Показники укладання біржових угод

Основними процедурами, що пов’язані із укладанням біржових угод, є:

– допуск до торгівлі – сукупність процедур щодо внесення цінних паперів та інших фінансових інструментів до біржового списку;

– призупинення торгівлі – процедура, що призводить до заборони протягом певного строку оголошувати заявки, укладати біржові угоди та виконувати біржові контракти щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів;

– припинення торгівлі – процедура виключення цінного папера або іншого фінансового інструмента із біржового списку;

– маніпулювання – дії учасників біржових торгів, направлені на створення оманливої уяви активної торгівлі або надання недостовірної інформації про цінні папери та їх ціни, емітента для підняття або зниження цін з метою спонукання інших учасників торгів до купівлі-продажу цінних паперів за цінами, які не відповідають їхнім ринковим значенням.

Всі визначені фінансові інструменти, показники, процедури щодо укладання біржових угод здійснюються відповідно до Правил фондової біржі, які складаються з 8 порядків, кожний із яких регулюється своїми правилами.

Основні порядки Правил фондової біржі:

1. Організація та проведення біржових торгів.

2. Лістинг і делістинг цінних паперів.

3. Допуск членів фондової біржі та інших осіб до біржових торгів.

4. Котирування цінних паперів та оприлюднення їх біржового курсу.

5. Розкриття інформації про діяльність фондової біржі та її оприлюднення.

6. Розв’язання спорів між членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством.

7. Здійснення контролю за дотриманням членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у торгах, правил фондової біржі.

8. Накладення санкцій за порушення правил фондової біржі.

3. Операції фінансового ринку

Виходячи із сутності фінансового ринку як каналів для потоку грошових коштів від тих, хто зберігає, до тих, хто позичає, з’ясуємо суть операцій.

Найпростішою фінансовою операцією є одноразове надання в кредит певної суми S_o з умовою, що через час (термін) Т буде повернена сума S_t. Важливим є визначення ефективності такої угоди. Для цього використовується дві величини: відносне зростання:

r_t = (S_t- S_o)/S_o..................................................... (10.1),

відносна скидка (discount rate, дисконт /депорт/)

d_t= (S_t-S_o)/S_t.................................................... (10.2).

Ці величини характеризують приріст капіталу кредитора, який відноситься до початкового вкладу (S_o) або ж до кінцевої суми (S_t) /дисконт/. Виразивши відповідно одні змінні через інші, одержимо:

r_t = d_t /(1- d_t); d_t = r_t /(1 + r_t)...................................... (10.3)

/ S_t=S_o(1+r_t); S_o=S_t (1-d_t) /.

Інколи, замість дисконту використовують дисконт-фактор (discount factor). Аналогічно до ведення розрахунків при валютних операціях при проведенні операцій з цінними паперами ми змушені розраховувати дисконт чи дисконт-фактор за певний період часу (Т) з урахуванням оголошеної річної відсоткової ставки (r) чи річного дисконту (d), простих чи складних ставок.

У банківських розрахунках при купівлі чи обліку банківських векселів /ко­рот­ко­стро­кових зобов’язань/ використовується такий принцип розрахунку банків­сь­кого дис­конту (bank rate):

Dr_t = 1 – T_d (10.4),

де d – річний дисконт, а Т – тривалість розрахункового періоду.

Наприклад. На суму 20 тис. гривень видано вексель із зобов’язанням виплатити власнику векселя суму 15.04.2011 року. Власник пред’явив банку вексель достроково, 1.03.2011 року, і банк згодився виплатити суму, але з дисконтом у 110% річних. Одержана сума рівна:

20 х (1-­ 45:360х1,1)= 17,25 S₀=S_t(1-d_t); d_t=t:360*r

Щоправда такий розрахунок не можна застосовувати при T_d > 1 так само як операція не має змісту при річному дисконті більше 100 %. D_t=r_t/(1+r_t) при t>1

Більш прийнятним є використання при таких розрахунках дисконт-фактору, який враховує механізм простого і складного проценту:

Dr_t = 1/1+r_t = 1 - d_t, (10.5)

де при простому проценті вплив процентних ставок розраховується:

r_t=T_r , (10.6)

а при складному проценті відповідно:

r_t = (1+r)^t - 1 (10.7),

використовуючи формулу річного дисконту, отримаємо такий розрахунок:

Df_t = 1/(1+r)^t = (1-d)^t = Dr^t (10.8),

де Df - річний дисконт-фактор.

Однак при річних ставках більше 10% при розрахунку за методом складних процентів і виплаті за певний процентний період типу щоквартально, піврічно, щомісяця слід пам’ятати про корекцію на 365/360.

(r * 365 / n * 360), де n – процентний період виплат.

