Чарівні слова

Соціальна компетентність.

Понятійний апарат.

План.

Висновок

Отже, математичний пакет MathCAD має дуже зручний та наглядний апарат для обчислення рівнянь, систем рівнянь, диференційних рівнянь та систем диференційних рівнянь.

1.Особливості реалізації змістової лінії «Людина серед людей».

2.Методика формування в учнів уявлення про загальновизнані права людини, взаємні обов’язки, уміння відповідати за свої вчинки.

3.Методика формування досвіду у молодших школярів безконфліктної взаємодії з іншими людьми.

4.Методика формування в учнів уявлення про соціальні норми, традиції українського народу.

Література.

1.Я і Україна. Громадянська освіта. Мій конспект. «Основа», 2012, ст.25-62.

2.Баранова И., Гупта С.Р.,Фигина Е.Н. Нравственные ценности. Москва, 2004

3.Хитяєва Л.П., Діптан Н.В. Я і Україна. Робочий зошит. 4 клас, ст.10-19.

4.Будна Н.О. Я і Україна. Громадянська освіта. Робочий зошит. 4 клас. Ст.5-16.

5.Любомира Калуська. Абетка чеснот української дитини. Практико-орієнтовний збірник методичних матеріалів. Тернопіль, 2008 р.

В результаті вивченої теми студенти

повинні знати:

- понятійний апарат тем;

- теоретичні знання з правознавства, педагогіки і психології,соціології, етики, народознавства;

- методику формування у молодших школярів соціальної та громадянської компетентностей;

повинні вміти:

- дібрати ефективні методи, прийоми, засоби, змістове наповнення уроку для реалізації зазначеної мети;

- творчо розробити та провести урок;

- зробити методичний аналіз проведеного уроку.

Ввічливість – моральна якість, що виражається у постійному поважному ставленні до оточуючи… Вона споріднена з такими якостями вихованої людини, як тактовність, люб’язність, делікатність, доброзичливість, уважність (Родинно-сімейна енциклопедія. За заг. ред.Ф.Арвата).

Ввічливий. Який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб’язність; чемний. (Великий тлумачний словник сучасної української мови. Укладач і гол. ред. В.Т. Бусел.)

Ввічливість. Це один з неодмінних компонентів спілкування людей, що є ознакою культурності.ввічливість робить людину привабливою, викликає до неї почуття симпатії… Недарма ввічливість вважають однією з ознак вихованості (Л.Островська).

Добро – усе позитивне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям; благо; добра, корисна справа, вчинок.

Доброта – чутливе, дружнє ставлення до людей; привітність, ласка, прихильність.

Доброзичливість – складова гуманного ставлення до людей. Це така риса людського характеру,яка формується під впливом прагнення творити добро.

«І кожному, хто в тебе просить, - подай, а від того, хто твоє забирає, - назад не жадай»(Євангеліє від Луки, 6, вірш 30).

«І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви» (Євангеліє від Луки, 6, вірш 31).

Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять його уста. (Євангеліє від Луки, 6, вірш 45).

Хто вміє робити добро, а не робить, той чинить гріх. (Іак, 5:1 – 3).

Людина створена Богом на добрі діла. Доброчинство присутнє в ній завжди. Воно досконало і несотворенно відновлює життя всього сущого (П.Загребельний).

Доброта й ще раз доброта – це найтонші й наймогутніші корінці, що живлять дерево дитячої радості – радості ніжного доторкання до живого й гарного. (В.Сухомлинський).

Раз добром зігріте серце вік не охолоне. (Т. Шевченко).

…Світ – немов море. Плисти хочеш, збудуй човна із добрих справ. (Ібн Сіна).

Життя таке коротке: поспішайте робити добро (О. Довженко).

Бажати добра – це значить заступити злу дорогу до дитячого серця, закрити серце дитини від зла (В. Сухомлинський).

Взаємна доброзичливість – це ті найтонші нитки, які єднають серця і завдяки яким людина розуміє людину без слів, людина відчуває найтонші порухи іншої людини. У взаємному відчуванні серця – невичерпне джерело нашого здоров’я. (В.Сухомлинський).

Як часто Любов і Добро помирають раніше, ніж зло, і тоді гинуть храми краси і високих надій з їхніми творцями, ще не народившись… Коли кожна людина лишить по собі добрий слід на землі, вродиться для нащадків і великий урожай добра. Неодмінно вродить! Бо слова, як і віра в добро, мертві без доброго діла. Якби міг, ходив би поміж людей і кожного переконував би: людино, зроби хоч крапельку добра, залиш по собі хоч одну його зернину! Бо й справді, звідки ж воно вродиться, те Добро, коли його не сіють в сій благословенній його вітчизні! (Р.Іванченко).

