Суть та поняття валютного опціону

Опціонні стратегії та хеджування опціонами.

Організація торгівлі опціонними контрактами та система маржі.

Суть та поняття валютного опціону.

Тема 8. валютні опціонні Операції

Опціонна угода – двостороння угода про передачу прав (для покупця) і зобов’язання (для продавця) купити чи продати визначений актив за фіксованим курсом в узгоджену дату або термін. Актив, що поставляється згідно з опціонним контрактом, називають базовим. Предметом опціону можуть бути як матеріальні активи, так і фінансові: акції, фондові індекси, облігації, валюти, валютні ф’ючерси та інші

Різновиди опціонних угод:

· опціонні угоди з товарами;

· опціонні угоди з цінними паперами;

· валютні опціони.

Валютний опціон – двостороння угода про передачу прав (для покупця) і зобов’язання (для продавця) купити чи продати визначену суму іноземної валюти за фіксованим курсом в узгоджену дату або термін.

У світовій практиці залежно від характеру валютообмінної операції розрізняють:

· опціон «колл» (саll);

· опціон «пут» (рut).

Опціон «колл» – контракт, що надає покупцеві опціону право купити стандартну кількість базового активу. Продавець опціону зобов’язаний продати цей актив. Тобто тут можливі дві операції купівлі/продажу. Перша – придбання опціону «колл», друга – придбання базового активу у продавця опціону згідно з його умовами. Але друга операція не є обов’язковою, а здійснюється за бажанням покупця опціону.

Опціон «пут» – це контракт, що надає покупцеві опціону право продати стандартну кількість базового активу. Тобто тут також можливі дві операції купівлі/продажу. Перша – придбання опціону «пут», друга – продаж базового активу продавцеві опціону. Але друга операція також не є обов’язковою, а здійснюється за бажанням покупця опціону.

Опціони «колл» використовують переважно:

· з метою хеджування короткої валютної позиції;

· у разі, коли валютний курс має стійку тенденцію до підвищення;

· для перепродажу з метою одержання прибутку.

До використання опціонів «пут» переважно вдаються:

· з метою хеджування довгої валютної позиції;

· тоді, коли валютний курс має стійку тенденцію до зниження;

· з метою хеджування очікуваних надходжень і продажу валюти.

Ціна, яку платить покупець опціону його продавцеві за право виконання опціонного контракту, називається премією опціону.

Датою закінчення опціону називають дату, на яку опціон може бути виконаний, проданий або куплений, а ціною виконання – ціну, за якою відбувається поставка базового активу.

При цьому розрізняють опціони, які можуть бути виконані:

· тільки на дату закінчення (їх називають європейськими опціонами);

· в будь-який день від дати укладення до дати закінчення опціону (американські опціони). Ці назви не пов’язані з місцем укладення опціонів. Як в Америці, так і в Європі організовують торги як американськими, так і європейськими опціонами.

Внутрішня вартість опціону вказує на можливість отримати прибуток при його негайному виконанні, тобто вона є різницею між тією величиною, яку треба було б заплатити за валюту (ринковий обмінний курс) без опціону, та тією, яку платять, скориставшись опціоном (ціною виконання).

Справді, якщо ціна базового активу на ринку вища за ціну виконання опціону, то виконання опціону «колл» (тобто придбання базового активу за ціною, нижчою від ринкової) приносить прибуток. Інакше виконання опціону «колл» не має сенсу, отже, його внутрішня вартість дорівнює нулю. Оскільки опціон не є обов’язковим до виконання, його внутрішня вартість не може бути величиною від’ємною.

Надбавка (премія) до опціону – це різниця між ринковою ціною опціону та його внутрішньою вартістю.

Розрізняють також опціони з виграшем, без виграшу і з програшем (опціони in-, at-, out-the-money).

Таблиця 4

Дата добавления: 2014-01-04