Робота з портретом

Слово вчителя, робота в зошитах.

Оцінка запасів на дату балансу.

Запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут.

Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списуються на витрати звітного періоду.

Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансових рахунках. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.

Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, визнається інший операційний дохід із збільшенням вартості цих запасів.

Списано суму, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації Дт 946 Кт 20

Відновлено раніше списану величину вартості запасів внаслідок зростання їх чистої вартості реалізації Дт 20 71

Сьогодні на уроці ми розпочнемо знайомство із поетичною творчістю М.Т.Рильського.

М.Рильський - не лише талановитий поет, а й видатний учений-академік, майстер перекладу, громадський діяч. Це унікальна людина, людина з великої букви.

Мабуть, кожному із вас хотілося б познайомитися з ним, поспілкуватися, почути захопливі історії із його вуст. На жаль, ми не маємо такої змоги. Але через його творіння – вірші спробуємо осягнути всю велич цього простого й доброго чоловіка.

II. Вивчення нового матеріалу.

- Погляньте на портрет М.Т.Рильського. Яке враження на вас справляє зовнішній вигляд поета?

Сучасники поета, друзі залишили багато спогадів про нього як людину. Так, Платон Воронько згадує:»М.Рильський був безмежно щедрий у своїй доброті. Від природи м’яка, делікатна і статечна людина, Рильський був беззастережно рішучим, коли йшлося про підтримку, допомогу людині».

Юрій Бурляй пише:»Його погляд і обличчя… ніколи їх не забуду! Ось уже скільки літ промайнуло, скільки і яких подій відшуміло, відгуркотіло, а й зараз бачу його, по-домашньому простого, щирого…його постать …, і живе, мінливе обличчя митця. Так-так, бліде, зовсім не засмагле лице міського інтелігента із складками робочої втоми, навіть трохи зажури в куточках міцно стулених уст. Та ще хвилі дум, що котились нестримно. Обличчя поета світилося переді мною, мов неждано розкрита потаємна книга. Зумій лише прочитати в ній. І той блискавичний спалах, і ту тиху зажуру, і цю доброту, що світилась мені».

Усі, хто знав М.Рильського, в один голос говорять про нього як про людину чарівну, мудру, високоосвічену, людину, яка знала історію й культуру не тільки українського народу, а й багатьох інших народів, з якими пов’язана велика доля митця.

3.2. Розповідь учителя про дитинство поета.

А народився майбутній поет в дрібно поміщицькій родині в місті Києві. Назвали його Максимом на честь славного козацького ватажка Максима Залізняка. Хлопчикові було кілька місяців, коли його батьки разом із дітьми переїхали в село Романівку, де й промайнуло дитинство майбутнього митця.

Батько Максима Тадейовича, Тадей Розиславович, був відомим збирачем усної народної творчості. Не дивлячись на своє соціальне положення, ходив у простому одязі, працював у полі разом із селянами, вів з ними розмови про рівність усіх людей. Одружився з простою селянкою Меланією Федорівною, яка і стала матір’ю майбутнього поета.

Саме батько навчив сина читати і писати українською мовою, не дивлячись на тодішні царські заборони, і віддав його до гімназії. У гімназії хлопчик познайомився із учителькою Надією Новоборською, яка заронила в юне серце любов до книг та слова. Сам Максим так згадує своє дитинство:» кучерявий лісок на ледве помітному уз гір, білі хати й зелені садки понад річкою Інавою, що, перепинена греблею, розливається в широкий, порослий лататтям став… Босі діти з засмаленими ногами, з пастушими торбинками через плечі … Вечірні співи дівчат, що солодкою луною пливуть у далечінь … Світ – таємнича, ледве розкрита книга…».

У сім років Максим написав свій перший вірш «Сон». Виростав же майбутній поет серед сільських дітей і нічим від них не відрізнявся. Взимку катався на санчатах, ковзанах, ловив синичок та снігурів. Улітку цілими днями пропадав в на ставку. На вудку добре бралися окунці, пічкурі та інша дрібнота.

