Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій. Мовленнєві, стилістичні і комунікативні принципи презентації

У наш час, коли постійно зростає кількість пропозицій про нові проекти, види продукції, послуги та ін., важливим стає те, як представити інформацію про них. І для того, щоб нові ідеї дійшли до свого адресата, треба це робити в заманливій, цікавій і переконливій формі. Такою формою може стати презентація. Змістом презентації може бути інформація про нову видану книгу, новий товар, створену фірму.

Презентація проводиться з метою надання інформації для певної групи людей. І в цьому вона схожа на лекцію. Але це не лекція, бо люди на презентацію приходять не за власним бажанням, щоб пізнати щось нове, і рідко виявляють активність. Як правило, на презентацію людей спеціально запрошують, причому у запрошених бажання отримати нову інформацію значно менше, ніж у організаторів передати її.

На відміну від лектора, ведучий презентації має більшу свободу, бо не так залежить від наукового викладу проблеми. Але водночас від результатів презентації може залежати його професійне майбутнє. Ведучий презентації звертається до людей, які мають більш високий статус, ніж у нього, і він має заслужити їхню довіру і повагу. Якщо лектор сам, в основному, окреслює час, який йому потрібен для викладу теми, то ведучий презентації, звичайно, запитує у запрошених, скільки часу вони йому можуть виділити для виступу. Лектор може, зацікавивши аудиторію, відіслати її до літератури для самостійного вивчення проблеми, а ведучий презентації повинен викласти людям, які зібралися, проблему в повному вигляді і в найдохідливішій і найпереконливішій формі. Лектор може бути кращим чи гіршим, але тема його виступу викликає зацікавленість у людей, бо вони зібралися його вислухати, і тому звертатимуться до неї в майбутньому. Якщо ж презентація була невдалою, то присутності на ній навряд чи захочуть витрачати в подальшому свій час і свою увагу на цю проблему.

Як і лекція, презентація для того щоб бути успішною, потребує значної підготовчої роботи. Необхідно визначити її цілі, персональний склад запрошених. На презентації обов’язково мають бути: керівник організації, особа, відповідальна за підготовчу роботу, спеціаліст з предмета презентації, спеціаліст із запрошеної аудиторії. Виступати повинен той, у кого це вийде краще. Друга обов’язкова умова за проведення презентації — забезпечити відвідувачеві почуття «бажаного гостя». Для цього необхідно ретельно дібрати і підготувати персонал. Тут є декілька нюансів: фахівців має бути стільки, щоб завжди хтось був поряд для відповідей на запитання будь-кого з гостей; персонал має складатися з людей привабливих, відкритих, доброзичливих. Тут не допоможуть генії із замкненим характером. Одні люди можуть найкраще працювати всередині компанії, інші неначе створені для представлення її інтересів на виставках і презентаціях. Персонал, якийобслуговує резентацію, має бути представником фірми. Працівники повинні бути винахідливими, оскільки навіть блискуче спланована презентація несе в собі низку непередбачених моментів; особи, задіяні у презентації, повинні бути енергійними і повними сил (щоб не дуже швидко втомлювалися): презентації вимотують. Важко стояти, ходити, всміхатися і бути чарівним весь вечір, а то й ніч; слід уважно добирати працівників фірми для презентації з точки зору їх манер, уміння спілкуватися з людьми; дуже ефектно сприймається персонал, одягнутий у фірмову уніформу корпоративних кольорів з логотипом компанії.

Під час планування презентації найголовнішим є правильно визначити мету

проведення. Виходячи з цього необхідно: визначити цільову аудиторію, її сегментний склад і кількість; узгодити бажаний результат і масштаби заходу з фінансовими можливостями фірми; вибрати ідеологію спілкування з цільовою аудиторією, оптимальний набір заходів і методів проведення презентації.

Звичайно, треба продумати, в якому приміщенні провести цю зустріч, які допоміжні матеріали, у тому числі й сувеніри, треба мати, як розподілити час, щоб не обтяжувати запрошених і підтримувати їхню увагу.

Організовуючи презентацію, важливо пам’ятати: чим більшою буде кількість запрошених, тим менше вони реагуватимуть на предмет презентації і тим більше на особу, яка вестиме зустріч. Чим більша аудиторія, тим складніше дібрати докази, зрозумілі для всіх. Маленькими вважаються аудиторії, в яких присутні до 50 осіб, великими – ті, в яких зібралося понад 200 осіб. Чим менше людей, тим менш офіційною буде зустріч, тим легше встановити з ними діалогічне спілкування і вплинути на них.

Є особливості й у підготовці виступу або виступів на презентації. Спеціалісти в цій галузі пропонують таку структуру виступу:

· спочатку сказати кілька приємних слів, щоб привернути до себе увагу присутніх, встановити психологічний контакт із ними;

· чітко назвати тему виступу і час, необхідний для цього;

· розповісти про власний досвід, пов'язаний з предметом презентації;

· використавши запитання, з'ясувати, наскільки аудиторія ознайомлена з предметом обговорення;

· зазначити, чому саме цих людей запрошено на презентацію;

· викласти у дохідливій формі проблему, розбивши її на декілька етапів;

· використати у виступі аудіовізуальні та інші допоміжні засоби (таблиці, схеми, діаграми);

· за допомогою запитань з'ясувати, як аудиторія зрозуміла сказане;

· сформулювати пропозиції до присутніх;

· обов’язково показати, що кожен із присутніх може втратити, якщо не підтримає запропоновану ідею;

· роздати запрошеним підготовлені заздалегідь матеріали (буклети, проспекти, схеми тощо) та маленькі сувеніри на згадку про презентацію;

· з'ясувати, чи у присутніх є якісь запитання до ініціаторів зустрічі і відповісти на них;

· обов’язково висловити присутнім подяку за те, що вони надали можливість представити їм нову ідею, а також сподівання на подальше спілкування і взаємодію присутніх до предмету презентації, а відповідно - на подальше спілкування.

Дата добавления: 2014-01-04