Мовностильовий аналіз

Виконай такі дії у формі алгоритму:

1 крок ----- Визнач жанр твору, з’ясуй його особливості;

2 крок ----- Визнач специфіку жанру;

3 крок ----- Знайди і проаналізуй зображувально-виражальні засоби мови;

4 крок ----- З’ясуй їх ідейно-художню роль в розкритті образів;

5 крок ----- Простеж за авторською мовою і мовою персонажа;

6 крок ----- Досліди особливості стилю і творчі манери автора (улюблені теми, проблеми, найбільш вживані жанри, своєрідність художнього бачення, композиційні прийоми, способи творення образів, своєрідність лексики, образного мовлення за різними творами);

7 крок ----- Порівняй кілька творів даного письменника на одну і ту саму тему;

8 крок ----- Зістав кілька творів різних авторів на одну і ту саму тему;

9 крок ----- Зроби свої висновки, підсумуй виконану роботу.

Послідовність шкільного аналізу мови художнього твору може бути й такою:

1. Стисло показати зміст твору (уривка), визначивши вплив змісту на мову твору.

2. Визнач ті особливості тексту, які впливають на вибір мовних засобів у творі:

- літературний рід;

- жанр;

- членування на змістові (сюжетні) частини (пролог, зав’язка, кульмінація, розв’язка, епілог);

- характер викладу (розповідь, опис, роздум);

- мова автора (розповіді, описи, прямі характеристики персонажів, авторські відступи) і мова персонажів (пряма, невласне пряма мова);

- спосіб викладу матеріалу в художньому творі (розповідь від першої особи, розповідь від другої особи);

- висловлювання персонажів (діалог, монолог,); авторський опис (портрет, пейзаж, інтер’єр, опис явищ, рослин, тварин, предметів тощо);

3.Визначити фонетичні особливості (звукову організацію художнього твору):

- звукові повтори (алітерація, асонанс);

- звуконаслідувальні слова;

- віршові особливості (віршовий розмір, спосіб римування, строфіка, рима тощо);

4. Визначити лексичні особливості художньої мови (словниковий запас художнього тексту):

- експресивно нейтральна лексика;

- експресивно (стилістично) забарвлена лексика;

- за часовим критерієм: застарілі слова (архаїзми, історизми), неологізми (загальновживані, авторські);

- за територіальним критерієм: загальновживані слова, діалектизми (етнографічні, семантичні, словотвірні);

- за соціальним статусом: загальновживані слова, жаргонізми (міщанський жаргон, професіоналізм, арготизми, варваризми);

- за походженням: власне українські, іншомовні слова (старослов’янізми, грецизми, латинізми, полонізми, тюркізми тощо);

- поетизми, термінологіями, канцеляризми, просторіччя;

- синонімія: синоніми (семантичні, стилістичні, семантико-стилістичні, контекстуальні), антоніми, омоніми;

- полісемія;

- тропи: прості (епітет, порівняння), складні (алегорія, гіпербола, іронія, сарказм, літота, метафора, метонімія, оксиморон, перифраз, персоніфікація, символ, синекдоха).

5. Визначити своєрідні особливості у словотворенні, морфології, наголошуванні тощо.

6. Охарактеризувати синтаксис як засіб авторського зображення (організація тексту художнього твору на рівні речення і словосполучення):

- повтори: тавтологія, анафора, епіфора;

- риторичні фігури: риторичне заперечення, риторичне звертання, риторичний оклик, риторичний вигук, риторичне запитання;

- фразеологізми: крилаті вислови, прислів’я та приказки;

- синтаксичні фігури: антитеза, інверсія, багатосполучниковість, безсполучниковість, еліпсис, ампліфікація, синтаксичний паралелізм.

7. Підбити короткі загальні підсумки, підкресливши зв’язок змісту, жанру і характеру викладу з мовним втіленням, визначивши місце тексту в літературній мові.

Є чимало методів дослідження особливостей художньої мови твору. Є.Пасічник, називає спостереження, експеримент, статистичний спосіб, моделювання.

Спостереження – найпростіший, найдоступніший і найбільш поширений метод, який не потребує спеціальних умов і підготовки до його проведення. Спостерігаючи за мовою художнього твору, учні накопичують і класифікують певні факти, встановлюють взаємозв’язок між ними.

Метод експерименту полягає у відшукуванні найточніших, найдоречніших одиниць, які реалізували б авторський задум. Із цією метою використовуються прийоми заміни або опускання елементів тексту, зміни порядку розташування членів речення, багатоваріантної підстановки інших слів-синонімів, конструкцій на місце вжитих спочатку, що веде до його деформації. Після цього зіставляємо виконане завдання із авторським варіантом і пояснюємо свій вибір і авторський. Наприклад, візьмемо уривок із повісті М.Коцюбинського «Дорогою ціною».

«Соломія щодня (ходила, мандрувала, походжала, блукала) коло конаку – лиха, роздратована, мов голодна вовчиця. Вона не (знала, уявляла, усвідомлювала), чого вона туди (ходить, навідується), але щось несподівано (кликало, тягло, заманювало) її у той бік …»

Є.Пасічник радить учителям-словесникам знайомити учнів із різними редакціями твору. Потрібно показати роботу автора над словом, пошук найвдалішого способу передачі думки – це вимагає великого напруження творчих сил. Наприклад, показати, як виник творчий задум назви повісті «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського. У автора було більше 13 робочих назв («Голос предків», «Голос предковічний», «Поклик предків» тощо).

Методисти пропонують спостерігати, як змінюється лексичне значення слова у контексті Варто брати однокореневе чи спільнокореневі слова, пояснювати ідейно-художнє навантаження. В.Сосюра «Червона зима»:

- «Я вірші став писать під вечір золотий…»;

- «І виснуть ліхтарі, як золоте намисто…»;

- «Прискорено йдемо за днем золотокрилим…»;

- «Золотобарвним сном душа палахкотить … »;

- «Але не боїмось ми банд золотопогонних …»;

- «… справляв тут капітал свій золотий содом …».

Висновок може бути таким: слово «золотий» не обов’язково асоціюється із чимось прекрасним, світлим. Воно може викликати негативні емоції.

Виконуючи таку роботу, ми розвиваємо творчу уяву, культуру читання у дітей, вчимо писати власні твори, правильно сприймати літературу і насолоджуватися нею.

За допомогою методу статистики виділяємо найтиповіше, найбільш повторюване у мові автора.

Метод моделювання є похідним від попередніх методів. Моделювання – це узагальнення, що являє собою образний запис об’єкта спостереження з використанням особливих знаків, перш за все таблицы, схем.

Навчити учнів аналізувати мову художнього твору – справа складна і відповідальна, водночас надзвичайно важлива й актуальна у шкільній практиці.

Дата добавления: 2014-01-04