Функції управління охороною праці

Витрати на технічну безпеку обмежені економічними можливостями підприємства, збільшення цих витрат веде до росту соціального ризику (тому що знижуються витрати на рішення соціальних питань).

Залежність сумарного ризику від витрат на технічну та соціально – економічну сфери

Конкретні ситуації вибору.

Зіставлення в системі цінностей, стандартів, нормативних вимог.

Накопичений досвід, знання, уміння, навички.

	Витрати на удосконалення технічних систем

Виходячи з розглянутого політику в галузі охорони праці можна представити як діяльність, пов'язану з відносинами між керівником (власником) підприємства (виробництва) і працівником, ядром якої є ствердження і підтримка умов безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на рівні, що забезпечує збереження здоров'я і працездатності працівника. Свій вираз ця політика знайшла в Законі «Про охорону праці», де досить чітко і докладно сформульовані її принципи. А через принципи можна визначити і мету політики. І це дуже важливо. Мета політики у сфері охорони праці на поточному етапі розвитку — це боротьба за зниження виробничого травматизму шляхом попередження нещасних випадків та інших ушкоджень здоров'я, що виникають у процесі роботи, і зведення до мінімуму причин небезпек, властивих виробничому середовищу.

Політика в галузі охорони праці повинна бути незмінною основою всієї працеохоронної діяльності на підприємстві. Основними елементами політики у галузі охорони праці будь-якого виробництва, великого чи малого, можуть бути:

пріоритетність безпеки і гігієни праці, здоров'я працівників і демонстрація керівництвом підприємства як на словах, так і на ділі своєї прихильності до цих пріоритетів;

неприпустимість усунення недоліків у виробництві за рахунок зниження рівня безпеки праці;

творчий підхід до питань охорони праці, схвалення будь-яких розумних ініціатив, реалізація яких знижує можливості виникнення нещасних випадків і профзахворювань, зводить до мінімуму причини небезпек, властивих виробничому середовищу;

позитивне сприйняття будь-яких зусиль й ініціатив щодо забезпечення безпеки праці усіма працівниками підприємства, у т. ч. і керівництвом, навіть якщо вони не знайшли реалізації;

відповідність роботи з охорони праці вимогам законодавства держави. Можуть бути й інші елементи. Не виключено, що хтось може і не погодитися з цими міркуваннями. Але якщо це й так, то це вже свідчить — формальне існування політики у галузі охорони праці саме по собі не приведе до підвищення рівня безпеки і зниження травматизму. Усе буде залежати від того, яке значення надаватиметься цій політиці, хоча б у контексті викладених вище елементів, з боку керівництва підприємства і, особливо, його керівника. Інакше кажучи, політика забезпечення безпеки праці може або вважатися важливою, або ні, залежно від того, чи бачить працівник, що керівництво підтримує цю політику на практиці чи навпаки.

Система управління охороною праці на виробництві підприємства (організації) щодо виявлення небезпек і усунення неприпустимого ризику для життя і здоров’я працівників в трудовому процесі. (установі) – це планомірна, цілеспрямована діяльність керівництва і персоналу

Створення СУОПП здійснюється послідовним визначенням праце охоронної політики, зобов’язань керівництва, мети роботи, об’єкта та органів управління, виявлення неприпустимих ризиків, завдань і заходів з охорони праці, функцій і методів управління, побудови організаційної структури управління, створення системи мотивації.

СУОПП є цільовою підсистемою загальної системи управління підприємством, яка охоплює усі напрями виробничо-господарської діяльності, трудові колективи структурних підрозділів, матеріальні та фінансові ресурси і реалізується в цілеспрямовану діяльність посадових осіб і працівників щодо усунення неприпустимого ризику для здоров’я і безпеки персоналу, виконання нормативно-правових актів з охорони праці.

Роботодавець розробляє працеохоронну політику – декларацію про зобов’язання щодо намірів і заходів з охорони праці.

Метою управління охороною праці є реалізація конституційних прав працівників і вимог нормативно-правових актів щодо збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці, створення безпечних і нешкідливих умов праці, покращення виробничого побуту, усунення неприпустимого ризику.

