Текстові процесори можуть класифікуватися за багатьма ознаками

Тема 4. Текстові редактори. Текстовий редактор MS Word.

Проблеми визначення правового статусу відповідача.

Умови заочного розгляду справи.

4. Правове положення позивача у заочному провадженні

5. Форма та зміст заочного рішення

6. Способи, підстави та порядок перегляду заочного рішення

Вид заняття: практичне заняття

Мета занять: Ознайомитись із можливостями сучасних текстових редакторів, навчитись працювати у текстовому редакторі MS Word при створенні та обробки документів.

План практичного заняття:

1) Класифікація текстових редакторів. Текстовий редактор Word for Windows, його функції та режими роботи. Початок роботи. Створення, завантаження та збереження документів. Завдання параметрів сторінок та абзацу. Введення і редагування тексту. Переміщення за текстом. Використання панелі інструментів "Стандартная". Виділення фрагментів тексту та операції з ними. Форматування тексту. Робота з шрифтами. Використання панелі інструментів "Форматирование". Робота з вікнами документів.

2) Робота з колонтитулами. Пошук та заміна необхідної інформації у тексті. Макропослідовності. Робота з меню "Вставка". (Практичне заняття

3) Робота з таблицями. Використання графіки. Перегляд і друкування документів.

Теми рефератів, доповідей:

1. Використання текстових редакторів у юридичній діяльності. Порівняльний аналіз.

2. Сучасні текстові редактори. Перспективи розвитку.

3. Робота з зображеннями у текстовому редакторі.

Перелік ключових термінів та понять теми:

Системи підготовки текстів, видавнича система, текстовий редактор, текстовий редактор Word для Windows, вікно редактора, головне меню, панелі інструментів, вікно документу, параметри сторінки, текст, редагування, переміщення за текстом, форматування тексту, шрифти, макропослідовності, таблиця, графіка, перегляд документів, друкування документу, сканування тексту, система перекладу тексту, перевірка орфографії.

Методичні вказівки:

До першого питання.

Для роботи з текстовою інформацією дуже ефективними є спеціальні програми (системи) підготовки текстів, так звані текстові процесори або текстові редактори. На відміну від друкарської машинки, текстові процесори дають змогу за більш короткий час і більш якісно підготувати будь-який документ.

До основних з них треба віднести такі:

1) кількість алфавітів, які можна використовувати;

2) форма представлення тексту;

3) спосіб використання;

4) призначення.

Останнім часом з’явився новий напрямок розвитку текстових процесорів пов’язаний з обробкою структурних текстів (гіпертекстів). У гіпертексті будь який його фрагмент може мати більш глибоке і детальне описання на наступних рівнях. Іншими словами, предмет чи явище розкриваються "вшир і вглиб", і користувач може легко "блукати" по різних його гілках і розгалуженнях.

Хоча функціональні можливості систем підготовки текстів мають суттєві розбіжності, водночас більшість з них мають спільні властивості. так, наприклад, серед програм підготовки текстів доцільно виділити такі їх різновиди:

1) редактори текстів програм;

2) редактори документів;

3) редактори наукових документів;

4) видавничі системи;

5) системи підготовки презентацій.

Головну увагу необхідно звернути на програми редагування текстів документів. Ці програми забезпечують виконання специфічних функцій, які орієнтовані на структуру документу, а саме:

1) можливість використання різноманітних шрифтів,

2) завдання потрібних інтервалів між рядками тексту,

3) автоматичний переніс слів на новий рядок,

4) вирівнювання країв абзаців,

5) автоматичну нумерацію сторінок,

6) друк верхніх та нижніх колонтитулів сторінок,

7) створення таблиць та побудову діаграм,

8) набір тексту у декілька стовпчиків,

9) автоматичне створення змісту документу,

10) перевірку правопису і т. ін.

На поточний час існує декілька сотень редакторів текстів документів, від найпростіших програм до досить могутніх текстових процесорів і їх кількість продовжує зростати.

Текстовий редактор Word є одним з найпоширеніших текстових редакторів. Це обумовлюється його численними перевагами, до яких у першу чергу належать широкі функціональні можливості.

При підготовці до заняття необхідно ознайомитись із способами початку роботи з Word.

Вікно редактора Word має декілька стандартних елементів (одні з них постійно присутні на екрані, інші можна викликати за бажанням), рядок заголовка,рядок меню, панель інструментів, робоча область,вікна документів. Внизу вікна розміщено рядок стану – інформація про об’єкти, що розташовані у робочому вікні.

Якщо інформація, що виводиться, не може вільно вміщуватися в основному полі вікна, то автоматично з’являються смуги прокрутки з кнопками керування, які забезпечують переміщення інформації у горизонтальному або вертикальному напрямках.

Для зміни розмірів вікна і його положення на робочому столі можна скористатися мишею чи клавіатурою.

Для взаємодії користувача з системою діалогові вікна мають спеціальні елементи керування: “Прапорець”, “Перемикач”, “Рядок введення”, “Лічильник”, “Список”, “Повзунок”, “Кнопки”. Ці елементи розміщуються за тематичними групами, які називають полями.