Чинити добро – це:

- нести світло, де панує темрява;

- нести радість, де панує смуток;

- нести потіху, де панує розпач;

- нести мир, де панує розбрат;

- нести любов, де панує страх;

- нести віру, де панує безвір’я;

- нести надію, де панує безнадія.

-!Нести добро – це чинити людині те, що бажаєш, щоб чинили тобі люди.

- Жити для себе – це щось мати для себе… З любові до себе походять всі гріхи. Адже тоді порушується гармонія між «Я» людини, Богом і оточенням (сім’єю,спільнотою, суспільством). За матеріалами книги «Чи живеш для себе, чи несеш добро людям». Упоряд. о. Порфирія ЧСВВ.

-

1.Особливості реалізації змістової лінії «Людина серед людей».

Алгоритм вивчення першого питання плану.

Розглядається зміст навчального матеріалу змістової лінії «Людина серед людей», теми «Людина серед людей».

Для цього

а) опрацьовується Державний стандарт початкової загальної освіти, освітня галузь «Суспільствознавство», змістова лінія «Людина серед людей»;

б) опрацьовується програма з предмета «Я у світі», тема «Людина серед людей»;

в) визначаються державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів з цієї теми (за змістом Державного стандарту початкової загальної освіти та програми предмета «Я у світі».

! г) визначити з питання «Особливості методичної реалізації предмета «Я у світі»» (лекція № 3) особливості реалізації змістової лінії «Людина серед людей».

Перебування дитини у товаристві однолітків є основою її соціалізації, набуття нею суспільних умінь: вміння налагодити спілкування, увійти в товариство однолітків, домовитися з ними, вміння висловлювати свої побажання, погоджувати їх з бажаннями та намірами інших, переконувати ровесників у правомірності своїх міркувань, пропозицій, уміння зважати на інтереси інших. Ці найпростіші суспільні якості – перша сходинка на шляху розвитку загальнолюдських моральних якостей та чеснот.

Зміст моральних категорій діти осягають через літературу, аналіз різноманітних життєвих ситуацій.

Важливим фактором, що впливає на формування позитивних моральних якостей та прагнення учнів до морального самовдосконалення, є добір активних форм, методів та прийомів виховання. Набір методів та методичних прийомів може бути різноманітним: це постановка перед учнями певних запитань, створення проблемних ситуацій із самостійною оцінкою,різноманітні пізнавальні завдання та вправи морального спрямування. Ці методичні прийоми спрямовані на розвиток навички аналізувати моральну поведінку, порівнювати різні аналогічні життєві ситуації.

О.Вишневський пропонує таку систему методів виховання:

Пряме навчання вартостей.

1.Метод схвалення і осудження поведінки.

Методи самовиховання.

1.Виховання прикладом і на прикладі.

2.Участь у доброчинній діяльності.

3.Участь дітей у добровільних жертовних вчинках.

4. «Спілкування з високим і Вічним».

Наукою доведено, що дитина спроможна усвідомити моральне значення вчинків через аналіз переживань іншої людини. Тому виховну практику доцільно спрямувати на встановлення зв’язку з практичним досвідом учня, давати можливість для аналізу різних життєвих ситуацій (штучно створених або розроблених на основі літературних текстів), а саме:

· оцінних: спрямованих на аналіз і оцінку;

· передбачення поведінки - спрямованих на визначення можливих способів додержання моральних норм;

· ситуацій вибору, які формують уміння приймати етичні рішення.

«не внось в життя ні фальші, ні брехні, ні образи – ніякого зла. Усі люди – твої ближні. Не роби їм того, чого не бажаєш самому собі. Не роби зла, але твори добро, по совісті, від серця, надихаючись Євангельським законом любові, милосердя і всепрощення» - такі настанови мали б давати дорослі дітям. В.Сухомлинський писав: «Дитина, яка відчуває серцем іншу людину, стає доброзичливою. Дуже важливо також і те, що вона сприйнятлива до доброзичливості вчителя: відчуває її,платить добром за добро – важливість цієї обставини важко переоцінити. Душа дитини має бути підготовлена до виховання ласкою, добротою, сердечністю».

Дата добавления: 2014-01-04