Платники податку. Тема 5. Фіксований сільськогосподарський податок

ХІД ЛЕКЦІЇ

Тема 5. Фіксований сільськогосподарський податок

План:

1. Платники фіксованого сільськогосподарського податку. Обмеження щодо застосування ФСП.

2. Об’єкт та база оподаткування ФСП.

3. Ставки ФСП залежно від категорії (типу) земель.

Основні терміни: сільськогосподарський виробник, фіксований сільськогосподарський податок, землі сільськогосподарського призначення, землі водного фонду.

Мета:

- засвоєння знань про оподаткування с/г підприємств, спеціальні режими преференційного оподаткування; визначення основних елементів ФСП: платники, об’єкт, ставки. Вивчення таких понять як: спеціальний режим оподаткування, фіксований сільськогосподарський податок, виробник сільськогосподарської продукції, землі водного фонду, нормативна грошова оцінка землі;

- формування вмінь та навичок визначати податкові зобов’язання, суми пільг; визначати суми ФСП, що підлягають сплаті в бюджет; встановлювати дати подання звітності та сплати податку.

Завдання:

В результаті вивчення даної теми студенти

повинні знати: сутність оподаткування сільськогосподарських підприємств, порядок формування бази оподаткування ФСП, елементи ФСП, порядок нарахування та сплати ФСП.

повинні вміти ідентифікувати визначені ПКУ ставки податку залежно від видів земель; визначати базу оподаткування ФСП; визначати суми ФСП, належні до сплати в бюджет та визначати терміни подання звітності і сплати податку.

МЕТОДИ, ПРИЙОМИ, ЗАСОБИ:

Для досягнення визначених завдань застосовуються наступні методи навчання:

Словесні (розповідь, бесіда, пояснення);

Практичні (робота із рекомендованою літературою, конспектування основних понять)

НАОЧНІСТЬ:

Ілюстрації, слайди (мультимедіа).

Питання на самостійне опрацювання:

1. Необхідність та мета застосування спеціальних режимів оподаткування сільськогосподарських виробників.
2. Податкові періоди, встановлені для платників фіксованого сільськогосподарського податку.
3. Особливості оподаткування платників ФСП іншими податками та обов’язковими платежами.
4. Відповідальність платників податку.

1. Платники фіксованого сільськогосподарського податку. Обмеження щодо застосування ФСП

Платниками податку можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Якщо сільськогосподарський товаровиробник утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України, то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює або перевищує 75 відсотків за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на:

– усіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються;

– кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу;

– особу, утворену шляхом перетворення.

Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом злиття, приєднання або перетворення, можуть бути платниками податку в рік утворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік всіма товаровиробниками, які беруть участь у їх утворенні, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Не може бути зареєстрований як платник податку:

Ø суб'єкт господарювання, у якого понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин, диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра;

Ø суб'єкт господарювання, що провадить діяльність з виробництва та/або реалізації підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

Ø суб'єкт господарювання, який на день подання документів для набуття статусу платника податку має податковий борг (недоїмку), за винятком безнадійного податкового боргу (недоїмки), який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

2. Об’єкт та база оподаткування ФСП

Об'єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Базою оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), проведена за станом на 1 липня 1995 року, для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) - нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, проведена за станом на 1 липня 1995 року.

3. Ставки ФСП залежно від категорії (типу) земель

Розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду для сільськогосподарських товаровиробників залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):

а) для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди) - 0,15;

б) для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,09;

в) для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) - 0,09;

г) для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,03;

ґ) для земель водного фонду - 0,45;

д) для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди, - 1,0.

Під спеціалізацією на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті слід розуміти перевищення частки доходу, отриманого від реалізації такої продукції та продукції її переробки двох третин доходу (66 відсотків) від реалізації усієї власновиробленої сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки.

Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України.

Дата добавления: 2014-01-04