Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Такі аварії теж викликаються фізичними факторами небезпек




Такі аварії теж викликаються фізичними факторами небезпек.

Об'єктів, які мають справу з радіоактивними речовинами, на Україні дуже багато. Це 16 атомних реакторів на 5 АЕС, 2 дослідних ядерних реактора і більше 8 тис. підприємств і організацій, які використовуються у виробництві, дослідництві та медичній практиці різноманітні, радіоактивні речовини.

На деяких з них слід зупинитися більш змістовно.

Атомні електростанції є найбільш небезпечними серед радіаційно-небезпечних об'єктів (РНО) саме за наслідками можливих аварій.

Велику небезпеку складають і проникаюча радіація, і радіоактивне зараження місцевості в разі аварії або катастрофи.

Складність аварії-катастрофи на Чорнобильській АЕС полягає в тому, що після зруйнування реактора четвертого енергоблоку він перейшов у режим саморегулюючого енерговиділення і перетворився в джерело безперервного пульсуючого виділення в атмосферу продуктів ядерного ділення. Вони являли собою біля 200 уламкових радіонуклідів більше як 30 хімічних елементів, а також ізотопи наведеної активності - цезій-134, нептуній-239. Вони мають періоди напіврозпаду від 30 сек. до 30 років. Оце безперервне виділення продуктів ядерного ділення припинили тільки через місяць, коли остаточно закидали жерло радіації піском, доломітом тощо. Теж саме ми спостерігаємо і при атомному вибуху, але є тут велика різниця - основна маса його радіоактивних продуктів за 8-10 годин осідає на землю, залишаючи чіткий радіоактивний слід (у формі язика). Зовсім інша картина склалась внаслідок Чорнобильської катастрофи. Радіоактивний слід під дією рози вітрів прийняв форму «кола» і прослався на сотні кілометрів у різні боки. Тож, справедливо відмічають, що Чорнобильська катастрофа дорівнює сотням Хіросім.

Але радіаційні аварії притаманні не тільки атомним електростанціям.

На Україні потенційно існують небезпеки такого ж походження з інших об'єктів. Відомо, що на території України накопичена велика кількість радіоактивних відходів (РАВ).

Є ось такі дані:

- РАВ від атомних електростанцій 70 000 м3;

- РАВ від урановидобувної і переробної промисловості 65,5 млн. тонн;

- РАВ медичних, наукових та промислових підприємств і організацій 5000 куб. метрів.

Всі ці джерела іонізуючого випромінювання зберігаються у спеціалізованих сховищах. Зараз ці сховища (для твердих РАВ) заповнені майже на 80-90%. Утримання цих сховищ коштує великих грошей державі і великих турбот у майбутньому.

Найнебезпечнішими за наслідками є аварії на АЕС з викидом в атмосферу радіоактивних речовин, внаслідок яких має місце довгострокове радіоактивне забруднення місцевості на величезних площах.

На підприємствах атомної енергетики відбулися такі значні аварії:

1957рік - аварія у Віндскейлі (Північна Англія) на заводі по виробництву плутонію (зона радіоактивного забруднення становила 500 кв.км);

1957рік - вибух сховища радіоактивних відходів біля Челябінська (радіаційне забруднення переважно стронцієм-90 території, на якій мешкало 500 тис. осіб);

1979рік - аварія на АЕС «Тримайл-Айленд» у Гарисберзі, США (сталося зараження великих територій короткоживучими радіонуклідами, що призвело до необхідності евакуювати населення з прилеглої зони).

11.03.2011 Японія землетрус – цунамі – вибух Н2 – аварія на АЕС

 

В Японии назвали виновников аварии на «Фукусиме»

CommentsUA, 26.12.2011

Комиссия по расследованию причин аварии на атомной электростанции "Фукусима-1" обнародовала предварительные результаты своей работы.

Тяжелые последствия аварии были вызваны неспособностью руководителей кризисного штаба наладить четкое взаимодействие с руководством страны. Из-за этого то и дело принимались запоздалые и ошибочные решения.

Комиссия обвинила руководство Tepco -оператора АЭС. Как оказалось, еще в 2008 году компания на основании тестов знала о тяжелых последствиях цунами выше 15 метров для «Фукусимы-1», но не стала ничего делать. А цунами 2011 года в некоторых местах превышало 20 метров.

