Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Соціальна структура суспільства




У суспільстві існують різноманітні спільності людей. Між ними складаються певні стосунки. Одна і та ж сама людина водночас може належати до різних спільнот, переходити з однієї в іншу, репрезентувати в системі спілкування ту чи іншу соціальну роль. Сітка стійких і упорядкованих зв’язків між соціальними групами, що ґрунтуються на розмаїтті спільних потреб, інтересів, цінностей, поведінки, позначається терміном “ соціальна структура суспільства ”. Вивчення її є одним із головних завдань соціальної філософії.

Опорним при дослідженні соціальної структури є поняття соціальної групи як сукупності певного числа людей, об’єднаних спільним інтересом чи спільною справою. Одним із перших у своїй основній праці “Левіафан” Т. Гоббс виділяв такі соціальні групи, як упорядковані і невпорядковані, політичні й приватні тощо. Л. Гумплович поняття соціальної групи однозначно пов’язував із біологічними (расовими) ознаками людей, Чарльз Кулі наголошував на важливості так званих первинних груп (сім’я, сусіди, друзі), марксизм підкреслював домінантну роль у соціальній структурі таких соціальних об’єднань, як класи.

Сучасна соціальна філософія розрізняє малі, середні й великі соціальні групи.

Малі соціальні групи об’єднують до декількох десятків чоловік (сім’я, бригада – як первинне виробниче об’єднання, сусідські спільності, компанії друзів, навчальні групи). Специфічною їх ознакою є безпосередній контакт членів групи. Вони бувають формальні (складаються відповідно до наперед сформованих офіційних цілей, інструкцій чи статусів) і неформальні (формуються на основі особистих симпатій та антипатій, любові, товариського потягу й т. ін.). Малі групи – предмет безпосереднього вивчення соціальної психології.

Середні соціальні групи – це жителі одного села, міста, працівники одного заводу, фабрики, викладачі та студенти навчального закладу. Вони мають різні основи формування, в них різний рівень консолідації членів. Дані групи є предметом соціологічних досліджень.

Великі соціальні групи – класи і класоподібні групи (напр., орендарі), етнічні спільності (нація, народність), вікові (молодь, пенсіонери тощо), статеві (чоловіки, жінки), професійні (за престижем, розумом і фізичною працею), соціально-територіальні (мешканці міста, села) групи є численними об’єднаннями людей – від кількох десятків осіб до сотень мільйонів. Між ними безпосереднього контакту, звичайно, немає. Їх об’єднує фундаментальний інтерес, що формується на основі усвідомлення об’єктивних обставин свого буття.

Великі соціальні групи та специфіка соціальних взаємовідносин у них також вивчаються соціальною психологією і соціологією. Проте саме соціальна філософія (яка не цурається аналізу і малих, і середніх соціальних груп) визначила соціальні процеси у великих соціальних групах предметом безпосереднього дослідження й здобула у даній галузі вагомі результати.

Соціальна структура буде неповною без урахування умовного об’єднання людей у групи за соціальним статусом і за пов’язаним із цим виконанням ними різних соціальних ролей у суспільстві. Статус – це становище, позиції, які займають люди в суспільстві, групі. Розрізняють особистий статус (становище, яке займає людина відповідно до своїх якостей у малій групі) і соціальний статус (тобто становище, яке ця людина займає як представник великої соціальної групи: професійної, класової, етнічної); а також статус приписуваний (який люди одержують із моменту свого народження в сім’ї людей відповідного соціального кола, наприклад – принци королівських сімей; або з часом – зі змінами сімейного стану, наприклад – син, зять, батько, дід тощо) і статус досягнутий (відрізняється від приписуваного тим, що досягається завдяки особистим зусиллям, вдачі людей).

Соціальна роль – це динамічна сторона статусу, соціальний статус у дії. Її виконання неможливе без наявності в суспільстві, групі статусних прав і обов’язків (“рольового набору”), без статусного іміджу, тобто конкретних уявлень у суспільній думці відносно того, як себе повинна поводити людина, група відповідно до своєї належності до конкретного соціального статусу людей.

Ясна річ, що одна людина може мати різні соціальні статуси і виконувати кілька соціальних ролей у суспільстві, як і один статус (роль) може бути притаманним багатьом людям. Статуси людей порівнюються відповідно до їх престижності. Змінюються епохи, люди, а окремі статуси та соціальні ролі людей залишаються, проте з часом зникають одні статуси (ролі) й виникають інші, суттєво змінюючи і соціальну структуру суспільства, і всю його соціальну сферу життя.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 406; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.