Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Літературні гуртки в школі, їх типи

Позакласна робота, яку проводять учителі, надзвичайно різноманітна. Велике освітньо-виховне значення мають літературні гуртки або секції художнього читання, драматичні, літературознавчі, творчі, літературно-краєзнавчі тощо. В окремих школах, де добре налагоджена позакласна робота з літератури, створені шкільні літературні товариства, клуби, студії, які охоплюють велику кількість дітей.

Гурток покликаний задовольняти запити школярів, що цікавляться певним колом питань. Здебільшого він охоплює учнів різних класів, але однієї вікової категорії. Засідання гуртка проводяться один раз на тиждень. Як правило, дату виставляють у шкільний розклад гурткової роботи, який складається заступником директора з виховної роботи.

На заняттях гуртка може практикуватися багато видів роботи: знайомство учнів з новинками художньої літератури, зі спогадами про письменників, прослуховування доповідей і рефератів учнів на різні літературні теми, цікаві повідомлення в пресі (місцевій чи регіональній) на літературні та мистецькі теми, обговорення творчих надбань чи спроб самих учасників гуртка, опрацювання літературознавчої літератури про особливості віршування, написання прози різних жанрів, про культуру мовлення, складання заміток до газет, підготовка літературної сторінки до районної чи міської преси, випуск стінгазет, шкільних альманахів, перегляд відеофільмів чи вистав тощо.

Зміст і характер літературних занять на уроках літератури певною мірою регламентується чинною програмою. У процесі позакласної роботи перед учнями відкривається більше можливостей задовольняти свої духовні потреби.

Учитель-словесник передбачає роботу гуртка у плані, який може мати ті ж самі рубрики, календарно-тематичний план із літератури. Як правило, план складається на семестр, затверджується заступником директора з виховної роботи.

№ п/п Зміст гурткової роботи Дата Відповідальний Примітки

У окремому зошиті подається список учнів-членів гуртка, а також вказано їх клас. Як і в класному журналі ведеться облік роботи, відмічається присутність гуртківців, окрім оцінок.

Найчастіше у школах організовують вчителі роботу таких видів гуртків: літературно-творчі, літературно-мистецькі, виразного читання, етнографічно-фольклорні, літературознавчий, літературно-фольклорний, літературно-драматичний юних журналістів, літературно-мовний тощо.

Найбільшої результативності досягає вчитель у своїй роботі, коли забезпечує тісний зв’язок позакласної роботи з навчальною, яка здійснюється на уроках. Гуртківців активно залучаємо до проведення уроків літератури. Вони готують індивідуальні повідомлення про письменників чи їхні твори, які не передбачені програмою для текстуального вивчення, вивчають вірші напам’ять і виступають під час лекції, готують виставку книг і роблять коментар, допомагають в оформленні кабінету літератури (виготовляють наочність, тематична папки, роздатковий матеріал тощо).

Участь школярів у творчо-пошуковій роботі сприяє поглибленню знань з певного кола питань. Так, школярі можуть збирати фольклорні твори регіону, відомості про письменників рідного краю, відомості про ремесла, народні промисли тощо. Закінчити таку роботу можна звітом, який перейде вже у позакласний захід.

Усі матеріали, які учні зібрали під час експедицій, культпоходів, екскурсій, зустрічей, учитель може використовувати у подальшій своїй роботі.

Найактивніше у позакласній роботі використовується така форма роботи, як літературний вечір.

Типи літературних вечорів можна встановити за тематикою, яка визначає їх основний зміст та ідейно-естетичну спрямованість. Залежно від тематики вечорів виділяємо такі їх типи:

- присвячені окремому письменнику;

- присвячені окремим літературним творам;

- за літературним матеріалом певного історичного періоду;

- що пов’язують літературу з іншими видами мистецтва;

- побудовані на матеріалі певного літературного жанру;

- естетичної, морально-естетичної тематики;

- літературно-краєзнавчі вечори.

Як правило, тема літературного вечора вибирається відповідно до визначних дат, а також присвячується тим письменникам, для вивчення творчості яких відводиться мала кількість годин за програмою чи взагалі відсутні у програмі. Сам вечір – це свято, короткочасна подія, а підготовка до нього – це складний і довготривалий процес роботи учнів і вчителя.