Метою управління охороною праці є діяльність роботодавця, керівників структурних підрозділів, функціональних служб і всього колективу Академії для забезпечення належних здорових і безпечних умов праці на робочих місцях, факультетах, кафедрах і лабораторіях у цілому, попередження травматизму, профзахворювань і аварій.

Керування охороною праці включає рішення ряду основних задач і виконання визначених функцій. Основна поточна цільова задача роботи підприємства, установи в області охорони праці може бути сформульована як необхідність створення передумов для формування на виробничій території професійно безпечного й екологічно чистого простору.

Управління охороною праці здійснюють: на підприємстві – роботодавець, на факультетах, кафедрах і службах – їх керівники.

Організаційну, методичну і наглядову діяльність з охорони праці, підготовку управлінських рішень та контроль за їх виконанням здійснює служба охорони праці, яка підпорядковується безпосередньо ректору (роботодавцю).

Нормативною базою СУОПП є Конституція України, Закон про охорону праці, Кодекс законів про працю, постанови Верховної Ради, Укази Президента, постанови КМУ, Національна програма поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Закони про охорону здоров’я, Закон про пожежну безпеку. Система стандартів безпеки праці, правила, норми, інструкції та інші нормативно-правові акти про охорону праці, постанови і накази органів державного управління і нагляду.

Виконання вимог нормативно-правових актів про охорону праці здійснюється шляхом забезпечення функціонування СУОПП, тобто шляхом планомірного виконання завдань і функцій управління охороною праці.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про охорону праці», ректор забезпечує функціонування системи управління охороною праці в закладі (СУОПП), а саме:

- створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання їхніх функцій, а також контролює їх додержання;

- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення наявного рівня охорони праці;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

- забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг їх технічного стану;

- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування їх причин;

- організує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінки технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідальність нормативно-правовим актам з охорони праці згідно із послідовністю і термінами, визначеними законодавством, та за їх висновками вживає заходів для усунення небезпечних та шкідливих для здоров’я виробничих акторів;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах закладу (далі акти закладу), та встановлює правила виконання робіт і поведінки працівників на території установи, на факультетах, кафедрах, аудиторіях, на будівельних майданчиках, робочих місцях згідно із нормативно-правовими актами з охорони праці, безкоштовно забезпечує працівників нормативно-правовими актами та актами закладу з охорони праці;

- здійснює контроль за устаткуванням та іншими засобами виробництва, використання засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

- організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками в галузі охорони праці.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Завдання управління охороною праці на підприємстві випливають із усієї виробничо-господарської діяльності у відповідних підрозділах. При виконанні завдань керівник підприємства всебічно підвищує роль безпосередніх керівників підрозділів (робіт) у створенні на кожному робочому місці безпечних та нешкідливих умов праці.

Основні цілі та завдання управління охорони праці:

- запобігання виробничих травм, професійним захворюванням, аваріям і пожежам, усунення неприпустимих ризиків;

- дотримання вимог законодавства і нормативно-правових актів з охорони праці, колективних договорів;

- забезпечення ставлення всіх працівників підприємства до безпеки праці як до головних обов’язків;

- забезпечення участі працівників підприємства у плануванні, організації мотивації, контроль й оцінці ефективності заходів з охорони праці;

- розроблення обов’язків, прав і відповідальності за стан охорони праці між керівниками і працівниками підприємства;

- розподілення необхідних фінансових, матеріальних, людських та інших ресурсів прищ забезпеченні функціонування СУОПП;

- забезпечення компетентності посадових осіб, спеціалістів та всіх працівників при виконанні їхніх обов’язків і відповідальності, розумінні своїх прав і обов’язків;

- забезпечення працівниками соціальних гарантій у галузі охорони праці у колективному договорі;

- постійне підвищення ефективності функціонування СУОПП.

Реалізація завдань охорони праці на підприємстві та в кожному структурному підрозділі здійснюється їх керівниками шляхом послідовного виконання основних системо утворювальних функцій управління:

- прогнозування і планування;

- організації;

- мотивації;

- контролю, обліку, аналізу.

Дата добавления: 2014-01-04