Налаштування програми Internet Explorer

Перед початком роботи в разі необхідності здійсню­ється настроения програми (вибір «домашньої» сторінки, режиму перегляду сторінок і т.д.). Відповідні параметри вибирають командою Сервис–Свойства обозревателя.... При цьому відкривається вікно, на відповідних вкладках якого можна вказати параметри.

Для вибору початкової сторінки потрібна вкладка «Об­щие», в якій до поля «Адрес» вводиться необхідна адреса. Щоб вибрати, наприклад, режим читання сторінок (з ма­люнками або без них), треба виділити групу «Дополни­тельно» й у розділі «Мультимедиа» встановити необхідні опції. Завантажуватиметься Web-сторінка значно швидше без об’єктів мультимедіа. (Довантажити об’єкти при потребі можна і потім, скориставшись контекстним меню на пустих рамках об’єктів).

Якщо під час завантаження сторінки замість літер ро­сійського (українського) алфавіту на екрані з’являються безглузді послідовності спеціальних символів або рідкісні літери європейських алфавітів, то потрібно перемкнути ко­дування символів. Для цього слід виконати команду – Вид кодировки і вибрати один із варіантів: кириллица (Windows), кириллица (DOS), кириллица (ISO) чи кирил­лица (КОІ8-Р) – як показано на рис. 6.

Часто для такого налаштування потрібно знати особли­вості конкретного приєднання до мережі Інтернет (напри­клад, із локальних мереж), а тому в цьому випадку варто проконсультуватися з фахівцем.

Подальша робота в мережі зводиться до викликання нових сторінок за посиланнями або адресами URL, вивчен­ня їхнього вмісту, копіювання, коли є потреба, сторінок чи збереження їх адрес.

Переміщення по Web-сторінках

Браузер Internet Explorer 5.0 надає кілька засобів ви­бору Web-сторінок.

Для пошуку потрібних сторінок можна використати їхню адресу URL, яку треба ввести до поля адреси. Після натиснення на клавішу <Enter> сторінку буде знайдено й завантажено.

Набираючи адресу, можна нехтувати префіксом http://, який буде додано автоматично. Якщо в імені сервера є синонім, то автоматично додається також частковий шлях http://www. Крім того, програма доповнює адреси, що на­бираються символ за символом, до повних із списку тих, що раніше використовувалися. Якщо після такого допов­нення необхідну адресу буде набрано, то досить натиснути на клавішу <Enter>. Якщо ні – слід продовжувати вве­дення символів.

У ході роботи браузер запам’ятовує 15 останніх вико­ристаних адрес у списку, який розкривається клацанням мишею на трикутнику в полі адреси (це поле зі списком). Вибрану зі списку адресу буде занесено до поля адреси.

Адресу URL можна вписати у поле адреси також через буфер обміну, виділивши її в тексті (наприклад, за допо­могою комбінації клавіш <Ctrl+C>, <Ctrl+V>).

Web-сторінка на екрані може містити різні елементи (текст, зображення та ін.) і гіперпосилання. Посилання зображаються у вигляді виділених (кольором або шриф­том) фрагментів тексту, значків або малюнків. Часто вони оформлені як кнопки Windows. Із посилань можуть буду­ватися різноманітні меню або вони просто зустрічаються в тексті сторінки. Коли курсор розмістити на посиланні, він має вигляд руки з вказівним пальцем, а в рядку стату­су броузера (в нижній частині вікна) з’являється DNS-адреса гіперпосилання. Воно може вказувати на інше місце сторінки або на іншу Web-сторінку. Клацнувши мишею на посиланні, можна завантажити відповідну сторінку або перейти до іншого місця документа.

Для завантаження іншої сторінки у новому вікні по­трібно активізувати команду Файл–Создать–Окно або натиснути поєднання клавіш <Ctrl + N> і ввести адресу нової сторінки.

Команда Открыть в Новом Окне з контекстного меню дає змогу розпочати завантаження нової сторінки в іншо­му вікні без переривання завантаження поточної сторін­ки. При клацанні лівою кнопкою миші по посиланні за­вантаження старої сторінки припиняється. Завантажен­ня сторінки можна також припинити, клацнувши на кнопці «Остановить».

Під час завантаження сторінки в рядку статусу відо­бражається інформація про цей процес, зокрема відносний обсяг завантаженої частини документа. Процес завантажен­ня супроводжується «пожвавленням» значка у правому верхньому куті вікна броузера. Якщо час завантаження бу­де неприйнятно великим, то процес можна перервати, клац­нувши мишею на кнопці «Стоп» панелі інструментів.

