Шкірний або тактильний аналізатор

Запах - це суб'єктивний образ одного з явищ реальної дійсності, який полягає в дії молекул летких речовин на орган нюху.

Рецептори нюхової сенсорної системи розташовані у ділянці носових ходів. Площа рецепторної зони у людини коливається від 7,5 до 10 см². де розміщені від одного мільйона до 10 мільйонів нюхових рецепторних клітин. Пахучі речовини контактують із нюховими рецепторами, подразнюючи їх. У результаті подразнення виникає нервовий імпульс, який передається на нюховий нерв і далі прямують до кори мозку. На формування відчуття запаху впливає концентрація пахучої речовини. За однією з них розрізняють шість основних запахів: квітковий, гнилісний, фруктовий, пригорілий, приправочний і смолянистий. За психологічним сприйняттям запахи поділяють на приємні, неприємні та індиферентні.

Для оцінки абсолютної чутливості найчастіше використовують порогову концентрацію (кількість молекул в 1 м³ або в 50 см повітря). Дуже різні коливання значень порогів для різних речовин, індивідуумів і видів тварин. Нюховий аналізатор характеризується дуже високим диференційним порогом: повний діапазон концентрацій, які сприймаються, може охоплювати 12 порядків. Для нюхового аналізатора характерна адаптація, у ході якої чутливість до запаху знижується при його тривалій дії, причому настільки, що людина перестає відчувати навіть досить неприємний запах. І навпаки, чутливість відновлюється, якщо запахи відсутні. Існує перехресна адаптація, яка полягає в тому, що при тривалому надходженні якої-небудь пахучої речовини підвищується поріг чутливості не тільки до неї, а й до інших речовин. Нюховій чутливості притаманні також і деякі інші психофізіологічні властивості - забивання одного запаху іншим, злиття і компенсація запахів.

На гостроту нюху впливає температура і вологість. Оптимальна температура для сприйняття запахів +30°С. Нюх загострюється при голоді. Чутливість нюхового аналізатора людини надзвичайно велика: один нюховий рецептор може бути збуджений однією або кількома молекулами пахучої речовини. Промислове і міське забруднення, паління різко знижують гостроту нюху. Емоційні перенапруження і деякі захворювання нервової системи можуть значно загострити нюх, що призводить до порушення психоемоційного стану, травлення.

Функції шкіри. Шкіра захищає інші тканини тіла від механічних ушкоджень і не пропускає всередину організму хвороботворні мікроорганізми, шкідливі рідини, гази тощо. Завдяки рецепторам, що містяться у шкірі, людина відчуває дотик, біль, тепло, холод. Шкіра бере участь у регуляції водного і теплового обмінів із зовнішнім середовищем. За допомогою потових залоз через шкіру виводиться частина сечовини, мінеральних солей і води. Близько 82% усіх теплових витрат організму відбувається через шкіру. Шкіра бере участь у процесах обміну вітамінів. Зокрема, в шкірі під дією ультрафіолетових променів синтезується вітамін Б, нестача якого в організмі призводить до тяжкого захворювання - рахіту.

За звичайних умов тіло ніколи не перегрівається. Більш того, воно має досить сталу температуру (+36,5...36,9°С), а всередині тіла температура дещо вища. Протягом доби температура: знижується о 3-4-ій годині ранку і підвищується о 17-18-ій годині вечора. У шкірі розміщено дуже багато дрібних кровоносних судин і капілярів. Якщо знижується температура навколишнього середовища, до судин шкіри по нервах надходять збудження. При цьому м'язові стінки кровоносних судин звужуються, до шкіри надходить менше крові й тепловіддача зменшується. Коли температура повітря підвищується, кровоносні судини шкіри завдяки регуляції нервовою системою розширюються. По них протікає більше крові, через що збільшується віддача тепла організмом. Урівноваженість процесів утворення і віддачі тепла в організмі називається терморегуляцією.

Розширення і звуження судин шкіри кожен з вас спостерігав особисто. При дуже високій температурі навколишнього середовища наша шкіра червоніє, а коли вийти з теплого приміщення на холод, вона блідне. Кількість тепла, що утворюється в організмі, змінюється залежно від характеру його діяльності. Коли людина виконує фізичну роботу, в її організмі утворюється більше тепла. Відповідно збільшується і його віддача.

Людина здатна відчувати різницю температур до 0,2°С. При температурах менше + 10°С настає холодова блокада температурних волокон і волокон іншої чутливості. На цьому, до речі, ґрунтується один зі способів знеболення.

Дата добавления: 2014-01-04