Поняття соціальної поведінки, соціальної норми

Причини девіантної поведінки молодих людей та соціальна корекція цього стану.

Управлінське практична

Методологічна теоретико-пізнавальна прогностичний

-розробка наукових -полягає у вироблені -дослідження проблем молоді

засад для формування понятійного апарату прогнозування

молодіжної політики.

-методи і форми діяльності

державних і громадських

установ щодо регулювання

молодіжних проблем.

Методи дослідження молодіжних проблем:

спостереження аналіз особистих описів

інтерв’ювання тестування аналіз біологічних

анкетування аналіз творів описів

у яких відображається

процес формування

і розвитку молодої людини

Відсутня єдина методика вивчення молоді, сучасна молодіжна концепція.

Молодіжна проблематика у вітчизняній соціології:

- низький рівень життя, безробіття, значна економічна і соціальна залежність від батьків;

- шлюбно – сімейні проблеми (високий рівень розлучень, конфліктів);

- Низька народжуваність;

- Матеріальна незабезпеченість, відсутність умов для поліпшення житлових умов;

- Поганий стан здоров’я і зростання рівня соціальних відхилень(злочинність, пияцтво, наркоманія, проституція);

- Втрата ідеалів, соціальної перспективи, життєвого оптимізму;

Вирішення цих проблем потребує розробки і втілення у соціальну практику державної молодіжної політики, яка повинна бути зорієнтована на створення системи професійної підготовки молоді з урахуванням потреб ринку праці, подолання відчуженості молоді.

Особистість характеризується соціальною активністю, здатністю впливати на оточення, змінюючи його і себе.

Але активна діяльність особистості лише тоді є продуктивною,коли вона узгоджується з культурними надбаннями суспільства,коли її поведінка взаємопов’язана з оточуючими і має соціальній характер.

Соціальна поведінка-це дії людини стосовно суспільства,інших

людей,до оточуючої природи і речей.

Діяльність і поведінка особистості обмежується не лише мотивацією, потребами, інтересами,цінностями особистості.

Ззовні на поведінку людини впливають існуючі у суспільстві норми.

Соціальна норма-це типовий зразок дії,еталон поведінки,що

Приписується індивіду,який діє в певній ситуації.

Виходячи із власної системи цінностей та у межах соціальних норм,що ззовні регулюють поведінку людини,вона визначає спрямованість своїх дій,свою активність.

Соціальні норми як регулятори соціальної взаємодії існують об’єктивно стосовно людини.

У процесі соціалізації особистості соціальні норми переходять в систему саморегуляції поведінки,формують рівень культури особистості.

Але не всі нормативні вимоги соціального оточення і не для всіх людей стають регуляторами поведінки.

Тобто,суспільство намагається врегулювати поведінку своїх членів,але зробити це в повній мірі не вдається.

Поняття девіантної поведінки. Позитивна і негативна девіація.

За своїм характером соціальна поведінка може бути найрізноманітнішої:

альтруїстичною законослухняною серйозною коректною

чи егоїстичною чи протизаконної чи легковажністю чи грубою

Девіантна поведінка –це поведінка,що відхиляється від прийнятих у

суспільстві ціннісного-нормативних

стандартів.(або дії,що не відповідають

соціальним нормам і стереотипам даного

суспільства).

Поняття девіації у соціологічну систему знання ввів французький соціолог Еміль Дюркгейм.

Девіантна поведінка буває:

Дата добавления: 2014-01-04