Назви потрібних сторінок можна запам’ятати у папці Избранное. Для цього досить клацнути правою клавішею миші на її імені й вибрати у контекстному меню Доба­вить в избранное... або перетягнути гіперпосилання на кнопку «Избранное». Інший варіант: спочатку відкрити папку Избранное і перетягати гіперпосилання в одну з підпорядкованих папок. Для «наведення порядку» у пап­ці Избранное треба, відкривши її, клацнути на кнопці «Упо­рядочить». Якщо є бажання вибрати сторінку з цієї пап­ки, необхідно клацнути мишею на її імені. Усі перерахо­вані дії можна виконати також командою Избранное.

Протягом роботи програма записує всі використані іме­на Web-сторінок у спеціальному файлі, доступ до якого дає кнопка «Журнал». У Журналі запам’ятовуються сторінки, які було використано протягом останніх кількох тижнів. Журнал також може бути джерелом адрес Web-сторінок.

Крім того, для перегляду сторінок, які відвідувалися під час поточного сеансу, можна використати кнопки «Впе­ред» і «Назад».

4. Перегляд вмісту Web-сторінки

Програма-браузер є інтерпретатором, що відтворює зов­нішній вигляд документа на екрані. Складові частини мультимедійного документа передаються у власних форматах і можуть відтворюватися за наявності відповідних засобів. Тому в різних браузерах вигляд Web-сторінки на екрані може бути різним.

Елементами гіпертекстового документа можуть бути текст, зображення, анімація, звук. Все це можна відтвори­ти при перегляді Web-сторінки. Якщо елемент представ­лено значком, то він відтворюється по натисненні мишею.

Переміщення по сторінці проводиться по посиланнях, за допомогою смуг прокручування або через команди кон­текстного пошуку з меню Правка. Сторінка може також містити кадри – вікна, вміст яких переглядається неза­лежно від основного документа за допомогою власних смуг прокручування.

Завантаження Web-сторінок, особливо переобтяжених зображеннями і кадрами, іноді триває довго. Для приско­рення процесу можна відключити виведення зображень (див с. 633). Після цього замість зображень на екран ви­водяться тільки рамки зі значками в лівому верхньому куті. Для перегляду зображень у рамках користуються командою Показать рисунок з контекстного меню.

Якщо під час перегляду сторінок виникають паузи, ре­комендується відкрити декілька вікон командою Файл– Создать–Окно або поєднанням клавіш <Ctrl+N>. Пере­ходи між вікнами (стандартними для Windows засобами) дають змогу вивчати одну сторінку, поки інша завантажу­ється.

Потрібну сторінку або зображення можна зберегти у файлі. Поточна сторінка зберігається командою Файл–Сохранить как..., після чого відкривається стандартне вік­но збереження. Сторінку можна зберегти повністю, у ви­гляді HTML і як просто текст, вибравши відповідний тип файлу у вікні збереження. Можна виділити необхідний фрагмент, скопіювати його в буфер обміну, а потім встави­ти з буфера в будь-якому редакторі, наприклад в Microsoft Word. За потреби зображення зберігають через команду Сохранить рисунок как... з контекстного меню для кож­ного рисунка окремо.

Для перегляду збережених сторінок без підключення до мережі Інтернет необхідно перевести броузер в авто­номний режим командою Файл–Автономная работа.

5. Пошук даних у мережі

Нині в мережі Інтернет за різними оцінками розміще­но 200–250 млн. документів (Web-сторінок). Щоб полег­шити пошук необхідних даних, створюються спеціальні пошукові сервери, які збирають і зберігають характеристи­ки документів у своїх базах даних. При зверненні до по­шукового сервера на його ім’я у вікні відкривається сто­рінка, що містить каталоги з різних тем (наука, спорт, по­года, новини і т. ін.) й елементи для контекстного пошуку. Завдяки каталогам можна вести спрямований пошук не­обхідних даних, переглядаючи їх уміст.

Крім цього, пошукові сервери виконують контекст­ний пошук, тобто пошук за вмістом документів, викорис­товуючи власні бази даних. На сторінці є спеціальне поле, в якому задається запит: ключові слова для пошуку або їх комбінація з використанням логічних операторів «І» («+»), «АБО» («,»), «НІ» («-») та ін. У відповідь на запит пропонується список документів із посиланнями на від­повідну адресу з поясненням і/або короткою анотацією документа.

Якість пошуку і кількість знайдених документів бага­то в чому залежать від коректності запиту і обсягу бази даних сервера, наприклад, вони відрізнятимуться для за­питів «МЕНЕДЖМЕНТ» і «МЕНЕДЖМЕНТ + ПІДПРИ­ЄМСТВО». На сторінці зазвичай є довідка зі складання запиту, з якою доцільно познайомитися перед пошуком.

