Лікарська помилка

Питанню вини в діяннях медичних працівників присвячено чимало наукових і популярних публікацій провідних юристів України та зарубіжних країн. Слід зазначити, що всі держави мають схоже бачення щодо обговорюваного питання, що відбивається у власному карному законодавстві, яке базується на міжнародних нормах. Український Кримінальний кодекс не є виключенням.

У розділі «Злочини проти життя та здоров’я особи» налічується 11 «медичних» статей, за якими може бути притягнуто до відповідальності медичного працівника (ст.. 131, 132, 137, 139, 140-145).

Правозахисники пацієнтських організацій активно лобіюють посилення відповідальності для медичних працівників, але більший тиск кримінального законодавства на медицину не вирішить проблеми, що нині існує. Тим паче, що медичні «протиправні діяння», які зазвичай називають лікарською або медичною помилкою, не завжди виникають з вини медичних працівників.

Відмінним є розуміння «лікарської помилки» медичними працівниками та юристами. У медичній літературі під лікарською помилкою часто розуміють дії (бездіяльність) лікаря, що мають у своїй основі недосконалість сучасної медичної науки, об’єктивні умови роботи, недостатню кваліфікацію або нездатність використовувати наявні знання. Лікарська помилка у медичній літературі описується найчастіше як незловмисна омана лікаря (або будь-якого медичного працівника) у його професійній діяльності, якщо при цьому виключається недбалість і незмінність. Лікарська помилка незалежно від наслідків тяжкості наслідків не карається юридично, вона не є кримінально-правовою проблемою, а медичною (організаційно-медичною). Підміна «лікарська помилка» на «лікарський злочин» неприпустима, оскільки призводить до деструктивного конфлікту інтересів пацієнтів та медичних працівників. Тому лікарські помилки треба аналізувати, а наявність лікарського злочину, перш за все, довести.

Лікарські помилки мають об’єктиві та суб’єктивні причини, зокрема:

v Надзвичайна складність лікарської (медичної) професії.

v Вузька спеціалізація.

v Велика довіра до сучасних медичних технологій.

v Індивідуальні особливості організму людини та негативні наслідки застосування будь-яких методів лікування.

v Дія так званого людського фактору.

Медичні помилки поділяються на деонтологічні та лікувальні. В основі деонтологічних помилок лежить порушення принципів належної поведінки лікаря по відношенню до хворого, тобто недотримання лікарем етики лікарської практики.

Основними причинами діагностичних помилок є:

ігнорування або невміле використання анамнезу;

неповне обстеження пацієнта;

помилкове трактування клінічних даних;

недбалість та поспіх в обстеженні;

неправильне формулювання діагнозу.

Лікувальні помилки пов’язані з неправильними клінічними діагнозами. Як наслідок таких діагнозів, хворому призначається лікування, яке не відповідає істинному характеру захворювання, і в той же час не проводиться показана і необхідна терапія.

Дата добавления: 2014-01-04