Соціальна структура суспільства. Поняття «соціальна структура суспільства» у науковій соціально-політичній літературі має декілька трактувань

Поняття «соціальна структура суспільства» у науковій соціально-політичній літературі має декілька трактувань. У широкому розумінні – це сукупність взаємопов’язаних і взаємодіючих соціальних груп, а також соціальних інститутів.

Соціальна структура – сукупність соціальних (клас, трудовий колектив, група, верства), соціально-демографічних (молодь, пенсіонери), професійно-кваліфікаційних, територіальних (тип поселення) й етнічних спільнот (нації, народності), пов’язаних між собою відносно сталими стосунками.

Соціальна структура суспільства – явище історичне. Її становлення та розвиток відображають процеси інституалізації та еволюції різноманітних соціальних інститутів. Ускладнення і диференціація їх у структурному і функціональному аспектах зумовили відповідні зміни у соціальній структурі. Тому соціальну структуру суспільства, закономірності її становлення й функціонування слід розглядати в контексті реалізації соціальними інститутами відповідних функцій чи, можливо, і дисфункцій.

Соціологія виділяє два основні елементи соціальної структури:

· Соціальні інститути, безособова система ролей і статусів.

· Система класів, верств, професійних та інших груп.

Обидва підходи взаємодоповнюють один одного. Соціальні інститути є більш або менш рухомою суспільною формою організації й регулювання діяльності соціальних груп.

Соціальні ж групи, будучи активним суб’єктивним компонентом соціальної структури, інтегруються в цю суспільну форму, якщо вона відповідає їхнім потребам, інтересам і цінностям, або ж вони її відхиляють.
Поняття «соціальна група» є родовим щодо понять «клас», «соціальна верства», «колектив», «нація», «етнічна, територіальна, релігійна» та інші спільноти, оскільки фіксує соціальні відмінності, які виникають між окремими сукупностями людей у процесі розподілу праці й діяльності на основі відношення до засобів виробництва, влади, характеру праці, фаху, освіти, рівня й структури прибутків, статі, віку, національної приналежності, місця проживання, стилю життя та ін.

На перший погляд, скажімо, робітники, селяни, вчені, кооператори та інші, не є об’єднаними в якісь групи, якщо мати на увазі формальне об’єднання на зразок політичних партій. Та коли взяти до уваги їх реальне, об’єктивне становище в суспільстві, то – безперечно. У будь-якому суспільстві існує певна кількість соціальних груп, які:

а) посідають різні місця у системі соціальних нерівностей цього суспільства, у диференціації його населення за критеріями влади, власності, доходу тощо;

б) пов’язані між собою політичними, економічними й культурними відносинами;

в) є суб’єктами функціонування всіх соціальних інститутів суспільства.

У соціальні групи людей об’єднують соціальні інтереси, які зумовлюють їх дії і формуються у представників різних груп залежно від їхнього становища та ролі у суспільному житті.

Соціологія виділяє такі види соціальних структур:

· соціально-класова (класи, соціальні версти, соціальні групи, прошарки, стани);

· соціально-демографічна (вік, стать);

· соціально-територіальна (міська, сільська спільноти, населення агломерацій, переселенські групи);

· соціально-професійна;

· соціально-етнічна та ін..

Дата добавления: 2014-01-04