З метою проведення первинного пошуку на конкретну тему доцільно використати пошукові каталоги. Для фахівців, добре знайомих із ресурсами мережі Інтернет у своїй галузі, кориснішим є пошук за ключовими словами.

Найпопулярнішими є такі пошукові сервери:

www.altavista.digital.com www.rambler.ru

www.uahoo.gu.net www.yahoo.com

www.aport.ru www.list.ru

www.el.visti.net

Пошукові сервери пов’язані між собою. Спеціальні про-грами-спайдери (павуки) постійно переглядають вузли, корегуючи власні бази даних. Оперативність їх роботи за­безпечується за рахунок швидкодіючої апаратури. Так, по­шуковий сервер altavista.digital.com сканує до 6 млн. сторінок за добу.

Для багатьох користувачів пошукові сервери є від­правною точкою для роботи в мережі. Це спричинило появу порталів – універсальних мережних ресурсів, що мають набір сервісів і полегшують навігацію по мережі за своїми межами. Вони містять пошукову машину, каталог ресур­сів, поштову систему, доріжки новин тощо (my.yahoo.com, www.altavista.com та ін.).

Так, для входу на популярний російський пошуковий портал Rambler досить просто набрати його адресу в полі адреси (якщо вже були звернення до нього, можна скорис­татися списком, що розкривається в полі адреси або записом у Журналі). Http-адреса сервера – http:// www.rambler.ru/.

При потребі можна змінити поточне кодування символів безпосередньо у вікні: відповідні кнопки знахо­дяться в полі назви сервера. Вище, над рекламною встав­кою (вона називається banner), розташовано поле введення ключових слів для пошуку. Слово «Найти» праворуч – це кнопка для запускання пошуку користувачем. Ресур­си Інтернету класифіковано за категоріями Rambler’s Тор 100 (100 найпопулярніших категорій), крім того, на сторінці є перелік ще кількох популярних категорій інформації. Усі вони є гіперпосиланнями, за якими кори­стувач може завантажити відповідні сторінки з необ­хідними новинами, рекламою і т. ін. з Rambler або іншого сервера.

Знайдена за ключовим словом (наприклад «Pentium 4») за допомогою Rambler інформація (ці слова у вихідному потоку інформації буде виділено напівжирним шрифтом) виводиться на екран. Вона містить посилання на відповід­ний сервер із знайденою сторінкою, пояснення і/або корот­кий витяг із документа.

Користувач може виконати детальніший запит до сервера, скориставшись кнопкою «Расширенный поиск» титульної сторінки Rambler. Цей запит дає змогу задати кілька умов пошуку, щоб істотно звузити сферу пошуку і збільшити відсоток «влучень». Умови пошуку можуть бути такими:

• місце пошуку інформації;

• обмеження за часом створення документів;

• форма виведення;

• мова документа;

• режими пошуку;

• сортування знайденої інформації тощо.

Одержання даних із FTP-сервера

Пересилання файлів по мережі є одним із найстаріших сервісів Інтернету і, як і раніше, нині активно викорис­товується для розповсюдження програмного забезпечення, великих за розміром документів та інших даних. Такі файли найчастіше зберігаються в FTP-вузлах. Для звер­нення до FTP-вузла в полі адреси броузера Internet Explorer необхідно набрати URL-адресу вузла з префіксом ftp://, за яким іде DNS-ім’я, а також шлях до каталогу, що містить необхідні файли (якщо цей шлях відомо). Наприклад: ftp://sirius.uts.ticom.net/pub/

Як правило, для отримання доступу до ресурсів необ­хідно зареєструватися на сервері. Однак передбачено та­кож анонімний доступ, при якому можна тільки переглядати каталоги і завантажувати файли. Тип доступу до даних визначає власник сервера.

При роботі з програмою Internet Explorer й анонімно­му доступі після виконання пошуку за URL-адресою у вікні відкривається вміст каталогу сервера Далі можна змінювати каталоги сервера, переглядати вміст фай­лів, завантажувати їх із сервера або відсилати свій файл на сервер, якщо це дозволено.

Для перегляду вмісту файлу досить клацнути на його значку мишею (як на посиланні Web-сторінки). Після пе­регляду файл можна зберегти командою Файл–Сохранить как – Без перегляду файл завантажують командою Файл– Копировать в папку... або командою з контекстного меню.

Щоб надіслати файл на сервер (якщо таку дію дозво­лено), можна використати ті ж команди і дії операційної системи Windows, які потрібні для роботи зі звичайними файлами.

Зазначимо, що спеціальні програми для роботи за ftp-протоколом (наприклад, CuteFTP) надають більше можливостей, ніж Internet Explorer.

IV.Підведення підсумків

V.Домашнє завдання

Дата добавления: 2014-01-04