КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Збирання ілюстративного матеріалу
Одним із постійних завдань літературного кабінету і бібліотеки є збирання ілюстративного матеріалу до творчості письменників, а також матеріалів до узагальнюючих тем, які можна використовувати для підготовки доповідей, рефератів, написання творів. Збирають його учні і вчителі з ілюстративних журналів, газет, книг, відповідно оформляють на цупкому папері, щоб його можна було потім використати для різноманітних виставок, і розкладають у тематичні папки, в яких він систематизується за розділами. Так же збирається матеріал і в папки до узагальнюючих тем з розвитку мовлення. Допомагають учням під час їхньої самостійної роботи в кабінеті і бібліотеці різноманітні пам'ятки (як писати твір; як читати книгу; як працювати з газетою; як вибрати книгу в бібліотеці; як оформити посилання на літературне джерело і т.п.), списки рекомендованої літератури для позакласного читання, до семінарських занять тощо. Наприклад, на спеціальних картках-завданнях до семінарських занять з літератури учень може знайти тематику рефератів і повідомлень до семінару, перелік проблемних питань, над якими слід подумати, список додаткової літератури, з якою треба ознайомитись. Книга в кабінеті чи бібліотеці вибрана. Учень повинен знати основні раціональні прийоми роботи з книгою, щоб правильно користуватись нею, її науковим і довідковим апаратом. Учень повинен знати призначення передмови, анотації, змісту книги, з якими перш за все варто ознайомлюватись. Завжди допоможуть під час читання книги тематичні покажчики, бібліографічні довідки, примітки. Читати книгу варто з олівцем у руці. У власній книзі можна робити акуратні позначки на полях, а в чужій — закладки із помітками на аркушах паперу або робити окремі виписки у спеціальному зошиті, зазначаючи сторінки, абзаци з книги. Якщо зустрічаються незнайомі слова, учень користується словником, енциклопедією чи довідником. Старшокласники, користуючись книгою, повинні вміти конспектувати її, складати план, тези, анотацію, виписувати правильно цитати. Допомогти в цьому учням можуть пам'ятки. Ось одна з пам'яток («Як оформити посилання на літературу»), яка оформлюється в кабінеті: 1. Прізвище, ініціали автора книги, статті. 2. Після крапки назва книги (статті) без лапок. 3. Після крапки місце видання, рік видання (номер журналу), том, сторінки. Учні найчастіше роблять виписки із книг у записничках, блокнотах кишенькового формату. Варто, щоб такі записи зберігались і використовувались у практичній роботі. З цією метою у деяких школах серед старшокласників ведуть так звані тематичні записники, які мають кілька розділів відповідно до тем, з якими старшокласники систематично зустрічаються під час вивчення літератури і виконання різноманітних творчих робіт: природа, школа, батьківщина, революція, життя, щастя, мужність, подвиг, книга, мистецтво. У тематичний записник учні роблять такі записи: цитати і виписки із самостійно прочитаних книг, уривки з поезій або й окремі вірші, висловлювання видатних людей, цікаві факти з життя, періодичної преси, радіо і телебачення, кінофільмів, прислів'я і афоризми з певної теми. Бажано, щоб учні привчались зазначати джерело, звідки цитується матеріал, на вирізці з газети зазначали її дату. Такі матеріали використовуються під час написання творів, підготовки доповіді чи реферату. Всі такі необхідні навички в роботі з книгою, бібліотечно-бібліографічні знання та вміння при правильній організації роботи шкільної бібліотеки та літературного кабінету створюють сприятливі умови для наукової організації праці учнів у школі. Вивчення української літератури не мислиме без певної системи дидактичних посібників, комплексного використання різноманітних засобів, у тому числі й технічних, щоб забезпечити всебічний вплив на розвиток особистості дитини. Щоб досягти високої результативності при найменших затратах часу і енергії наявну матеріальну базу слід поєднати з науковою її організацією, з раціональним використанням усього комплексу обладнання. Це може забезпечити лише кабінетна система. При необхідності переходу на кабінетну систему навчання говориться постійно. В 1969 р. МО УКРАЇНИ розробило і затвердило положення про шкільні кабінети з мови і літератури. В 1980 р. органами освіти було поставлено питання завершити перехід на кабінетну систему. Це викликало посилену активність учителів-словесників по створенню кабінетів відповідно до тих функцій, які повинен виконувати кабінет у школі з урахуванням і можливостей школи і вчителя (в тому числі матеріальних і творчих). Література – вид мистецтва, тож і кабінет має бути оформлений мистецьки. Учитель дбає про його загальний вигляд Матеріали повинні бути систематизовані. Наприклад, створюються тематичні папки, де зберігаються ілюстративні матеріали до уроків, вирізки з газет, роздавальний матеріал. Ігри, вікторини, малюнки, плани тощо. Постійно повинен діяти каталог літератури, тематичні картки по певному комплексу матеріалів. Щоб учитель міг творчо використовувати матеріали, треба систематично їх поповнювати. Допомагають у цьому учні-лаборанти, для яких це засіб профорієнтації. Схема тематичної картки.
Тема: Мета:
ТЗН: кінофільм Діафільм Екранні: діапозитив Звукові: Грамзапис, магнітофонний запис Заготовки до кодоскопа Роздавальний матеріал Картки індивідуального опитування Картини Таблиці, схеми Альбоми, колекції Карти
Теоретична Довідникова Методична Художня Підручники Обладнання приміщення (схема) 1. Робоче місце викладача. Робочі місця учнів. Стіл з достатньою робочою поверхнею (1400х1000 мм) з відділенням для магнітофона і програвача, що має відкидне покриття. Магнітофон і програвач вмонтовуються зліва і справа, в бічну поверхню стола, розташовуються на одному рівні. В стіл вмонтовується пульт дистанційного управління проекційною апаратурою, зашторюванням, екраном, включенням і виключенням світла. Для організації зворотного зв’язку про хід роботи кожного учня стіл учителя і робочі місця обладнуються пристроями для передачі і одержання інформації. Передня стінка стола має висувні ящики для грамплатівок, магнітних стрічок, кінострічок, діафільмів, діапозитивів, нижнє відділення і відкриту нішу для засобів, що демонструються на занятті. Дошка класна універсальна з відкидними щитами: а) основний щит – магнітний екран; б) два інші, як і основний, призначаються для письма з крейдою; в) зовнішній бік одного з відкидних щитів обладнується пристроями для демонстраційних матеріалів; г) зовнішній бік іншого відкинутого щита – електрифікований – для здійснення програмованого контролю усних відповідей. Екран розташовується на передній демонстраційній стінці. Стенди призначаються для змінних експозицій. Телевізор розташовується в районі демонстраційної зони.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 460; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |