Досвід розслідування та аналізу нещасних випадків та професійних захворювань за кордоном

ВСТУП

Високий рівень інтенсифікації праці у другій половині ХХ ст. викликав значне зростання травматизму. За даними Міжнародної організації праці (МОП), кожну секунду в наслідок нещасних випадків у світі травмується дев’ять працівників. За оцінками деяких спеціалістів рівень травматизму у нашій країні при сьогоденній продуктивності виробництва і стані економіки повинен бути у 12 – 15 разів нижчим, але він перевищує аналогічні показники країн Європи і США. Частота загибелі в останні роки. при нещасних випадках на 1000 працюючих становила:

– в Англії – 0,016;

– в Японії – 0,020;

– у США – 0,056;

– у ФРН – 0,080;

– в Росії – 0,133.

Дослідження показують, що 60 – 80 % нещасних випадків відбуваються з вини самих постраждалих, які не дотримувались з тих чи інших причин вимог охорони праці. Кожний п’ятий нещасний випадок на виробництві відбувається у зв’язку з відсутністю або невірним застосуванням засобів індивідуального захисту, в тому числі спецодягу та спецвзуття.

1. Конвенція Міжнародної організації праці № 155 «Про безпеку і гігієну праці та виробниче середовище»

Генеральна конференція Міжнародної організації праці 03.06.1981 р. на 67-й сесії прийняла Конвенцію № 155 «Про безпеку і гігієну праці та виробниче середовище», у якій визначені основні принципи національної політики у галузі охорони праці:

– Кожен член Організації, у відповідності до національних умов і практикою та на основі консультацій з найбільш представницькими організаціями підприємців і робітників, розробляє, здійснює та періодично переглядає погоджену національну політику у галузі безпеки праці, гігієни праці та виробничого середовища.

– Мета такої політики – попередження нещасних випадків і пошкодження здоров’я, які виникають в наслідок роботи, в ході її або пов’язані з нею, зводячи до мінімуму, на скільки це обґрунтовано і практично здійснимо, небезпеки, що є властивостями виробничого середовища. Як заходи на національному рівні ця Конвенція передбачає зокрема:Ст. 11.с) встановлення і застосування процедур повідомлення підприємцями, і коли це необхідно, страховими установами та іншими безпосередньо зацікавленими органами або особами, про нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, а також надання щорічних статистичних даних про нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання; d) проведення розслідування, коли нещасні випадки на виробництві, професійні захворювання або будь-яке пошкодження здоров’я, які виникають в ході роботи або пов’язані з нею, свідчать про серйозність положення;е) щорічна публікація інформації про прийняті заходи у відповідності з політикою, наведеною у Конвенції, про нещасні випадки на виробництві, професійні захворювання та про усі інші пошкодження здоров’я, які виникають в ході роботи або пов’язані з нею.

Прийняття цієї Конвенції державами-членами МОП потребує не тільки створення загальнодержавної політики у галузі безпеки праці, а і розробку та прийняття загальнодержавного положення про порядок організації проведення розслідування нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань та про усі інші пошкодження здоров’я, які виникають в ході роботи або пов’язані з нею.

Ст. 19.На рівне підприємства приймаються заходи, у відповідності з якими:а) працівники у ході виконання роботи співпрацюють з підприємцем у справі виконання останнім покладених на нього зобов’язань;b) представники працюючих на підприємстві співпрацюють з підприємцем у галузі безпеки і гігієни праці;с) представники працюючих на підприємстві отримують відповідну інформацію про заходи із забезпечення їх безпеки і охорони здоров’я, які застосовані прийнятих підприємцем, і можуть консультуватися зі своїми представницькими організаціями по цій інформації за умови нерозголошення комерційної таємниці;d) працюючі та їх представники на підприємстві отримують відповідну підготовку у галузі безпеки і гігієни праці;е) працюючі або їх представники або їх представницькі організації на підприємстві наділяються у відповідності з національним законодавством і практикою повноваженнями розглядати всі аспекти безпеки і гігієни праці, які пов’язані з їх роботою, та підприємці консультують їх з цих аспектів; задля досягнення цієї мети за погодженням сторін на підприємство можуть бути запрошені позаштатні технічні радники;f) працюючі негайно повідомляють свого безпосереднього керівника про будь-яку ситуацію, про яку у нього є достатня підстава вважати, що вона створює безпосередню і серйозну загрозу його життю або здоров’ю, до тих пір поки підприємець, у випадку необхідності, не прийняв заходів з її усунення, він не може вимагати поновлення роботи працюючим.

2. Рекомендації Міжнародної організації праці № 164 «Про безпеку і гігієну праці у виробничий сфері»

Генеральна конференція Міжнародної організації праці 22.06.1981 р. прийняла Рекомендації № 164 «Про безпеку і гігієну праці у виробничий сфері», яка доповнює Конвенцію № 155 та передбачає на загальнодержавному рівні:

а) видавати і затверджувати правила, збірки практичних вказівок або інші відповідні положення про безпеку і гігієну праці та виробниче середовище, приймаючи до уваги зв'язок між безпекою праці і здоров’ям, з одного боку, і тривалість робочого часу та перерви у роботі – з іншого боку;

б) переглядати час від часу у світлі накопиченого досвіду і науково-технічного прогресу законодавчі положення у галузі безпеки і гігієни праці та виробничого середовища, а також положення, які видані або затверджені у відповідності з підпунктом а) цього пункту;

с) проводити вивчення і дослідження або сприяти їх проведенню для виявлення небезпек та пошук способів їх усунення;

d) надавати відповідним чином інформацію і давати консультації роботодавцям і робітникам, а також сприяти співпраці між ними і їх організаціями з метою усунення і зменшення, наскільки це практично здійснимо, небезпек, передбачати, по мірі необхідності, спеціальну програму підготовки для робітників мігрантів на їх рідній мові;

е) передбачати конкретні заходи з попередження аварій, а також координувати і погоджувати заходи, які повинні здійснюватися на різних рівнях, особливо у промислових зонах, де розташовані підприємства з високим ступенем потенційної небезпеки для робітників і населення.

Реалізація цих пунктів передбачає не тільки прийняття загальнодержавного положення про порядок організації проведення розслідування нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань та про усі інші пошкодження здоров’я, які виникають в ході роботи або пов’язані з нею, а і створення загальнодержавної системи обліку і контролю нещасних випадків та потенційно небезпечних об’єктів.

Крім цього ці Рекомендації передбачають у

п. 15:

1) Роботодавці повинні регулярно перевіряти застосування відповідних норм безпеки і гігієни праці, здійснюючі, наприклад, контроль за виробничим середовищем, та проводити час від часу систематичну перевірку положення у цій галузі.

2) Роботодавці повинні реєструвати такі дані з безпеки і гігієни праці та виробничого середовища, які, на думку компетентного органу, є необхідними і які могли б містити інформацію про усі нещасні випадки та пошкодження здоров’я на виробництві, які підлягають реєстрації, які виникають в ході роботи або пов’язані з нею; відомості про дозволи і виключення із законодавства або правил у цій галузі та можливі умови, від яких ці дозволи і виключення можуть залежати, свідчення про нагляд за здоров’ям робітників на підприємстві, відомості про контакт з визначеними речовинами і агентами.

Передбачені ст. 19 Конвенції положення повинні бути спрямовані на забезпечення того, щоб робітники:

d) негайно сповіщали свого безпосереднього керівника про будь-яку ситуацію, яка, на їх думку, може представляти небезпеку і яку вони не можуть самі усунути;

е) сповіщали про будь-який нещасний випадок або пошкодження здоров’я, які виникають у ході роботи або пов’язані з нею.

Дата добавления: 2014-01-04