Файли редактора Word мають розширення.doc.

Для завдання параметрів сторінок подається команда "Файл", "Параметры страницы…", а для параметрів абзацу – команда "Формат", "Абзац…".

Введення і редагування текстів у редакторі Word відбувається за такими же правилами, як і в інших редакторах. Ще використовуються такі команди: для знищення одного слова ліворуч від курсору - "Ctrl"+"Backspace", а праворуч - "Ctrl"+"Delete". Для примусового введення роздільника сторінок використовується команда "Ctrl"+"Enter".

Для переміщення за текстом є можливість використовувати клавіші клавіатури і мишу.

Виділення тексту. Загальне правило при роботі з багатьма операціями у Word: "Спочатку виділи, потім роби."

I. За допомогою комбінацій клавіш виділення.

II. За допомогою миші.

III. Використання режиму розширеного виділення.

Для зняття виділення можна:

1) або натиснути любу клавішу керування курсором;

2) або встановити курсор миші в будь-яке місце поза виділеним фрагментом і натиснути ліву кнопку миші. Для виходу з режиму треба натиснути клавішу Esc.

У багатьох текстових процесорах редагування включає також контекстний пошук і заміну. Контекстний пошук - це автоматичний пошук у документі заданого слова або заданої фрази. Після завершення пошуку курсор встановлюється у рядок, що містить задане слово (або фразу). Контекстна заміна - це заміна в документі вказаного слова (фрази) на нове задане слово (фразу). При цьому, звичайно, можна автоматично замінювати в документі всі входження вказаних слів (фраз) від початку й до кінця тексту та вибірково, на розсуд користувача. Для роботи в цих режимах треба вибрати в меню "Правка" команди "Найти" або "Заменить".

Макропослідовність - це типова конструкція мови програмування або будь-яка часто вживана фраза, що використовується при роботі з текстом. Макропослідовність спеціальними командами закріплюється за певною клавішею і потім для її виклику досить натиснути тільки цю клавішу. Текстові процесори допускають, як правило, не одну, а декілька макропослідовностей. Для роботи з ними в редакторі Word використовується команда "Макрос" з меню "Сервис".

Редактор дозволяє здійснювати вставку в документ малюнків, діаграм, файлів, поточної дати і часу, номерів сторінок, формул та інших об’єктів за допомогою команд меню "Вставка".

Для перевірки орфографії треба спочатку вибрати мову за допомогою команди "Язык" з меню "Сервис", а потім використати команду "Орфография" з меню "Сервис" або кнопку на панелі інструментів "Стандартная".

Студентам на практичному занятті треба ознайомитися з дуже ефективними програмами: 1.) "Рута" - перевірка українського правопису; 2.) "Плай" – переклад тексту з російської мови на українську та навпаки. Ці програми доповнюють можливості редактора Word та працюють у його середовищі після проведення процесу їх інсталяції.

До другого питання.

Студенти мабуть неодноразово стикалися з проблемою, коли потрібно, щоб деякий текст повторювався на кожній сторінці документу (або на якійсь їх кількості). Наприклад, номери сторінок, назва глави, ім’я автора тощо. Для цього існують верхні та нижні колонтитули. Word, використовуючи команду "Вид" ® "Колонтитулы", дає можливість зробити: 1.) один і той же верхній (чи нижній) колонтитул для кожної сторінки документу; 2.) один верхній (або нижній) колонтитул для першої сторінки документу і інший – для всіх останніх сторінок;
3.) один верхній (або нижній) колонтитул для парних сторінок, а інший – для непарних; 4.) якщо документ розбитий на розділи, можна створити різні верхні та нижні колонтитули для кожного розділу. При цьому, здійснюючи загальні правила редагування Word, в них можна ввести свій текст або використати кнопки панелі інструментів "Колонтитулы" для автоматичного вставлення елементу автотексту, номеру сторінки чи їх кількості (з форматуванням чи без нього), поточної дати або часу, відкрити діалогове вікно "Параметры страницы" для встановлення полів тощо.

До третього питання.

Необхідно враховувати, що для роботи з таблицями потрібно використовувати команди меню " Таблица ". Редактор дозволяє легко створювати і модифікувати двовимірні таблиці будь-якої складності та конфігурації, їх можна вставити в будь-яке місце документу. Таблиці дозволяють ефективно і компактно представити великий обсяг пов’язаних даних. В них, крім тексту, можна помістити будь-який об’єкт Word (крім іншої таблиці). Таблиці Word з успіхом можна застосовувати в простих випадках, при цьому вони вигідно відрізняються від вмонтованих об’єктів електронних таблиць, наприклад Excel, високою швидкістю роботи.

