Основні принципи навчально-методичного проектування напрямів застосування технічних засобів навчання

У навчальному процесі

Психолого-педагогічні основи використання технічних засобів

Лекція 2

План лекції

1. Основні принципи навчально-методичного проектування напрямів застосування технічних засобів навчання.

2. Дидактичні функції технічних засобів навчання.

3. Науково-методичні основи організації навчальної роботи з використанням технічних засобів навчання.

4. Педагогічні вміння викладача в роботі з технічних засобів навчання. Особливості використання ІКТ в навчальному процесі.

Технічні засоби навчання є одним з елементів забезпечення навчального процесу[1]. Їх роль полягає в тому, що вони розширюють можливості викладача при здійсненні процесу передачі учням знань, умінь та навичок. Тому можна сказати, що технічні засоби навчання посилюють навчальну діяльність вчителя. В цьому сенсі ТЗН – основний допоміжний елемент навчального процесу.

Для визначення місця технічних засобів навчання в навчально-методичному комплексі будь-якої навчальної дисципліни розглянемо систему зв’язків в цьому комплексі (рис. 1).

Рис. 1. Схема утворення зв’язків в системі навчально-методичного комплексу

Як видно з цієї схеми, система утворена із чотирьох елементів: викладач, студент (учень), навчальна дисципліна і технічні засоби навчання. Кожний з цих елементів зв’язаний з іншими, тобто зміни, які виникають в одному з них, призводять до змін в інших. Тут можна визначити такі зв’язки:

Завдання навчально-методичного проектування передбачає дослідження кожного із зазначених зв’язків. В результаті утворюється навчально-методичний комплекс забезпечення навчального процесу за даною навчальною дисципліною. В цьому комплексі навчально-методичне проектування застосування технічних засобів є тією частиною, яка визначається виділеними на рис.1 зв’язками. Центральною ланкою, що об’єднує ці зв’язки, є технічні засоби навчання.

В процесі проектування зв’язку «навчальна дисципліна – технічні засоби навчання» визначаються такі форми застосування ТЗН, які глибше і повніше розкривають зміст навчальної програми дисципліни і в той же час максимально використовують потенціал технічних засобів, тобто забезпечують взаємне проникнення педагогічної[2] задачі і дидактичних[3] можливостей ТЗН.

Метою проектування зв’язку «викладач – технічні засоби навчання» є конкретизація умов, які були визначені при проектуванні зв’язку «навчальна дисципліна – технічні засоби навчання», з урахуванням тих обставин, в яких планується вивчати дану навчальну дисципліну. В результаті проектування зв’язку «викладач – технічні засоби навчання» належить у максимальній степені здійснити розв’язання дидактичних задач, які були поставлені при складанні навчальної програми дисципліни. Умовою, що визначає обсяг застосування технічних засобів, є оснащеність даного навчального приміщення ТЗН. При цьому для визначення рівня інтенсивності застосування тих чи інших видів технічних засобів належить керуватися принципом розумного дозування.

Метою проектування зв’язку «студент – технічні засоби навчання» є забезпечення умов, що сприяють кращому сприйняттю учнями інформації, яку викладач планує надати учням. При цьому враховуються як можливості технічних засобів, які застосовуються, так і фізіологічні можливості людини отримувати інформацію.

Отже, при проектуванні застосування ТЗН у навчальному процесі належить керуватися такими методичними принципами:

- підпорядкування ТЗН педагогічній задачі, а не навпаки;

- розумне дозування використання ТЗН в сполученні з традиційними методами навчання;

- поєднання можливостей традиційних і нових видів технічних засобів, таких як інформаційні комп’ютерні технології;

- вибір такого варіанту застосування ТЗН, завдяки якому роль викладача підвищується.

Дата добавления: 2014-01-04