Захист від випромінювань

Захист часом полягає в тому, щоб обмежити час t перебування в умовах опромінення та не допустити перевищення допустимої дози.

Захист відстанню грунтується на наступних фізичних засадах. Випромі­ню­вання точкового або локалізованого джерела поширюється у всі сторони рівно­мі­р­но, тобто є ізотропним. Звідси випливає, що інтенсивність випромінювання зменшується із збільшенням відстані R до джерела за законом обернених квадратів.

Принцип екранування або поглинання грунтується на використанні процесів взаємодії фотонів із речовиною. Якщо задані тривалість роботи, активність джерела та відстань до нього, а потужність дози Р₀ на робочому місці оператора виявляється вище допустимої Р_Д, немає іншого шляху, крім того, як зменшити значення Р₀ у необхідне число разів: n = Р₀/Р_Д, помістивши між джерелом випромінювання та оператором захист із речовини, що поглинає радіацію.

Слід відзначити, що організм беззахисний у полі випромінювання. Існують механізми пострадіаційного відновлення живих структур. Тому до певних меж опромінення не викликає шкідливих змін у біологічних тканинах. Якщо допустимі границі перевищені, то необхідна підтримка організму (посилене харчування, вітаміни, фізична культура, сауна тощо). При змінах у кровотворенні застосовують переливання крові. При дозах, що загрожують життю (600 – 1000 бер) використовують пересадку кісткового мозку. При внутрішньому переопроміненні для поглинання або зв’язування радіонуклідів у сполуки, що перешкоджають їх відкладанню в органах людини, вводять сорбенти або речовини, які утворюють комплекси.

До технічних засобів захисту від іонізуючих випромінювань відносяться екрани різних конструкцій. У якості ЗІЗ застосовують халати, комбінезони, плівковий одяг, рукавиці, пневматичні костюми, респіратори, протигази. Для захисту очей застосовуються окуляри. Весь персонал повинен мати індивідуальні дозиметри.

У термінологічних словниках, починаючи із "Толкового словаря русского язика " В. І. Даля (1851 р.) та закінчуючи останнім виданням "Слов­ника іншомовних слів ", катастрофа визначається як "раптове лихо, що вирішує долю чи діло ", "подія, яка тягне за собою важкі наслідки: пере­ворот, знищення; аварія, військова поразка, руйнування, приголомшливе раптове лихо, яке має смертельний наслідок... "

Закон України "Про цивільну оборону" окреслює надзвичайну ситу­ацію як порушення нормальних умов життя та діяльності людей на об'єкті чи території, які викликані аварією, катастрофою, стихійним лихом, епі­демією, епіозоотією, ідітотією, великою пожежею, використанням засобі и ураження, що призвели чи можуть призвести до людських чи матеріаль­них втрат.

Отже, надзвичайна ситуація — це ситуація на об'єкті чи ок­ремій території, яка викликана подіями природного, еколо­гічного, технічного, соціального, військового та іншого ха­рактеру, що призвела чи може призвести до значної шкоди, порушення нормальної життєдіяльності та загибелі людей.

Серед причин, які викликають НС, особливо потрібно виділити такі, як аварії, катастрофи, стихійні лиха.

Аварія дослівно означає раптовий вихід з ладу машин, судна чи літака., нерідко у переносному значенні асоціюється із нещасним випадком.

У сучасному розумінні поняття "аварія" — це пошкодження, вихід із ладу будь-якого механізму, технологічної лінії, руй­нування будинків, мостів, транспортних магістралей та вихід із ладу виробництв.

Джерелом аварії можуть бути транспортні засоби, заводи, відсталі технології, застаріле обладнання гідроелектростанцій, АЕС.

Згідно з розмірами та завданою шкодою розрізняють легкі, середні, важкі та особливо важкі аварії. Особливо важкі аварії призводять до вели­ких руйнувань та супроводжуються великими жертвами. Іноді під час аварії виділені енергія та речовина так змінюють середовище існування, що роблять його на деякий час непридатним для існування.

Дата добавления: 2014-01-04