Dr_t = (1 – d/n) ^T*n. (10.9)

Наприклад. Вексель видано на два роки на суму 500 тис.UAH з річною процентною ставкою 10 % річних з дисконтуванням два рази в рік. Сума, яку необхідно надати у позику, складе відповідно:

500 х (1 – 0,1/2)⁴ = 407,253 тис.UAH, D_r=(1-d/n)^T*n

а при річній процентній ставці скажімо в 17% розрахунок буде таким:

500 х (1 – (17 / 2 * 100))⁴ = 350,473 тис.UAH, без корекції та

500 х (1 – (17*365/2*360*100))⁴ = 348,668 тис.UAH. D_r=(1-(r*365/n*360*100)^T*n

Важливе значення має і розрахунок ефективної річної ставки – річна ставка складного проценту, яка дає однаковий результат співвідношення між виданою початковою сумою ( S_o) і сумою через період ( S_t), яка отримана при будь-якій схемі розрахунку. Виходячи із визначення, можна вивести загальну формулу ефективної ставки r_ef:

S_t/S_o = (1+r_ef)^t, (10.10)

де t –період виражений у роках, звідси

r_ef =[S_t/S_o]^1/t – 1 (10.11)

Наприклад. Взято позику на 1,5 року в сумі 2 млн. RUR з умовою повернення 3 млн. RUR. У цьому випадку ефективна ставка рівна:

r_ef = (3 млн. /2 млн. )^1/1,5 – 1 = 0,31 * 100 = 31%. r_ef=[S_t/S_o]^1/t-1

При умові заданої річної відсоткової ставки (наприклад, видано кредит у 3 млн. RUR на 3 місяці під 100 % річних), розрахунок на базі простого проценту буде таким (де t – період, на який видана позика):

S_t = S_o (1+t/12) = 3 млн. * (1+3/12) = 3,75 млн.RUR S_t=S_o(1+r_t), де r_t=(r:12)*(t:100)

і ефективна ставка рівна:

r_ef = (3,75/3)^12/3 – 1 = 1,44 * 100 =144% r_ef=[S_t/S_o]^12/t-1

З вищенаведених прикладів можна зробити висновок, що ефективна відсоткова ставкабезпосередньо залежить від премії чи дисконту та механізму нарахування. Щодо сум, як початкової так і кінцевої, то вони впливають менш значимо. Розрахунок ефективної ставки має важливе значення при проведенні фінансового аналізу, оскільки дає можливість порівнювати між собою угоди, визначення ефективності, дохідності яких було розраховано з використанням різних схем. Чим вища ефективна ставка, тим вигіднішою є угода для кредитора. Окрім цього слід пам’ятати,що при рівних (однакових) номінальних ставках процентна ефективна ставка при нарахуванні під простий процент є вищою, ніж при нарахуванні під складний процент, якщо період нарахування менше року, і нижча при періоді більше одного року. При комбінованій схемі нарахування ефективна ставка завжди перевищує номінальну, якщо кількість років є стандартним терміном (цілим).

При проведенні фінансових операцій з цінними паперами, наданням певних сум у кредит, погашення дебіторської та кредиторської заборгованості, проведенні валютних операцій на термін, оформлення фінансових контрактів ми маємо можливість прослідковувати потік капіталів від виробників до споживачів, від кредиторів до позичальників і у кожному з цих випадків нам необхідно визначати кінцеву ціну до одержання чи виплати.

Наприклад. З метою заощадження коштів для купівлі у майбутньому земельної ділянки в банк вносять 5тис.дол., однак сума вноситься не одразу, а рівними частками в кінці кожного року упродовж 5 років. Необхідно розрахувати, якою ж буде сума на рахунку після 5 років. Звісно, що ця сума буде більшою від 5 тис..дол., оскільки в кінці кожного року окрім суми набігають ще й проценти. Так, в кінці першого року ми будемо мати 1 тис.дол., а вже в кінці другого року на цю тисячу будуть нараховані проценти і долучиться ще 1 тис.дол. (1+1+r). В кінці третього року ця сума буде уже рівна 1+(1+r)[(1+(1+r)] і так до п’ятого року. В кінцевому виразі даний розрахунок можна записати таким алгоритмом:

S₅= 1+(1+r)+(1+r)²+... +(1+r)⁵, однак з цього видно, що нагромадження суми відбувається у вигляді суми геометричної прогресії з показником (1+r) можна записати: S₅ = (1+r)⁵-1/r.

У міжнародній практиці сума в майбутньому (future value) від щорічних платежів n при сталому ануітеті С і складній процентній ставці r визначається за формулою:

S_n = C Sn₁r¹ (10.12)

Існують спеціальні таблиці для визначення значень Sn₁r при рівних n і r*

Однак потік не завжди є однобоким і часто-густо ми маємо справу із двосторонніми потоками платежів, оскільки фінансова операція може передбачати неодноразові та різночасові надходження грошових сум і відповідно їх виплати. Для оцінки вигідності та доцільності проведення фінансової операції використовують показник чистої приведеної вели­чини (net present value, NPV) /цей показник визначається з формули:

; (10.13)

, (10.14)

де

ІС – інвестиції; n – кількість років; P_n – річні доходи.

Dr_k – дисконт-фактор за будь-який період від вихідного k моменту t.

C_k -величина платежів за період t, k = 1,..., N – кількість виплат.

Наприклад, Фірма "Шредер" уклала контракт з брюссельським "Kreditbank" на надання їй кредиту в 3 млн. доларів протягом 3 років із щорічною виплатою в розмірі 1 млн.дол. на початку кожного року під 10 % річних. Фірма повертає кредит в кінці 3-го, 4-го та 5-го років, виплачуючи відповідно 1; 2 та 1 млн.дол. Відповідно банк повинен розрахувати для себе вигідність проведення цієї операції, або іншими словами NPV. Згідно формули отримаємо:

NPV = -1 - 1*1/(1+0,1) - 1*1/(1+0,1)2+ 1*1/(1+0,1)3 + 2*/(1+0,1)4+ 1*1/(1+0,1)5 = 0,003 млн. дол.

З наведеного прикладу видно, що операцію доцільно проводити, оскільки результат ми маємо позитивний.

4. Фінансові ф’ючерси

Дата добавления: 2014-01-04