня здоров`я.

Модель поведінкової системи Джулії Джонсон.

Дана модель розглядає пацієнта як поведінкову систему. Джерелом проблем пацієнта є функціональний і структурний стрес. Пріоритетна мета медичної сестри в даній моделі - забезпечення рівноваги поведінкової системи і функціональної стабільності пацієнта. Медична сестра виступає в ролі коор-динатора і контролера. Предметом втручання медсестри є механізми контролю і

регуляції, а також вимоги, які висуваються до пацієнта. Засоби втручання – це дії, які попереджують, захищають, стимулюють і розслабляють пацієнта в ситуаціях функціонального і структурного стресу. Очікуваний результат – адекватна пове-дінка пацієнта у відповідь на стресову ситуацію.

Модель дефіциту самодогляду Доротеї Орем.

Дана модель розглядає пацієнта як істоту, яка може здійснювати само догляд. Джерелом проблем пацієнта – нездатність здійснювати турботу про себе. Пріоритетним завдання медичної сестри є створення умов для здійснення

пацієнтом само догляду для досягнення і підтримки оптимального рівня здоров`я. Медична сестра виступає в ролі вчителя і контролера. Предмет втручання –порушення виконання компонентів самодогляду. Засіб втручання – асистування.

Очікуваний результат – досягнення пацієнтом оптимального рівня самообслуго- вування.

Вдосконалена модель здоров’я М. Аллен.

Дана модель розглядає пацієнта не як окремо взятого індивідуума, а як людину, яка входить до складу сім`ї. Проблема пацієнта розглядається як проблема всієї сім`ї. Це - проблема групи людей, тому її першопричини вишукують в середовищі сім`ї. Медична сестра виступає в ролі вчителя. Предметом є втручання в сім`ю пацієнта. Засіб втручання – навчання відбувається в сімейному середовищі, бо саме сім`я виступає найпершим комунікаційним середовищем для пацієнта. Очікуваний результат - сім`я в цілому повинна стати активним учасником і співпрацювати в процесі покращення здоров`я хворого члена сім`ї.

Адаптаційна модель К. Рай.

Дана модель розглядає пацієнта як людину, яка знаходиться в постійній взаємодії з оточуючим середовищем і пристосовується до нього за допомогою різноманітних адаптаційних засобів. Джерелом проблем пацієнта є дефіцит активності (пасивність) у результаті захворювання, яке є в нього. Пріоритетним завдання медичної сестри є навчання пацієнта адаптації до навколишнього оточення в період хвороби. Медична сестра виступає в ролі педагога-організатора. Предметом втручання є використання найрізноманітніших засобів стимулювання пацієнта до навчання, що полегшує пристосування до навколишнього середовища. Засіб сестринського втручання й очікуваний результат - адаптація пацієнта в результаті доброго пристосування до умов, які змінюються.

Додатково-доповнююча модель Вірджинії Хендерсон.

Дана модель розглядає пацієнта у нерозривній єдності з його проблемами, які людина повинна задовольнити для повної гармонії в цивілізованому суспільстві.

Ця модель спрощена, вона включає забезпечення медсестрою тільки пер­ших 3 рівнів піраміди А. Маслоу: фізіологічних по­треб, потреб у безпеці та соціальних потреб.

В. Хендерсон виділяє 14 потреб людини:

1) дихання;

2) харчування і вживання рідини;

3) фізіологічні відправлення;

4) рухова активність;

5) сон і відпочинок;

6) здатність одягатися і роздягатися;

7) температура тіла та можливість її регулювання;

8) здатність підтримувати особисту гігієну;

9) здатність забезпечити свою безпеку;

10) спілкування;

11) можливість дотримуватися звичаїв і обрядів згідно з віроспо-­
віданням;

12) працездатність, задоволення працею;

13) захоплення та відпочинок;

14) Знання про здоровий спосіб життя та потреба в отриманні інформа-

мації.

Пріоритетним завдання медичної сестри є надання допомоги пацієнту для гар-

монійного забезпечення всіх потреб. Медична сестра виступає в ролі наставника

і вчителя. Предметом втручань – порушення однієї з потреб. Способи втручання і

очікуваний результат – гармонійне задоволення потреб, яке значною мірою

визначається віковими особливостями.

Ця модель узята за основу медсестринського процесу для країн реформаційного періоду.

