Фотографія робочого часу

Фотографією робочого часу називається метод вивчення і виміру усіх без винятку витрат робочого часу чи робітника часу функціонування і перерв у роботі обладнання протягом повної робочої зміни (фотографія робочого чи дня деякої його частини).

Основна мета фотографії робочого часу – установити нормальне завантаження чи робітника машини (апарата), що забезпечує найбільш раціональне використання робочого часу.

Задачі фотографії робочого часу:

1. Установлення послідовності, змісту і тривалості кожного елемента часу роботи і кожної перерви;

2. Складання фактичного балансу витрат робочого часу;

3. Виявлення непродуктивних витрат і втрат робочого часу;

4. Установлення порядку чергування праці і відпочинку робітника протягом робочої зміни;

5. Одержання даних про стан організації виробництва і праці;

6. Вивчення й узагальнення передового досвіду робітників по використанню робочого часу;

7. Виявлення причин невиконання норм окремими робітниками;

8. Розробка нормального балансу робочого часу, що передбачає поліпшення його використання за рахунок ліквідації виявлених непродуктивних витрат і втрат робочого часу;

9. Нагромадження даних для розробки норм праці

10. Виявлення можливостей для сполучення професій і функцій многоагрегатного обслуговування.

Фотографія робочого часу вивчає усі витрати робочого часу в плині всієї робочої чи зміни її частини.

На відміну від хронометражу ціль фотографії робочого часу – виявлення втрат робочого часу і непродуктивних витрат, установлення причин цього для розробки заходів для їхнього усунення

Дані фотографії робочого дня використовуються при розробці нормативів підготовчо-заключного часу, часу обслуговування робочого місця, часу на відпочинок і особисті потреби.

Спостереження, проведені на робочому місці, заносяться в спеціальну карту індивідуальної фотографії робочого часу.

Основні види фотографії робочого часу:

1) індивідуальна

2) групова

3) бригадна

4) маршрутна

5) Фотохронометраж

6) самофотографія робочого часу

Перша (1) і друга (2) фотографії робочого часу відрізняються лише кількісним охопленням об’єктів спостереження.

Бригадна фотографія робочого часу досліджує витрати робочого часу групи робочій бригад, у якій трохи виконавців органічно зв’язані між собою визначеним чи розмежуванням сполученням функцій.

Бригадна фотографія робочого часу дозволяє установити ступінь завантаженості всіх членів бригади протягом зміни, вивчити погодженість їхніх дій і розподіл функцій.

Маршрутна фотографія застосовується для вивчення витрат робочого часу об’єкта, що переміщається по визначеному маршруту. У цьому випадку крім тривалості робочого часу з’ясовується шлях руху об’єкта, що спостерігається, і швидкість його пересування (це фотографія робочого часу машиністів крана і локомотива).

Фотохронометраж являє собою фотографію робочого часу і хронометражу.

Сутність фотохронометражу полягає в тім, що в плині визначеного часу виробляються диференційовані виміри, по окремим складовим операцій як при хронометражі, а протягом іншого часу зміни – виробляється фотографія робочого часу.

Самофотографія – це реєстрація самим робітником витрат робочого часу одночасно на багатьох робочих місцях.

Фотографія робочого часу складається з тих же етапів, що і хронометраж, але зміст їх трохи відмінний, що визначається задачами фотографії робочого часу. Так, при підготовці до спостереження (крім підготовці до фотохронометражу) немає необхідності розчленовувати операцію на складові частини.

Число спостережень залежить від мети фотографії:

1. Якщо необхідний матеріал для регулювання, то виконується більше спостережень (до 8-10)

2. При вивченні передових методів праці (3-4 спостережень)

3. При виявленні причин невиконання норм і втрат робочого часу можна обмежиться одним спостереженням.

Для проведення фотографії застосовується спеціальні бланки-фотокарти, форма яких може бути різною в залежності від поставленої мети спостережень.

Витрати часу фіксуються у виді;

· цифрового

· графічного

· індексного запису

Цифровий спосіб найбільш розповсюджений завдяки своїй простоті. При цьому способі в процесі спостереження хронометражист реєструє в спеціальний бланк-форму поточний час на кінець даної операції, що є початком наступної операції (завмер за поточним часом).

