Виробничий процес та його структура

Виробничо-трудовий процес – це сукупність усіх процесів праці і дій виконавці, які спрямовані на перетворення сировини і матеріалів у готову продукцію.

Основними елементами виробничо-трудового процесу є:

· основне виробництво

· технічне обслуговування

· матеріальне обслуговування

· загальне обслуговування

У кожному виробничому процесі центральне місце займає основне виробництва, тобто, це частина виробничої діяльності підприємства, яка полягає у безпосередньому перетворенні предмета праці на готову продукцію та проводиться у певних структурних підрозділах.

Технічне обслуговування – комплекс операцій чи операція для підтримки справного стану чи працездатності устаткування під час його використання за призначенням, простою, зберігання та транспортування.

Матеріальне обслуговування – це процес, що забезпечує основне виробництво і технічне обслуговування необхідними матеріалами та технічними ресурсами (сировина, основні і допоміжні матеріали, напівфабрикати, інструменти тощо). Загальне обслуговування включає систему управління, підтримання порядку, охорону.

Сучасний виробничий процес є складний, складається із стадій або фаз. Стадія – це технологічно відокремлена частина виробництва.

Головною частиною виробничого процесу є технологічний процес.

Під технологічним процесом розуміють сукупність багатьох пов’язаних між собою технологічних операцій. Він включає комплекс дій або робіт, які необхідні для зміни форми, розмірів, зовнішнього вигляду, хіміко-фізичних властивостей матеріалів для з’єднання деталей у вузли і вироби.

Технологічні процеси бувають прості і складні.

Простими технологічними процесами називають процеси, в яких проводиться послідовна обробка вихідної сировини до одержання кінцевого продукту (розпилювання колод для одержання пиломатеріалів).

Складними технологічними процесами називають процеси, в яких одночасно здійснюються окремі прості процеси з метою одержання напівфабрикатів, що шляхом механічного і хімічного з’єднання перетворюються в готовий продукт.

Виробнича операція – основний об’єкт нормування праці

Кожна частина виробничого процесу поділяється на виробничі операції.

Під виробничою операцією розуміють частину виробничого процесу, з чітко визначеними метою та результатом, яка виконується за допомогою відповідного устаткування певним складом виконавців або без участі людини.

Виробничі операції характеризуються за такими ознаками:

1. За призначенням:

· технологічні – коли в процесі виробництва під впливом механічних термічних і хімічних дій предмет праці змінює свою форму, стан, розміри і т.д.;

· транспортні – коли предмет праці змінює своє положення;

· контрольно-обліково-сортувальні – коли предмет праці або продукція підлягає обліку за кількістю і якістю, наданням певного сорту;

· операція зберігання – коли предмет праці знаходиться на складі для забезпечення безперебійної роботи виробництва

2. Залежно від способу впливу на предмети праці, рівня технічної оснащеності та ступеня участі виконавців:

· ручні, які виконуються вручну за допомогою ручних знарядь праці;

· машинно-ручні, які виконуються на верстатах з ручною подачею;

· механізовані – які виконуються на верстатах з механізованою подачею;

· автоматизовані – виконуються на верстатах-автоматах, де функції робітника зведені тільки до спостереження і контролю за роботою верстата;

· апаратурні – які виконуються на апаратах безперервної або періодичної дії.

Операція складається із прийомів і трудових рухів. Під прийомом розуміють сукупність рухів і дій робітника (виконавця), які об’єднані одним цільовим призначенням. Наприклад, операція фрезерування дерев’яних деталей складається із таких прийомів: взяти цулагу, закріпити, відфрезерувати, зняти деталь, покласти. Прийоми можуть бути основними і допоміжними. Основними називають прийоми, які необхідні для досягнення основної мети процесу з переробки предмета праці в готову продукцію. Наприклад, в операції „обробка деталей на фугувальному верстаті” основними прийомами будуть фугування пласті і кромок, а допоміжними – взяти і оглянути деталі, перевірити їх розмір, вкласти на візок (підстопне місце). Прийоми можуть бути механізованими і ручними.

На тривалість прийомів операції впливають такі чинники: якість предмета праці, що обробляється, особливості планування робочого місця, віддаль переміщення, вага і об’єм, оброблюваних деталей, зміни в режимі роботи, якість різальних інструментів.

Трудовим рухом називається частина прийому, яка полягає в доторканні робітника до предмета праці або переміщенні робітника із предметом праці чи без нього. Наприклад, простягнути руку до предмета праці або інструмента, взяти деталь пальцями і т.д. Трудові рухи є найменшими елементами трудового процесу. При нормуванні їх називають мікроелементами.

Трудові рухи розрізняють за технологічними призначеннями, активністю, напрямком і складністю. За технологічним призначенням рухи поділяються на основні, за яких обробляють предмет праці, і допоміжні, що створюють умови для здійснення основних.

За активністю рухи поділяють на активні (робочі) і пасивні (холості). Наприклад, щоб увімкнути верстат, потрібно виконати такі рухи: простягнути руку до рубильника, ввімкнути рубильник і опустити руку. Перші два рухи є активними, а третій є пасивний.

Залежно від напрямку рухи можуть бути прямолінійними (горизонтальними або вертикальними), криволінійними і радіальними або змінним напрямком. При організації процесу праці слід враховувати, що рухи з постійним напрямком виконуються швидше і вимагають менших витрат енергії. Виконання рухів з різним напрямком рук, ніг або тулуба робітника вимагає великої уваги, що підвищує втому працівників. При організації процесу праці слід створювати такі умови, що дозволяють виконувати рухи з постійним напрямком.