Наявні та потенційні проблеми пацієнта (за моделлю В. Хендерсон)

Фундаментальні потреби	Проблеми пацієнта (наявні та потенційні)
Дихання: ЧДР - 28 на 1 хв, задишка, кашель, біль під час дихання.	Страх дихати глибоко через біль у грудній клітці
Харчування: зріст 17.5 см, схудлий, маса тіла- 50 кг, апетит знижений; рідини вживає. 1,5 л на добу	Нерозуміння необхідності вживан­ня рідини у більшій кількості: слабкість у зв'язку зі зниженим харчуванням, втратою маси тіла
Фізіологічні відправлення: сечовиділення нормальне, випорожнення 1 раз на 3 доби	Вірогідність закрепу
Рухова активність: лікар призначив постільний ре­жим, хворий за допомогою медсестри може дійти до туалету	Нерозуміння необхідності дотри­мання постільного режиму
Сон і відпочинок: спить добре, але на 3 подушках, потребує відпочинку вдень	Можливість порушення сну через задишку і кашель
Здатність одягтися, роздяг­тися: одягається і роздя­гається самостійно, взуван­ня утруднене	Ризик падіння через незашнуроване взуття
Температура тіла і можли­вість її регулювання: 38,2 °С	Пітливість: неможливість само­стійно переодягтися (зняти мокрий одяг) вночі
Здатність підтримувати особисту гігієну і турбува­тися про свою зовнішність: може щоденно виконувати гігієнічні процедури (уми­ватися, чистити зуби), за­гальні гігієнічні процедури може виконувати за допо­могою медсестри; не голе­ний	Відсутність бажання виконувати щоденні гігієнічні процедури, турбуватися про свою зовнішність (не має зубної щітки і прибору для гоління); можлива інфекція в порожнині рота (зуби не чистить через відсутність зубної щітки)
Здатність підтримувати свою безпеку: спокійний, апатичний, не думає про свою безпеку під час хво­роби	Нерозуміння необхідності підтри­мувати свою безпеку
Спілкування: питання ро­зуміє, але відповідає на них без бажання; слух знижений	Нерозуміння питання через зни­ження слуху; обмеження інформа­ції через небажання спілкуватися
Можливість дотримува­тися звичаїв і обрядів згід­но з віросповіданням	Православний, ніяких обрядів не дотримується
Працездатність, задоволен­ня працею: працездатний, пенсіонер, працює влітку на дачі	Стурбованість можливою втратою врожаю на дачі
Захоплення, відпочинок: захоплень не має
Знання про здоровий спо­сіб життя і потреба в отри­манні інформації: конкрет­них знань не має, інформа­цією не цікавиться	Нерозуміння необхідності ведення здорового способу життя

Загальні висновки лекції.

У лекції викладено: визначення поняття «модель (теорія) медсестринської справи», розкриті медичні та медсестринські моделі догляду: модель поведінкової системи Д. Джонсон, адаптаційна модель К. Рой, модель дефіциту самодогляду Д. Орем, вдосконалена модель здоров’я М. Аллен, а також про Модель В. Хендерсон як основу медсестринського процесу для країн, що здійснюють реформу медестринської освіти та практики.

Перелік посилань:

1. Пасєчко Н.В., Лемке М.О., Мазур П.Є. Основи сестринської справи.- Т.: Укрмедкнига, 2002.- С. 35-38.

Засоби активації студентів:

Питання:

1. Що означає поняття «модель (теорія) медсестринської справи».

2. Модель В. Хендерсон як основа медсестринського процесу для країн, що

здійсюють реформу медестринської освіти та практики.

3. Вкажіть авторів які запропонували моделі:

- поведінкової системи;

- адаптаційну модель;

- модель дефіциту самодогляду;

- вдосконалену модель здоров’я.

Проблемні ситуації:

1. Ви ознайомилися з адаптаційною моделю та моделю дефіциту самодогляду. Назвіть пріоритетні завдання медичної сестри при вказаних модулях.

2. Ви ознайомилися з моделю поведінкової системи. Вкажіть, що є джерелом проблем пацієнта при даній моделі.

3. Ви ознайомилися з вдосконаленою моделю здоров’я. Вкажіть проблему пацієнта.

Дата добавления: 2014-01-04