Характеристика основних світових фондових індексів

У більшості країн світу вже давно розроблені й успішно ви­користовуються фондові індекси – індикатори, що дають інфор­мацію про поточні зміни в певних групах акцій.

Найвідомішим і найдавнішим індексом у світі є " Доу-Джонс Індастріал аве­рідж " (DJIA – Dow Jones 30 Industrial average), або, як його найчастіше називають, – "Доу-Джонс" – за іме­нами його авторів.

На відміну від більшості інших відомих фондових індексів, цей є найеле­мен­тар­ні­шим, це просто середньоарифметичне цін 30 найбільших та найвідоміших компаній, акції яких котиру­ються на Нью-Йоркській біржі. Проте це найпо­пу­ляр­ніший із багатьох індексів, що відображають ситуацію на цій біржі. І навіть ситуацію на фондовому ринку США в цілому.

"Доу-Джонс" публікує чотири середніх індикатори ринку акцій в "Уолл-стріт джорнел" та "Беронз". Три інших середніх Dow Jones – це індикатори курсів акцій транспортних (20), енер­гетичних та комунальних (15) компаній, а також вільний індекс, що ввібрав акції 65 компаній, які використовуються при розра­хунку трьох вищеназваних показників.

Індекс Доу-Джонса для акцій промислових компаній базуєть­ся на вартості акцій тридцяти промислових компаній і розра­ховується за формулою:

, (9.4)

де К – коригувальний коефіцієнт (дільник), який змінюється або в результаті дроб­лен­ня (спліту) акцій емітентами (яке без­упинно відбувається з 1928 р.), або у зв’язку зі зміною списку фірм і компаній, акції яких беруть участь у розрахунку індексу. Цей коефіцієнт залишається незмінним доти, доки акції не дроб­ляться або доки ціни на них не зменшуються за рахунок диві­дендів, або доки одні акції не замінюються іншими.

Простота Dow Jones також викликає численні нарікання. В основному вони зводяться до трьох пунктів: 1) враховується занадто мало акцій; 2) враховуються не всі потрібні акції; 3) до уваги береться тільки ціна.

На думку декого з економістів, список індексу Доу-Джонса повинен відбивати галузеву структуру економіки "пропорцій­но-представницьким" чином. Так, до списку висувається пре­тензія тому, що в ньому надмірно представлені корпорації, які займа­ють­ся виробництвом засобів виробництва, енергетикою і галузями новітніх технологій, але не представлені фінансові корпорації і зовсім не представлена сфера послуг. Менш пере­кон­ли­ві пропозиції вилучити зі списку індексу Доу-Джонса компанії галузей із яскраво вираженою циклічністю виробниц­тва, а також компанії з особливо стійкими курсами акцій. Однак в інтересах повноти представництва доцільна при­сутність у списку компа­ній, рух акцій яких виявляє ті або інші типові особливості.

Індекс відрізняється простотою обчислення, що поєднується з його досить чітким реагуванням на різного роду коливання біржових курсів і особливо на біржові кризи (прикладом є його безпрецедентне падіння за один день 19 жовтня 1982 р. відразу на 508,32 пункту). Як з’ясувалося на основі новітніх досліджень у галузі математичної теорії прийняття рішень, індекс Доу-Джонса задовольняє не тільки багато природних і майже беззаперечних умов, а й де в чому виявляється єдино можливим.

Індекс " Стандарт енд Пурз-500 " (S&Р) демонструє сумарну ціну всіх акцій 500 компаній з 83 індустріальних груп. При цьо­му до уваги береться вартість усіх акцій, випущених цими компаніями на ринок, їхня ціна на момент розрахунку по­рівнюється з базовою вартістю усіх цих акцій у 1941-1943 рр. У результаті цей індекс дає точнішу картину і є об’єктом для наслідування на деяких біржах.

Він широко використовується інституційними інвесторами. Компанія Stan­dard&Poor’s також розраховує зважені за ринко­вою вартістю галузеві індекси акцій. Індекс "S&Р-500" є типо­вим прикладом зведеного (сотрозіїе) індексу: з 500 включених у нього корпорацій 400 належать до промисловості, 20 – до транспортної сфери, 40 – до енергетики і 40 – до сфери фінансів. Значення всіх індексів, а також рівень квартальних дивідендів, прибутку й обсягів продажу можна знайти у відповідних щорі­чниках, щомі­сяч­никах.

Цей індекс обчислюється за формулою:

(9.5)

де Р_і – ціна акції i -тої корпорації; Q_i – кількість акцій; n – кількість корпорацій.

Один із розповсюджених видів рейтингових оцінок цінних паперів – рейтинг облігацій, що визначає показники креди­тоспроможності позичальника чи рівень кредитного або пози­кового ризиків за його облігаціями (у вигляді комбінації літер або цифр, індексу).

