Типи політичних систем

Політичні системи можна класифікувати за різними критеріями:

В залежності від характеру політичного режиму виокремлюють наступні типи політичних систем:

· тоталітарні;

· авторитарні;

· демократичні.

За характером взаємодії з зовнішнім середовищем:

· Відкриті системи;

· закриті системи.

Прикладом закритої системи є політична система радянського типу, котра сформувалася у СРСР. Для неї було притаманним відсутність широких міжнародних економічних і культурно-інформаційних контактівй. Символом даної закритої політичної системи була так звана політика «залізного завісу» у відношеннях між СРСР і країнами Заходу. К. Поппер, вперше використав поняття «відкрите» «закрите» для характеристики певних культурно - історичних і політичних систем: "відкриті" це демократичні системи, котрі легко пристосовувалися до змін у зовнішньому середовищі, мали більш раціональні принципи функціонування системи; "закрите" суспільство - це тоталітарні системи, котрим притаманне догматизм, нездатність реагувати на зміни у зовнішньому середовищі.

У історичному аналізі використовуються описування систем з точки зору формаційного підходу:

Виділяють наступні системи:

· рабовласницькі

· феодальні

· капіталістичні

· соціалістичні

Доволі розповсюдженим є відокремлення традиційних (доіндустріальних) і модернізованих політичних систем. Для традиційних політичних систем притаманне нерозвинуте громадянське суспільство, підданська або патріархальна політична культура(якщо згадувати тут, то і у наступному випадку, крім того поки Рябов іде після), влада в формі диктатури (прикладом є більшість країн, що розвиваються). У модернізованих політичних системах існує розвинуте громадянське суспільство, раціональні принципи функціонування влади, диференціація політичних ролей

Відокремлюють також політичні системи перехідного типу, котрі місять у собі певні елементи як модернізованих політичних систем так і традиційних політичних систем. Політична система України на сучасному етапі розвитку має риси перехідної політичної системи, наприклад, поєднання ліберальних ідей з авторитарними принципами управління, формальних інститутів демократії і системного порушення прав людини, відсутності компетентної бюрократії і слабкості громадянського суспільства.

Існують різні типології політичних систем за типом політичної культури, що домінує у суспільстві, і станом політичної структури. Одна з них розроблена Д. Алмондом і Д. Пауэллом В залежності від структурної диференціації та секулярності виділяють примітивні, традиційні і сучасні системи.

У примітивній системі домінує "приходська культура",спостерігається мінімум структурної диференціації. Традиційні системи характеризуються слабкою диференціацією політичних структур і "культурою підкорення". Підкоряючись владі, людина очикує від неї певних благ та гарантій.

Сучасні системи є ще більш диференційованими в структурному відношення еще более дифференцированными в структурном плані, в них функціонує культура участі, коли людина орієнтована на активну участь у політиці. Такі системи можуть бути демократичними, в котрих домінують автономні підсистеми і "культура участі", і авторитарними, де мають місце керування підсистемами і культура "підкорення - участі". У свою чергу, авторитарні системи можуть бути радикально - тоталітарними, консервативно - тоталітарними, консервативно - авторитарними і авторитарними, що - модернізуються.

Політологи звернули увагу за характером цінностей на відмінності політичної культури США від політичної культури в країнах континентальної Європи.

Це дозволило Г. Алмонду і С. Вербі виділити наступні типи политічних систем:

o Англо - американську з секулярною, плюралістичною і гомогенною культурою, що означає: більшість громадян розділяють загальні базові цінності і норми;

o континентально-європейську, котра характеризується фрагментарною політичною культурою;

o доіндустриальну або частково індустріальну з диференційованою політичною культурою;

o тоталітарну з гомогенною політичною культурою, при цьому сама гомогенністю визначається відсутністю плюралізмом і можливостей реалізації приватного інтересу. У відповідності з соціальною основою відокремлюється:

· воєнна політична система;

· громадянська;

· національно-демократична система;

· буржуазно - демократична політична система.

Воєнне правління є терміновим(?), перехід до громадянського державного правління пов’язано з прийняттям конституції, проведенням вільних виборів, знищенням військових структур, створенням парламенту, формуванням партій, прийняттям нового законодавства.

Французький політолог Ж. Блонделъ ділить політичні системи на п’ять категорій:

1. Ліберальна демократія - при приняйті політичних рішень спираються на лібералізм

2. Радикально - авторитарна або комуністична – базується на розподілі соціальних благ

3. Традиційна – відрізняється пануванням олігархії і консерватизму у захисті соціальної нерівності.

4. Популістська – намагання встановити більшу рівність при розподілі соціальних благ з допомогою авторитарних засобів.

5. Авторитарно-консервативна – здійснюється політика щодо збереження існуючої соціальної нерівності, протидіє проти широкої політичної участі.

Таким чином, теорія політичної системи дозволяє розглядати політику у вигляді взаємозалежних інститутів і процесів. Сама політична система є багатофункціональною організацією суспільства.

Дата добавления: 2014-01-04