Фінансове право: методи та зв'язок з іншими галузями права України

РОЗРОБИВ

Закінчення.

Підведення підсумків заняття, постановка завдань на самостійну підготовку.

Завдання на самостійну підготовку:

1. Отримати рекомендовану літературу.

2. Вивчити основні поняття у галузі охорони праці, їх терміни та визначення.

3. Дайте визначення поняттю «виробниче середовище».

4. Назвіть чинники виробничого середовища, що впливають на працездатність людини в процесі виробництва.

5. Що є предметом курсу «Основи охорони праці» та які методи дослідження використовуються при дослідженні охорони праці?

6. Назвіть основні завдання дисципліни «Основи охорони праці».

7. Який зв’язок дисципліни «Основи охорони праці» з науками, що ви професійно вивчаєте?

8. Вивчити систему державних нормативних актів з охорони праці

доцент кафедри інформатики та ТЗНкандидат технічних наук, старший науковий співробітник

“_____” __________2011р. М.Г. РУСАНОВ

Методична розробка обговорена та схвалена на

засіданні предметно-методичної комісії “___”_________

Як і інші галузі права, фінансове право забезпечує економічну, організаційну і виховну діяльність держави, зумовлену його примусо­вою силою. Держава здійснює діяльність у сфері утворення, викорис­тання і роз­­поділу ресурсів централізованих і децентралі­зованих фінансових фондів, організує їх кругообіг. Фінансове право утворює і організовує бюджетну систему держави, розподіляє доходи і витра­ти між її ланками, встановлює обов'язкові податкові та неподаткові платежі, визначає умови фінансування і кредитування, регулює гро­шовий обіг, визначає заходи для розвитку соціальної сфери.

Зміст предмета фінансового права зумовлює особливості методів правого регулювання, властивих даній галузі права, тобто прийомів
і способів юридичного впливу на поведінку учасників фінансових відносин. Основним методомфінансово-правового регулюван­няє метод владних приписів. За своєю структурою це органічно цілісна система безперервного впливу на учасників фі­нансово-правових відносин з метою реалізації ними своїх функцій у сфері обігу централізованих і децентралізованих фінансів.

За своїм змістом фінансово-правові владні приписи стосуються: порядку і розмірів стягнення податків, інших обов'язкових платежів
і внесків до бюджету, позабюджетних державних централізованих і децентралізованих фондів; напрямків використання державних кош­тів; порядку і розмірів їх використання і т. д. Метод владних при­писів реалізується і під час формування державою своїх ресурсів за рахунок платежів добровільного характеру – державних позик, казначейських зобов'язань, лотерей тощо.

Крім методу владних приписів, фінансово-правовому регулю­ванню властивий і метод рекомендації.

Під системою галузі права взагалі розуміється об'єктивно зу­мовлена внутрішня побудова, об'єднання і розміщення фінансово-правових норм у визначеному взаємозв'язку і послідовності. Однак система норм фінансового права не має єдиного кодифікованого джерела та чіткого розподілу на загальну й особливу частини. Тому сис­тему фінансового права можливо визначити лише умовно.

1. Правове регулювання фінансового контролю: система суб'єктів фінансового контролю, валютне регулювання та валютний контроль, фінансовий моніторинг.

2. Підгалузь «Бюджетне право» та його інститути:

§ інститут бюджетного права – державних витрат;

§ інститут бюджетного права – державного страху­вання.

§ Підгалузь «Податкове право» та його інститути:

§ інститут правового регулювання податкового процесу;

§ інститут правового регулювання податкового конт­ролю;

§ інститут правового регулювання податкової системи;

§ інститут правового регулювання альтернативної податкової
системи;

§ інститути правового регулювання окремих податків.

4. Інститут грошово-розрахункових відносин.

5. Інститут правового регулювання ринку фінансових по­слуг.

6. Інститут правового регулювання ринку страхових по­слуг.

7. Інститут правового регулювання фондового ринку цінних паперів і вексельного обігу.

8. Інститут правового регулювання бухгалтерського обліку.

Місце фінансового права у системі права України втілюєть­ся у взаємозв'язку між фінансовим правом та іншими галузями права України.

Конституційне право має базове значення для всіх правових галузей і інститутів, і таку ж роль конституційне право відіграває у відношенні податкового права. Принципове значення для форму­вання і функціонування всієї системи фінансового законодавства дає норма Конституції, відповідно до якої закони й інші правові акти не повинні суперечити Конституції. Одночасно деякі норми консти­туційного права входять до складу фінансового права. Так, Консти­туція містить положення, відповідно до яких кожного зобов'язано сплачувати законно встановлені податки і збори. Ця ж норма Консти­туції виконує охоронні функції і захищає інтереси всіх платників, оскільки містить положення, яке забороняє необґрунтоване збіль­шення податкового тягаря шляхом додання податковим нормам зворотної сили.

Адміністративне право виявляється у встановленні відпо­відальності за порушення фінансового законодавства. Охоронна функція фінансового права зумовлена тим, що адміністративна відповідальність забезпечує виконання учасниками фінансової ді­яль­ності своїх обов'язків.

Існує тісний взаємозв'язок фінансового права з цивільним правом, хоча фінансове право є публічною галуззю права. Фінан­сове право охоплює регулювання господарських процесів, як і ци­вільне, але у зовсім інших аспектах, іншими методами. Такі категорії цивільного права, як доход, майно, споживання, витрати і багато інших використовуються
у фінансовому праві, де вони формуються та інституціоналізуються. Саме цивільне право регулює відносини, у результаті яких досягаються господарські результати. А фінан­сове право регулює процес мобілі­зації, розподілу та використання результатів, виражених у формі фінансів. Так, наприклад, після одержання результатів цивільного обігу діє підгалузь фі­нансового права – податкове право, що визначає розміри і порядок сплати відповідних платежів, санкції за відхилення від сплати відпо­відних платежів, санкції за ухиляння від сплати податків, зборів. На підставі цивільного договору здійснюються господарські операції. У залежності від виду господарської операції виникає той чи інший об'єкт оподаткування, а отже, і розмір податкового платежу.

Зв'язок фінансового і карного права має двійчасту природу. З одного боку, окремі норми карного права спрямовано на захист тих об'єктів, що є об'єктами фінансових відносин, а з іншого – кваліфікація деяких злочинів неможлива без застосування катего­рій фінансового права.

Особливістю взаємозв'язку фінансового і міжнародного права
є вища юридична сила міжнародних договорів у порівнянні із за­конами України.

3. Зміст, мета і завдання фінансової політики

Фінансова політика визначається як:

§ політика держави та інших суб’єктів господарювання у сфері
фінансів;

§ складова частина економічної політики держави (суб’єктів
економіки);

§ сукупність фінансових заходів (розподільчих та перероз­подільчих), які здійснюються відповідними суб’єктами через фінансову систему.

Залежно від півня економічної системи розрізняють:

§ фінансову політику держави (макрорівень);

§ фінансову політику підприємства (мікрорівень).

Фінансова політика держави є складовою економічної полі­тики держави. У ній конкретизуються головні на­прями розвитку народного господарства, визначаються загаль­ний обсяг фінансових ресурсів,
їх дже­рела та напрями вико­ристання, розробляється механізм регулювання та стимулю­вання соціально-економічних процесів фінан­со­вими методами. Зміст фінансової політики подано на рис. 4.1.

Рис. 3.1. Зміст фінансової політики держави

Водночас фінансова політика – відносно самостійна сфера діяльності держави, найважливіший засіб реалізації політики держави
у будь-якій сфері суспільної діяльності.

Дата добавления: 2014-01-04