Для облігацій і привілейованих акцій система рейтингів "Стандард енд Пурз" має такий вигляд:

ААА – найвища якість (цінні папери, що забезпечують мак­симальну безпеку з точки зору виплати як основного боргу, так і відсотків (дивідендів). Це цінні папери великих національних і транснаціональних компаній, здатних протистояти перепадам кон’юнктури, що мають довгу історію бездоганного виконання зобов’язань і перспективи збереження зазначених позицій);

ААА, A, BBB – прийнятний рівень ризику (емітенти ма­ють довгу історію задовільного розвитку і дотримання своїх зобов’язань, але відношення активів або виручки до боргу в них нижче, ніж в емітентів цінних паперів найвищого рейтингу);

ВВ, В, ССС, СС – затримки з виплатою відсотків; кре­дитор і відсоток (дивіденд) адекватно захищені, але компанії потребують пильної уваги через наявність зовнішніх і внутрішніх факторів, здатних послабити захист;

С – платежі припинені (покриття боргу нижче від міні­мального рівня, немає стабільності і розвитку, впевненості, що покриття поліпшиться);

D – повна неплатоспроможність (компанія може пере­бувати у процесі лікві­да­ції);

NК – немає рейтингу (компанія переживає серйозні фінансові проблеми, її майбутнє – під сумнівом).

Індекси "S&Р" і Доу-Джонс по-різному реагують на зміну цін. Наприклад, Доу-Джонс може помітно впасти через падіння цін однієї дорогої акції, що входить до його "обойми", а "S&Р" при цьому майже не зміниться, але головним є те, що ці індекси, як правило, змінюються паралельно, без особливих розбіжностей. Якщо вважати індекс "S&Р" науковішим, то неможливо не від­значити інтуїції розробників Доу-Джонса, котрі за зміною цін лише 30 вибраних акцій слідкують за всім ринком. Вважається, що індекс Доу-Джонса чутливіший до короткотривалих змін цін, тоді як індекс "S&Р-500" за без­пе­чує можливість спостері­гати за довготривалими тенденціями у цінах на акції.

Індекс "ФТ-30" (FТ-30). Найперший європейський індекс, що з’явився у Вели­ко­бри­та­нії, так само, як і Доу-Джонс, спочатку мав 30 складових.

Британський "індустріальний" індекс "ФТ-30" розвивався всі ці роки, у його структурі відбувалося постійне зрушення ак­центу від важкої промисловості до компаній, зайнятих у сфері обслуговування. Однак поворотним для нього став 1984 рік, коли вперше була прийнята до розрахунку фінансова акція Національ­ного Вестмінстерського банку. З цього моменту індекс "ФТ-30" втратив свою промислову винятковість, і нині він називається індексом звичайних акцій "Файненшл Таймз" (FТ-SЕ), а ко­шик акцій компаній, що беруть участь у його розрахунку, роз­ширений до 100. Базовий період — 30 грудня 1984 року.

На відміну від середньоарифметичного індексу Доу-Джонса, "ФТ-30" є, власне кажучи, середньогеометричним. Це означає, що всі акції, які входять у нього, відіграють рівнозначну роль незалежно від ринкової капіталізації кожної компанії. Формула індексу така: ціни 30 акцій перемножуються одна на одну (при цьому кожна акція ділиться на свою вартість в обраний базо­вий період) і потім знаходиться корінь 30 ступеня. Формально це має такий вигляд:

, (9.6)

де Р_іt – ціна акції i -тої корпорації в t -тий період; Р_іо – ціна акції i -тої корпорації в базисний період; n – кількість корпорацій.

Середнє геометричне має не тільки недоліки, а й переваги – у такому разі простіше робити знижки на зміни капіталу і за­міщати складові без необхідності зміни бази. "ФТ-30", безумов­но, дотепер залишається чуйним індикатором і показником на­строю лондон­сько­го фондового ринку. Однак недоліки бази і математичної структури не дають йому змоги стати надійним інструментом для ухвалення рішення при управлінні інвестицій­ним портфелем.

Індекс "ФТ-100" (FТ-SЕ 100 – "Футсі 100") – найпопулярніший і найпоши­ре­ні­ший індекс Великобританії. Як припускає сама назва, він розраховується на базі 100 акцій, що відбира­ються спеціальною комісією, до складу якої входять представ­ники професійних фінансових організацій, а також газети "Файненшл Таймз" і Лондонської фондової біржі.

Це класичний середньоарифметичний зважений індекс. Зва­жування прово­дить­ся за кількістю випущених акцій.

Індекс "ФТ-250" (РТ-5Е Місі 250) характеризує стан ринку акцій середніх компаній з обсягом капіталізації, який становить приблизно 20% ринку Великобританії. Це наступні 250 ком­паній після 100 найбільших, що потрапляють в індекс "Футсі". База, що дорівнює 100, береться за грудень 1985 року. Розрахо­вується в режимі реального часу.