При роботі з таблицями в Word треба пам’ятати такі правила:
1.) для створення таблиці треба скористатися діалоговим вікном "Вставка таблицы" команди "Добавить таблицу" меню "Таблица" (таблицю також можна намалювати); 2.) щоб з’єднати декілька комірок треба насамперед їх маркірувати (тобто виділити), потім звернутися до команди "Объединить ячейки"; 3.) щоб поділити таблицю на дві частини (для вставлення між частинами тексту або малюнку) треба встановити курсор в першому рядку другої частини таблиці та скористатися командою "Разбить таблицу" меню "Таблица"; 4.) текст в комірках таблиці форматується за шрифтом та розташуванням за допомогою панелі форматування. Текст в комірці автоматично розбивається на рядки, коли його довжина перевищує ширину комірки. Курсор можна переміщувати в будь-яку комірку таблиці, клацнувши на ній "мишею". До того ж можна переміщуватися по таблиці за допомогою таких комбінацій клавіш:

<Tab> - до наступної комірки цього рядка;

<Shift+Tab> - до попередньої комірки цього рядка;

<Alt+Home> - до першої комірки поточного рядка;

<Alt+Page Up> - до верхньої комірки поточного стовпця;

<Alt+End> - до останньої комірки поточного рядка;

<Alt+Page Down> - до останньої комірки поточного стовпця.

Якщо курсор знаходиться в комірці, для переміщення по таблиці слід використати клавіші із стрілками. Щоб вставити в таблицю символ табуляції, треба нажати клавіші <Ctrl+Tab>; 5.) ширина стовпця регулюється за допомогою "Разделителя Координатной Линейки" та вказівника "миші"; 6.) щоб провести рамку навкруги таблиці, розділові лінії між комірками та виділити фоном які-небудь комірки, треба виділити необхідну частину таблиці та скористатися командою "Обрамление и заливка" меню "Формат" або кнопками піктографічного меню "Обрамление". Якщо ці кнопки відсутні, їх треба вставити за допомогою меню "Вид".

Роботу всіх інших команд меню "Таблица" студентам пропонується вивчити самостійно.

Текстовий редактор Word має можливість розміщувати в документі графічні об’єкти різних форматів, тобто малюнки, що зберігаються на диску в графічному файлі. Word може використовувати графічні файли, створені різними додатками, у тому числі Photoshop та PowerPoint. До того ж Word має можливість загрузити невелику бібліотеку малюнків, які можна вставляти у свої документи. Для цього треба виконати команду "Рисунок" з меню "Вставка", далі можна вибрати потрібний малюнок з вище вказаної бібліотеки або перенести його з одного з графічних файлів вказаної папки. Якщо ж комп’ютер підключений до Internet, можна клацнути на кнопці "Клипы в Интернете" і вибрати малюнок на спеціальній Web-сторінці з кліпами.

Щоб працювати з малюнком у документі, треба насамперед його виділити (тобто клацнути на малюнку "мишею" або, встановивши курсор зліва від малюнка, нажати клавіші <Shift + →>). При цьому навкруги виділеного малюнка з’являться вісім маленьких чорних квадратів, які звуться маркерами розмірів. Використовуючи їх, можна змінити розміри малюнку в документі або й розрізати його, приховуючи ті частини малюнку, які не треба виводити на екран.

При роботі з графічними об’єктами можна використовувати клавіші:

<Ctrl+C> - для копіювання; <Ctrl+X> - для переміщення;

<Ctrl+V> - для вставлення; <Delete> - для видалення.

Крім стандартного набору малюнків, які можна вставляти в документ, Word дозволяє створювати власні малюнки. Засоби для їх створення дають можливість навіть людині без художніх здібностей прикрашати свої документи відмінними ілюстраціями. Для цього треба вивести на екран панель інструментів "Рисование", використовуючи яку можна: 1.) вставляти рисовані об’єкти в документ (більшість з них називаються автофігурами); 2.) пересувати рисовані об’єкти по документу, змінювати їх розміри та пропорції; 3.) змінювати рисовані об’єкти (наприклад, товщину ліній, колір тексту, тип вказівника стрілки). Щоб засвоїти можливості Word по створенню малюнків, студентам треба більше експериментувати.

Редактор пропонує декілька режимів перегляду документа, розглянемо тільки найважливіші з них: 1.) нормальний режим перегляду – макет сторінки відображається в спрощеному вигляді (для переходу в цей режим потрібно виконати команду "Обычный" з меню "Вид" або натиснути крайню ліву кнопку горизонтальної лінійки прокрутки); 2.) режим перегляду сторінок – текст можна побачити на екрані у тому вигляді, в якому він буде надрукований
(для переходу в цей режим слід виконати команду "Разметка страницы" з меню "Вид" або натиснути відповідну кнопку на горизонтальній смузі прокрутки);
3.) режим попереднього перегляду перед друкуванням - цей режим нагадує попередній, але в ньому не можна редагувати документ, зате можна застосовувати засоби масштабування (для переходу в цей режим слід виконати команду "Предварительный просмотр" з меню "Файл" або натиснути відповідну кнопку панелі інструментів "Стандартная").

Для друкування документа слід подати команду "Печать" з меню "Файл" або натиснути відповідну кнопку панелі інструментів "Стандартная". Після цього можна встановити перед друкуванням тип принтера, кількість друкованих копій, діапазон друкованих сторінок тощо.

Дата добавления: 2014-01-04