Учитель-словесник заздалегідь складає план підготовки вечора. Він може мати таку форму:

№ п/п Зміст роботи Дата Відповідальний Примітки
  Складання сценарію   Творча група по підбору літературного матеріалу  
  Оформлення зали   Група учнів  
  Виготовлення оголошення   Редколегія класу  
  Виготовлення літературних плакатів   Група учнів  
  Виставка книг, фотовиставка   Члени літер. гуртка  
  Оформлення стінгазети   Редколегія  
  Запрошення гостей   Актив класу  
  Підбір і забезпечення музичного супроводу   Актив класу  

Підготовка до вечора допомагає учителю більше дізнатися про своїх учнів, відкрити нові риси характеру, уподобання. Для багатьох учнів позакласні заняття з літератури є стимулом і засобом підвищення успішності.

Літературно-краєзнавча робота є основою літературно-краєзнавчих вечорів. Можуть бути такі теми: «Наші письменники-земляки», «Повниться земля глухівська талантами», «Леся Українка (чи Б.Антоненко-Давидович, Олександр Олесь, О.Довженко тощо) і Сумщина». Підготовкою до такого вечора є не лише робота з літературою, а й експедиції, походи, екскурсії тощо.

Практикуються у школі вечори морально-етичної тематики на літературній основі. Може йти мова про природу, «красу людської душі», красу людських стосунків, красу подвигу і т.д.

Найчастіше зустрічаються вечори, основним кістяком яких є літературний монтаж чи літературно-музична композиція. Така форма роботи дає можливість поєднати розповідь, музику, співи, художнє слово в композиційно закінчене ціле.

Використовуються водночас й інші форми роботи: а) доповіді й повідомлення учнів; розповіді письменників; виступи людей, що стали прототипами героїв творів; б) художня частина (декламація, вокальні номери, інсценівки уривків драм тощо);в) літературні вікторини, конкурси та інші розваги.

Отже, літературні вечори за їх програмою поділяються на вечори запитань і відповідей, літературних ігор, художнього читання. Ігри можуть бути за текстом одного чи кількох творів, а також різних письменників. Запитання і відповіді поглиблюють знання учнів, виробляють кмітливість, розвивають мислення і пам’ять. Запитання можна добирати із біографії письменника, з різних проблем, закладених у творах. Відповіді супроводжуємо художнім читанням, демонстрацією фотографій, репродукцій картин, ілюстрацій тощо. Запитання можуть готувати й учні класу, паралельного класу.

Для вечорів художнього читання добирається певна тематика віршів, прози, визначаються читці. Конкурс може бути проведений як захід для батьків чи учнів молодших класів.

Важлива роль у навчанні вихованні учнів належить драматичним гурткам. Заохочуючи учнів до драматичного мистецтва, школа виховує у них любов до прекрасного, вчить їх бачити це прекрасне, цінувати його, пробуджує бажання творити прекрасне. Учні насамперед поглиблюють свої знання про специфіку драматичного твору, розвивають мовлення, художні здібності.

Учитель планує і контролює роботу гуртка, готує виступи до різних свят. Щоб захопити учнів творчою роботою, потрібно, щоб сам керівник умів сприймати мистецтво слова, цінувати його красу. Байдужа людина ніколи не зможе запалити вогонь у своїх вихованцях. Керівник драматичного гуртка повинен уміти водночас виконувати роль режисера-постановника, сценариста, художника-оформлювача, музичного редактора, освітлювача тощо.

Діти, які виявили бажання працювати в драматичному гуртку, повинні правильно і серйозно ставитися до творів мистецтва, розуміти, що театр – то високе і благородне служіння народу.

Репертуар повинен мати пізнавальне і виховне значення відповідати віковим особливостям учнів, бути доступним для шкільного виконання. Розподіляючи ролі між гуртківцями, необхідно враховувати нахили учнів, здібності, уподобання усіх членів гуртка. Робота ведеться як індивідуально, так і колективно.

Результати роботи драматичного гуртка можуть бути представлені як інсценівки на уроках літератури під час поглибленої роботи над текстом творів, драматичних чи прозових.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Позакласна робота у системі літературної освіти учнів. Форми позакласної роботи | Центральна спілка споживчих товариств україни. Шкільний літературний музей, специфіка його роботи
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 7122; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.061 сек.