Ставши дорослим чоловіком, Максим Тадейович любив приїздити на землю своїх батьків, яких завжди згадував із доброю посмішкою, яким був вдячний за все, що вони зробили для нього, що виховали його як справжню людину. Батьки навчили його любити природу, пісню, людей, працю… З задоволенням привозив на батьківську землю своїх синів – Григорія та Богдана. Молодшого сина ніжно називав Богдашка, Богдасик, чорноокий сонет, грибок.

Максим Тадейович хотів, щоб і його сини виросли справжніми людьми. Батьківською теплотою і любов’ю пройняті вірші, присвячені дітям, зокрема «Грибок», «Нащадок». Хочеться прочитати лист з нагоди чотирнадцятиліття сина:»Дорогий Богданчику! Я Й мама поздоровляємо Тебе з днем народження. Може, це трохи ще ранувато, але поки дійде лист, то надійде і твоє свято. Бажаю тобі здоров’я і успіхів у науці. Мені б хотілося, щоб ріс здоров’яком, людиною, що вміє все робити – і книжки написати, і пошити чоботи, і збудувати хату. Сам я не такий, а через те особливо розумію, як це добре. Крім того, раджу тобі якнайсерйозніше звернути увагу на англійську мову, бо людина, що не знає мов – неповноцінна людина…»

3.3. Демонстрація фотографій із сімейного альбому (Рильський із родиною, із синами, дружина із Богданом та ін.)

Вірш «Синові», який ми сьогодні опрацюємо, є ніби продовженням цього батьківського побажання і настановою. Написаний він 21 жовтня 1945 року в Белграді.

Читання вірша вчителем.

Найчастіше первинне читання твору здійснює сам учитель. Іноді радять до цієї роботи залучати дітей (заздалегідь підготовлених). Можна на цьому етапі в середніх класах вдатися й до ТЗН, тобто прослухати аудіо чи відеозапис, грамплатівку. Перед читанням важливо дати настанову: уважно прослухати вірш і спробувати відчути, які настрої передано в ньому. В яких словах і виразах вони найбільш помітні. Тоді після читання твору будуть підстави сподіватися на глибші аналіз і синтез.

Навчальна пауза. Після прочитання вчителем поезії доречно зробити паузу, порадити учням мовчки перечитати вірш, уточнити логічні наголоси в рядках, розшифрувати незрозумілі слова чи вирази в тексті, коли є такі.

Словникова робота. У зошити записуємо лише слова-терміни, а також ті слова, словосполучення, які збагатять лексичний запас учнів. Решту пояснюємо усно.

Прийоми словникової роботи:

- пояснюють значення слова самі учні чи вчитель;

- звертаємо увагу на контекст;

- перекладаємо російською мовою;

- робимо словотвірний розбір;

- демонструємо наочність;

- добираємо слова-синоніми;

- звертаємося до зносок у підручнику;

- звертаємося до тлумачного словника та ін.

Повторне читання вірша учнями

Аналіз ліричного твору. У старших класах даємо глибокий аналіз ліричного твору, а у середніх застосовуємо елементи аналізу.

Аналізувати ліричний твір – це значить учити дітей заглиблюватися в його поетичні образи, спостерігати, як вимальовуються одна за одною картини або як змінюються почуття, настрої ліричного героя, чим вони викликані та як усе це безпосередньо виражається в контексті твору. Важливо з’ясути, який характер має мова вірша і як вона виражає авторську ідею.

Аналіз ліричного твору не слід зводити до простого переказу змісту, примітивного перекладу мови поезії на мову прози, в результаті чого руйнуються образи, втрачається поетичність.

Систематичний аналіз ліричного твору передбачає проникнення у внутрішні зв’язки між його частинами. Для цього можна накреслити певний алгоритм розумових дій читачів-учнів, у якому визначено не лише зміст завдань і запитань, а й умотивувати їхню черговість.

Аналіз вірша здійснюється на основі первинного синтезу читацьких вражень, який запроектований учителем ще в настанові до читання:

- Простежте, які настрої (почуття) передано у творі?

Далі робота учнів спрямовується за допомогою запитань аналітичного характеру:

- Які образи твору передають ці настрої, почуття особливо виразно?

- Які поетичні деталі (образотворчі засоби) підсилюють ці настрої?

- Як ритм поезії увиразнює її зміст?

