Умовності та спрощення

Виразність креслення забезпечується не тільки вдалим вибором необхідних зображень, а й скороченням їх графічного складу. Це досягається застосуванням різних умовностей та спрощень на кресленнях. Розглянемо найбільш уживані з них.

Якщо предмет симетричний, то його зображення дозволяється викреслювати не повністю. Межею зображення у цьому разі має бути вісь симетрії або лінія обриву. Останню проводять так, щоб показати трохи більше половини вигляду.

Щоб зробити коротшим зображення довгого предмета, застосовують умовний розрив. Розрив застосовують для предметів з однаковим або рівномірно змінним поперечним перерізом. Місце обриву показують тонкою хвилястою лінією.

Якщо предмет має кілька однакових рівномірно розміщених на його поверхні елементів, то на кресленні допускається показувати один-два з них із зазначенням їх кількості. Розміщення інших елементів показують умовно. Іноді, щоб показати розміщення кількох однакових елементів на поверхні предмета, вдаються до заміни повного зображення схематичним.

Замість повних зображень окремих елементів поверхонь предметів (отворів, прорізів) допускається зображувати тільки їх контури.

На кресленнях рифлення, орнаменти, плетіння допускається виконувати частково з можливими спрощеннями. На циліндричних деталях типу головки, рукояті, кришки, круглих гайках, які закручують руками, виконують рифлення, що не дає зслизати руці з поверхні деталі під час її обертання. Рифлення уявляє собою виступи та впадини. Відстань між сумісними виступами називається кроком. Величина кроку залежить від діаметру заготовки, ширини полоси рифлення та матеріалу, з якого виконується деталь. Рифлення виконують двох видів:

· пряме, яке наноситься паралельно утворюючим поверхням (рис.6.18,а);

· сітчасте, яке наноситься у вигляді сітки з нахилом 30^о до утворюючих поверхню (рис.6.18,б).

Дата добавления: 2014-01-04