Сукупність декількох трудових рухів, які виконуються без перерви з певною метою. називають трудовими діями. Трудові дії можуть бути простими, якщо вони виконуються одним органом людини, і складними, коли при їх виконанні беруть участь декілька органів (наприклад, простягнути руку і одночасно нахилитися, щоб узяти деталь).

У виробничих операціях з верстатної обробки розрізняють переходи і проходи.

Під переходом розуміють частину операції, при якій поверхня, що обробляється, інструмент і режим роботи верстата залишаються незмінними. Так, в операції „стругання деталей на фугувальному верстаті” можуть бути виділені такі переходи: „стругання пласті”, „стругання кромки”.

Частину переходу, обмежену злиттям одного шару, називають проходом.

Таким чином, об’єктом нормування праці є операція, яку для більш детального вивчення поділяють на окремі елементи, прийоми, трудові рухи, проходи.

Процеси, у ході яких виробляються матеріальні блага або виконуються інші необхідні для народного господарства роботи (наприклад, транспортування предметів або продуктів праці, обслуговування встаткування й т.д.), називаються виробничими процесами.

Виробничий процес, маючи технологічний і трудовий зміст, може бути розглянутий залежно від цілей і як технологічний, і як трудовий процес.

Технологічний процес припускає певну послідовність перетворення предмета праці в готову продукцію (зміни розмірів, форми, структури, хімічного складу й т.д.), переміщення предмета або продукту праці в просторі (технологічний процес транспортування), приведення встаткування в стан придатності до експлуатації (технологічний процес по виробництву ремонтних і налагоджувальних робіт.) і т.д.

Трудовий процес припускає послідовність виконання сукупності трудових дій, здійснюваних виконавцем (виконавцями) робіт при виробництві матеріальних благ або виконанні певних функцій в інших сферах діяльності людини.

Технологічний і трудовий процеси тісно зв'язані між собою й взаємно впливають один на одного. Характер і зміст технологічного процесу в значній мірі визначають характер і зміст трудового процесу. Однак раціоналізація трудового процесу, його оцінка за рівнем інтенсивності, змістовності або ефективності прийомів і способів виконання роботи можуть зажадати вдосконалювання спочатку запроектованого технологічного процесу.

Величина витрат праці на виконання конкретної роботи залежить від трудового процесу, у ході якого вона виконується. Для будь-якого трудового процесу може бути визначена норма трудових витрат, тобто (заздалегідь установлена величина витрати живої праці на його виконання.)

Трудовий процес може бути правильно спроектований стосовно до конкретного (для встановлення норм витрат праці) або типовим (при розробці нормативних матеріалів для нормування праці) виробничим умовам.

Зміст трудового процесу характеризують його елементи й методи їхнього виконання.

Первинним, застосовуваним у практиці організації й нормування праці, елементом трудового процесу є трудовий рух.

Під трудовим рухом розуміється однократне переміщення працівником у процесі праці свого корпуса, руки, ноги, пальців і т.п. Наприклад, «простягнути руку до інструмента», «взяти (захопити пальцями) предмет або рукоятку», «перемістити (просунути)».

Під трудовою дією розуміється логічно завершена сукупність безупинно наступних один за одним трудових рухів, здійснюваних одним або групою працівників при незмінних предметах і засобах праці (наприклад, трудова дія «вставити деталь у патрон» складається з наступних трудових рухів: «перемістити деталь до патрона», «зорієнтувати деталь стосовно патрона», «просунути деталь у патроні»).

Під трудовим прийомом розуміється сукупність безупинно наступних один за одним трудових дій, що становлять завершену частину роботи й здійснюваних одним або групою працівників над одним або декількома предметами праці. Наприклад, прийом «установити оброблювану деталь у пристосування» складається з наступних трудових дій: «взяти деталь», «взяти пристосування», «установити деталь у пристосування». Для цілей організації й нормування праці використаються ще й комплекси трудових прийомів, що представляють собою сукупність трудових прийомів (частина трудової операції), виділюваних із трудового процесу або по технологічній послідовності, або по спільності факторів, що впливають на час їхнього виконання (наприклад, комплекси прийомів: «установити різець на розмір», «установити деталь у пристосування й зняти її після обробки»).

Під трудовою операцією розуміється сукупність трудових прийомів або їхніх комплексів, здійснюваних одним або групою працівників, що включає всієї їхньої дії по виконанню одиниці заданої роботи над одним або декількома предметами праці.

Під комплексом трудових операцій розуміється їхня сукупність, здійснювана для виконання одиниці заданої роботи над одним або декількома предметами праці групою працівників, об'єднаних у первинний трудовий колектив (наприклад, бригаду).

Трудові операції і їхні комплекси, комплекси прийомів, прийоми, дії й рухи є складовими частинами (елементами) трудового процесу, що працівник (працівники) виконує протягом робочого дня.

По кожному із цих елементів трудового процесу встановлюється нормований час його виконання.

На мал.1 наведені елементи трудового процесу й відповідні їм види нормованих витрат праці (витрат часу).

Рис. 1 Елементи трудового процесу й відповідні їм нормовані витрати праці (часу)

Дата добавления: 2014-01-04