Сотрудники государственного регулятора в атомной сфере также знали о результатах исследований Tepco о цунами, но не стали требовать от компании возвести дополнительные защитные сооружения. Окончательную версию доклада комиссия опубликует летом 2012 года.

 

Але найбільшою за масштабами забруднення навколишнього середовища стала аварія, яка відбулася в 1986р. на Чорнобильській АЕС. Історія людства ще не знала такої аварії, яка була б настільки згубною за своїми наслідками для довкілля, здоров'я та життя людей.

За оцінками спеціалістів, відбулись викиди 50 мегакюрі небезпечних ізотопів і 50 мегакюрі хімічно інертних радіоактивних газів. Сумарне радіоактивне забруднення еквівалентне випадінню радіоактивних речовин від вибуху декількох десятків таких атомних бомб, які були скинуті над Хіросімою. Внаслідок цього викиду були забруднені атмосфера, води, ґрунти, рослинність на сотні кілометрів. Під радіоактивне ураження потрапили території України, Білорусі, Росії, де тепер мешкає 5 млн. осіб.

Сьогодні радіоактивний стан об'єкта ЧАЕС такий: доза опромінення становить 15-300 мР/год, а на окремих ділянках - 1-5 Р/год. Проектний термін експлуатації укриття, яке захищає четвертий реактор, - 30 років. Планується будівництво об'єкта «Укриття-2», який повинен вмістити в себе об'єкт «Укриття-1» і зробити його безпечним. 15 грудня 2000 року Чорнобильську АЕС було „юридично закрито".

Але слід пам'ятати, що попереду ще мільярди років, необхідні для перетворення станції та забруднених територій в екологічно безпечну зону, розв'язання безпрецедентних економічних, соціальних і суто людських проблем.

Першими наслідками цієї аварії стало опромінення осіб, які брали участь у приборканні пожежі та аварійних роботах на атомній станції. Гострою променевою хворобою тоді захворіло 238 осіб, 29 з них померло в перші місяці після аварії, ще 15 - згодом. Пізніше діагноз «гостра променева хвороба» був підтверджений у 134 хворих, з них важкого та дуже важкого ступеня - у 43.

Захворюваність дітей, які потерпіли від аварії на ЧАЕС, починаючи з 1992 року, на 20% перевищує звичайний рівень. За даними Міністерства охорони здоров'я України, майже 1,5 мільйона українських дітей тією чи іншою мірою відчувають на собі наслідки цієї техногенної катастрофи - лейкоз, анемії, захворювання ендокринної та серцево-судинної систем, вроджені вади, хвороби нервової системи та органів травлення. На обліку перебувають 2500 дітей-інвалідів Чорнобиля, зареєстровано близько тисячі випадків раку щитовидної залози, який до аварії у дітей практично не діагностувався.

Аналіз динаміки захворювань дорослих осіб свідчить про суттєвий ріст новоутворень, в тому числі злоякісни х, хвороб органів травлення, дихання, кровотворення, щитовидної залози (рак щитовидної залози реєструється в 10 разів частіше ніж до 1986 року).

Одним з наслідків аварії на Чорнобильській станції є довгострокове (на мільярди років) опромінення малими дозами іонізуючого випромінювання за рахунок надходження в організм радіоактивних речовин, які містяться в продуктах харчування. Малі дози іонізуючого випромінювання призводять до поступового накопичення радіонуклідів в організмі людини та як наслідок кумулятивного ефекту (перехід кількості в нову якість - чисельні онкологічні захворювання), який зумовлює негативний вплив радіоізотопів протягом мільярдів років на стан здоров'я всіх поколінь нащадків. Понад 3 млн. громадян відчувають на собі дію малих доз опромінення й проживають в умовах постійного ризику для власного здоров'я та життя.

Проблема оцінки довгострокового впливу на організм малих доз радіоактивного випромінювання віднесена до числа найбільш невирішених. Усього, за сучасними даними, внаслідок Чорнобильської катастрофи в Україні постраждало майже 3,23 млн. осіб, з них 2,35 млн. мешкають на забрудненій території, більше 358 тисяч брали участь у ліквідації наслідків аварії, 130 тисяч були евакуйовані в 1986 р. або були відселені пізніше.

Сучасна концепція радіозахисного харчування базується на трьох принципах:

- обмеження надходження радіонуклідів з їжею;

- гальмування всмоктування й накопичення радіонуклідів, прискорення їх виведення з організму;




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1320; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.