Учителі-практики розробили схеми аналізу усіх родів літератури, які повністю використовуємо на заключному етапі шкільної літературної освіти, на інших етапах адаптуємо запропоновану послідовність до певної вікової категорії та рівня літературних знань учнів. (Див самі схеми у додатках).

Прийоми і форми роботи аналізу:

- читання (виразне), під музику;

- усне малювання;

- читання з коментарем;

- добір цитат, художніх засобів, коментар;

- застосування суміжних видів мистецтв (живопис, архітектура, фото, музика та ін.)

Взагалі, прийоми аналізу ліричного твору диктуються насамперед особливістю композиції самого твору та учнівським сприйняттям. У процесі аналізу ми не лише даємо необхідну суму знань про зміст, композицію твору, не лише формуємо практичні уміння, а й реалізуємо виховну мету.

Покажемо це на конкретному прикладі:»М.Рильський «Синові»».

Поглиблена робота над змістом твору.

- Чи сподобався вам вірш? Чим саме?

- Які почуття передані у творі?

- Кого ви уявляли, перечитуючи твір?

- Як виважаєте, які стосунки між батьком і сином? Доведіть, спираючись на текст твору.

- Сформулюйте тему твору.

- Знайдіть у тексті поетичні вислови такого змісту: а) малий хлопчик; б) надворі було тепло; в) побажання синові вирости справжньою людиною; г) слово «людина» - найважливіше; д) хай друзі будуть добрими; е) заповіт батька. Які художні засоби використав при цьому автор і чого він досяг цим?

- Поясніть, чому із синонімічного ряду – говорити, казати, мовити, розмовляти, балакати, базікати, мимрити, лепетати – поет обрав останнє слово?

- Чи можна цей вірш за жанром визначити як вірш-настанова? Обґрунтуйте свої міркування.

-Визначте, про яку рису людського характеру говориться в кожному наведеному прислів’ї:

* Хто стид має, той має совість.

* Сміливим відвага володіє.

* Хто робить діло, той ходить сміло.

* Останню сорочку зніме та віддасть.

* Ми люди не з перцем, а з чистим серцем.

* Твердий як скала, міцний як дуб.

* На язиці медок, а на серці холодок.

* Заздрість робить людину жорстокою і підлою.

- Які риси людської вдачі ви вважаєте позитивними, а які негативними? Чому важливо бути справжньою людиною?

- Визначте головну думку вірша.

- Чи доводилося вам в житті читати про справжніх людей, чи зустрічатися. Кого б ви назвали справжньою людиною?

Підсумок.

На цьому етапі читачі роблять синтез та узагальнення своїх вражень від змісту на понятійному рівні. Для цього можна провести узагальнюючу бесіду чи підсумкове слово вчителя. Варто наголосити, чому навчає нас твір, що ми можемо взяти для себе із настанов М.Рильського своєму синові? У чому художня вартість твору? Яке значення він мав у творчій спадщині автора?

Послідовність усіх запитань відбиває порядок розумових дій, характерних для аналізу й синтезу ліричного твору. Цей порядок можна продемонструвати й на прикладі опорних сигналів, які показують алгоритм розумових дій. Наприклад:

1. Настрої, почуття.

2. Образи.

3. Образотворчі засоби.

4. Ритм.

5. Ідея.

6. Жанр.

7. Значення твору.

Учні повинні знати послідовність (схему) операцій. Для унаочнення вчитель спершу сам може проаналізувати один із творів, що вивчається текстуально. Отже, система вивчення ліричного твору зумовлюється, по-перше, структурою його художньої тканини, і, по-друге, відповідним алгоритмом читацької роботи. Знаючи порядок виконання розумових дій у певній навчальній ситуації, учні матимуть змогу більше зосередитися на змісті художнього твору, вільніше висловлювати свої думки.

Донести до свідомості учнів класу багатство ліричного твору зможе тільки той учитель, який на своїх уроках уміло поєднує художнє читання із вдумливим літературним аналізом, забезпечує єдність розумового й емоційного сприймання. Слід пам’ятати суттєву істину: ліричні твори сприймаються суб’єктивно.

Дата добавления: 2014-01-04