Індекс "ФТ-350" (FТ-SЕ Actuaries 350) ніби поєднує індекси "ФТ-100" і "ФТ-250". База, що дорівнює 100, береться за гру­день 1985 року. Розраховується в режимі реаль­но­го часу.

Загальний індекс ФТ (FT – Actuaries All Share Index) – найбільш всеохоплюючий із усіх фондових індексів Великобританії. Об­числюється спільно газетою "Файненшл Таймз", Лондонським інститутом актуаріїв і Шотландським інститутом актуаріїв. Число компаній у вибірці становить 750. Розраховується 1 раз на день.

Індекс поділяється на 8 галузевих (виробництво засобів ви­робництва, вироб­ниц­тво предметів споживання, виробництво інших промислових товарів, нафтовидо­бу­ток і нафтоперероб­ка, фінансовий сектор, інвестиційні трасти, гірничодобувна про­мис­ловість, зовнішня торгівля) і 32 субгалузевих індекси.

Світовий індекс " Файненшл Таймз " (The FT-Actuaries World Index) охоплює приблизно 2200 акцій 24 країн світу.

Рух курсів акцій іноземних емітентів покликані простежува­ти і два індекси "Юротрек" (FT-SE Eurotrack 100, 200). У дані вибірки потрапили тільки акції євро­пей­ських компаній.

Головними індексами, що використовуються на ринку акцій у Німеччині, є DАХ, DАХ-100, СDАХ.

Індекс DАХ дає загальну об’єктивну картину стану фондового ринку, на якому усунено вплив рівня виплачуваних дивідендів. До нього входять акції 30 компаній, що забезпечують 80% обсягу обігу на біржі та 60% усього заявленого на біржі акціонерного капіталу.

Індекс DАХ-100 чіткіше відображає стан фондового ринку, розраховується для 100 великих компаній.

Індекс CDAX (Сотроsite DАХ) розраховується на основі акцій усіх німецьких компаній, які котируються на Франкфуртській біржі. При розрахунку СDАХ використо­ву­ється галузева града­ція, причому кількість компаній, що представляє кожну га­лузь, змінюється в значному діапазоні.

Індекс "Інтернешнл Геральд Триб’юн" – "ТrіЬ" – служить для оцінки стану сві­то­вого фондового ринку і виражається в число­вому вигляді. Розробники індексу по­клали в його основу два правила. Перше полягає в тому, щоб будь-який потенційний інвестор зміг при бажанні купити будь-яку акцію, вартість якої врахована в індексі. Друге правило потребує максимальної про­стоти розрахунку індексу.

Індекс обмежений обраною групою, що складається з найваго­міших світових фондових ринків. На кожній із 25 найбільших фондових бірж світу вибирається по 10 компаній, акції яких по­сідають перші місця за підсумками торгів. Для трьох фондових бірж через їхнє особливе становище зроблено виняток: Нью-Йорк-ська, Лондонська і Токійська біржі представлені акціями 20 ком­паній. Таким чином, індекс розраховується за 280 показниками.

Рівень індексу дає узагальнену оцінку фондового ринку сто­совно базової дати – 1 січня 1992 року.

Кожен фондовий ринок має свою вагу. Наприклад, акції щодо невеликого ринку Гельсінкі мають менший вплив (і меншу вагу), ніж акції, узяті з Франкфурт­ської біржі.

Вартість акцій, узятих для розрахунку, конвертується в до­ларову вартість за останнім доступним обмінним курсом.

Канадський Тоrопtо Stock Ехсhапgе Іпdех містить у собі 100 най-ліквідніших акцій, за якими досягається максимальний оборот на Торонтській фондовій біржі.

У Японії найпопулярніший індекс "Nikkei-225", що розраховується на Токійській фондовій біржі на основі акцій 225 провідних компаній країни.

Індекси Нью-Йоркської фондової біржі (NYSЕ), Американсь­кої фондової біржі (АМЕХ), Національної асоціації дилерів цінних паперів (NASDAQ)) простежують ситуацію на відповід­них біржах. Вони обчислюються за методикою, аналогічною застосовуваній у S&Р.

Біржові індекси спочатку були створені тільки для відобра­ження довгострокових тенденцій на фондовому ринку. Але пізніше, починаючи з 70-х років, уже самі біржові індекси стали предметом активної торгівлі. Особливо популярна серед трейдерів торгівля ф’ючерсами й опціонами на індекси DJI-30 (США), S&Р-500 (США), FТSЕ-100 (Великобританія), DАХ-30 (Німеччина) і Bikkеі-225 (Японія).

Центром світової торгівлі строковими контрактами (ф’ючер­сами й опціонами) на біржові індекси і валюти є LIFFE (London Internstional Financial Futures and Options Exchange), що знахо­диться в Лондоні.

Середні індикатори й індекси дають змогу інвесторам три­мати руку на пульсі ринків цінних паперів. Індикатори ринків акцій та облігацій корисні для вибору типу і часу здійснення інвестиційних операцій.

Дата добавления: 2014-01-04