Інституціональні зміни в управлінні охороною здоров’я

Соціально-психологічні аспекти інституціональних змін поведінки медико-соціальних груп.

Соціальна поведінка і технологія її зміни. Нові соціальні технології дозволяють модифікувати медичну поведінку особисті і групи. Необхідно навчити людей елементарним навичкам, які можуть полегшити їх соціальну і особистісну адаптацію або дозволити їм жити біль повноцінним життям, не зважаючи на втрату працездатності.

Погляд на проблеми стресу і хвороби. Соціологи і медики аналізують джерела соціального стресу в суспільстві і зв'язок між стресом та хворобою. Дослідження етіології різних хвороб, включаючи ішемічну хворобу серця, гіпертонічну і виразкову хвороби та неврози, підтверджують взаємозв’язок між стресом і виникненням захворювання.

Соціальна психіатрія і групова психотерапія. Дослідження включають в себе аналіз соціальних, юридичних, етичних і моральних проблем, пов’язаних з визначенням реакції суспільства на психічні хвороби; вивчають соціальну етіологію психічних захворювань і формування здорового психологічного клімату як у трудових колективах, так і в суспільстві загалом. Шляхом адаптації соціального оточення можна обмежити непрацездатність та соціальну безпомічність людини в умовах, які створились.

Суспільна охорона здоров’я. Соціологію медицини цікавить вплив образу життя і соціального оточення людини (нещасні випадки, різні хронічні хвороби, соціальна епідеміологія, забруднення навколишнього середовища, профілактична робота і пропаганда здорового способу життя, організація і планування медичної допомоги) на діяльність системи охорони здоров’я.

Політика охорони здоров’я і політична діяльність. Західні соціологи розглядають політику охорони здоров’я як самостійну сферу соціології медицини. Підхід до охорони здоров’я як до політичної системи дозволяє досліджувати, наскільки інтереси політиків і спеціалістів-медиків впливають на розвиток охорони здоров’я, отримання пільг та юридичного захисту, визначення пріоритетів на національному рівні, на рівні регіонів, медичних установ, безпосередньо представників медичних послуг.

Соціологія професій, пов’язаних з охороню здоров’я. Дослідження соціальної організації і взаємовідносин груп людей у рамках однієї медико-соціальної системи, дослідження діяльності середнього медперсоналу, лікарів, адміністраторів і людей, відповідальних за формування політики охорони здоров’я. Вивчаються питання саморегуляції медичних робітників у поліклініці, стаціонарі, лікувально-діагностичному центрі і ін.

Соціальні аспекти економіки охорони здоров’я. Соціологія медицини не включає в себе економіку охорони здоров’я як таку, але займається медико-соціологічним прогнозом результатів економічних реформ, які проводяться у медицині, і може внести суттєвий внесок у розробку економічної концепції політики охорони здоров’я шляхом дослідження медико-соціологічних та економічних змін.

Організація і управляння структурами охорони здоров’я. Соціологія медицини вивчає можливості використання соціальних методів управління колективом медичного закладу, кооперації, інформації та інформаційного простору взаємовідносин між різними як приватними, так і державними установами – посередниками.

Юридичні і етичні проблеми. Соціологічні дослідження у цій галузі медицини торкаються збільшення тривалості життя пацієнтам, яких не можна вилікувати; розвитку трансплантології, згоди на медичне втручання, експериментів на людях; абортів.

Дата добавления: 2014-01-04