Цифровий спосіб запису застосовується при дослідженні витрат часу для цілей технічного нормування. тому що дозволяє з достатньою точністю одержати вихідні дані для норм виробітку.

Графічний спосіб запису полягає в тім, що кожен елемент часу в процесі спостереження фіксується прокреслюванням у визначеному масштабі відрізка прямої лінії. При способі запису застосовуються спеціальні бланки спостережень. Хронограми дуже зручні для аналізу використання робочого часу.

Індексний спосіб запису витрат часу – застосовується при груповій чи бригадній фотографії робочого дня для встановлення причин втрат робочого часу. У цьому випадку в бланку проставляються індекси, що показують характер витрат часу.

Обробка матеріалів спостережень виконується в наступному порядку:

· усі види витрат робочого часу індексуються відповідно до прийнятої класифікації;

· обчислюється тривалість витрат часу по кожній операції;

· визначається загальна тривалість спостереження підсумовуванням витрат часу по їхніх категоріях;

· усі розрахунки зводяться в загальну таблицю, визначаються середні витрати часу по кожній операції і виробляється їхній детальний аналіз;

· будується фактичний баланс робочого часу і розробляється проектований баланс (більш раціональний)

Наукова класифікація робочого часу виконавця і часу використання обладнання є одним з найважливіших теоретичних і практичних питань нормування праці.

Вона служить для розрахунку практичного і проектування нормального балансу робочого дня і робочого процесу.

Структура балансу показує, з яких частин складається робочий день працівника і яка питома вага кожної складової частини.

Фактичним балансом робочого дня – називають усі види витрат робочого часу (у хв.), що мали місце в плині робочого дня.

- оперативне для виконавця

- робочий день виконавця – це період часу протягом якого виконавець знаходиться на робочому місці з метою виконання виробничого завдання;

- час підготовчо-заключних операцій – використовується для підготовки до роботи на початку робочого дня (процесу) і завершення роботи наприкінці його;

- основний (технологічний) час – час, використаний на створення продукції даного робочого процесу;

- допоміжний час – час, використаний на створення умов для виконання основних операцій

Сума основного і допоміжного часу +називається оперативним часом.

- час внутрішньозмінного відпочинку виконавця для зняття стомлення і підтримки нормальної працездатності протягом робочого дня;

- час на особисті потреби – витрачається виконавцем на особисту гігієну і природні потреби;

- регламентовані (технологічні) перерви, обумовлені технологічною операцією робіт (це неусуваємі втрати);

- простої з технічних причин (усуваються);

- простої по організаційних причинах (усуваються);

- втрати робочого часу, викликані порушенням трудової дисципліни (усуваються)

Фактичний баланс для обладнання:

- час використання обладнання протягом робочого дня чи робочого процесу;

- час робочого ходу, протягом якого обладнання знаходиться в дії і на ньому виробляється робота (продукція), для виконання якої воно призначено;

- час холостого ходу, зв’язаний з виконанням виробничого завдання, обумовлено конструктивними особливостями обладнання (неусувається);
- час холостого ходу, не обумовлене виконанням виробничого завдання (усувається)

- час зайвої роботи, непотрібні витрати робочого часу на виготовлення продукту робочого процесу, тому що не збільшує кількість продукції і не підвищує її якості (усувається).

Нормативним балансом робочого дня називається нормальний розподіл робочого часу і нормальне (установлене законом) тривалість робочого дня, тобто найбільш правильна структура робочого дня.

Нормальним балансом робочого дня (Т_н) називається сума нормованих витрат робочого часу, рівна нормальної тривалості робочого дня, установлена законом і виражена в одиницях часу чи у %:

Отже, тут виключаються всі переробні простої і непродуктивна робота, може бути скорочений час на підготовчо-заключні і допоміжні операції, значно збільшений час на основні операції. Виділено час на відпочинок робітника відповідно до нормативів.

Дата добавления: 2014-01-04