Загальна характеристика програм з природознавства

Використані першоджерела

1. Залеський І.І. Легенда до гідрогеологічної карти комплексу Державної геологічної карти комплексу України масштабу 1:200 000. Волинсько- Подільська серія.-К.: Держгеослужба, 2006. - 28с.

2. Комзіст Ж.С. Шевченко О.Л. Гідрогеологія України. - К.: "ІНКОС", 2009. с.536-566.

3. Пишка Н.Т. Гідрогеологічний щорічник про стан підземних вод України за 2008р. - К.: Геоіндгерм України. 2009.- 109с.

Запитання для самоконтролю

1.Як оцінити ресурсний потенціал України?

2. Яка з гідрогеологічних структур є найперспективнішою на вміст прісних підземних вод?

3. Чому зменшується водовідбір в Україні?

4. Якими є головні ознаки сучасних умов формування ресурсів?

5. Охарактеризуйте гідрогеологічний баланс прісних підземних вод Рівненської області.

6. Яка величина скиду не доочищених вод?

7. Яка величина втрат підземних вод при транспортуванні їх до споживача?

8. Визначіть основні проблемні напрямки збалансованого водокористування.

Загальна характеристика навчального предмета

Програма навчального предмета „Природознавство” розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, її зміст структурований за спірально-концентричним принципом, який передбачає неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем з метою глибшого проникнення в сутність явищ та процесів відповідно до вікових особливостей дітей. Вона має інтегрований зміст, поєднує пропедевтику біології та екології, географії, фізики, астрономії, хімії.

Основна мета навчального предмета “Природознавство” – формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставлення до природи.

Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань:

· формування базових, загальнопредметних і предметних компетентностей;

· формування цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини в ній;

· формування елементарних уявлень і понять про об’єкти та явища природи, їхні взаємозв’язки у системі “жива – нежива природа”, “природа – людина”, усвідомлення свого місця у навколишньому світі;

· формування дослідницьких умінь та умінь учнів спостерігати за об’єктами та явищами живої і неживої природи;

· формування досвіду навчально-пізнавальної й практичної природоохоронної діяльності учнів;

· формування способів навчально-пізнавальної діяльності учнів; мисленнєвих дій та операцій шляхом аналізу, порівняння, узагальнення й класифікації природних об’єктів;

· вироблення уміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки у природі;

· формування навиків самостійної роботи учнів з інформацією;

· засвоєння норм етичного, естетичного, морального ставлення людини до природи.

Відповідно до базового навчального плану навчальний предмет “Природознавство” вивчається з 1 по 4 клас по дві години на тиждень у кожному класі. Загальний обсяг навчального часу становить 270 годин, з них 18 – резерв навчального часу, який може бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчального процесу: екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації.

Відповідно до змісту початкової загальної освіти, затвердженої Державними стандартами, у програмі предмета “Природознавство” визначені такі змістові лінії: “Об’єкти природи”, “Взаємозв’язки у природі”, “Земля – планета Сонячної системи”, “Україна на планеті Земля”, “Рідний край”, “Охорона і збереження природи”, “Методи пізнання природи”.

Кожний розділ програми передбачає проведення дослідницького практикуму, мета якого – вироблення дослідницьких вмінь учнів у процесі розв’язання задач практичного спрямування.

При виконанні низки завдання учитель співпрацює з батьками (спостереження зоряного неба, з’ясування властивостей речовин, що використовуються у побуті, застосування знань для збереження тепла та електроенергії у побуті). Такі завдання у програмі мають примітку “Запитай у батьків”.

Для узагальнення вивченого матеріалу програма кожного класу містить розділ “Запитання до природи”. У цьому розділі запропоновані орієнтовні запитання, пошук відповіді на які вимагає інтеграції знань і передбачає застосування активних методів навчання та впровадження елементів проектної діяльності.

Тематика завдань може змінюватись учителем відповідно до матеріально-технічного забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, підготовленості класу.

Особливості організації вивчення програмового матеріалу

Навчально-пізнавальний процес рекомендується базувати на компетентнісно орієнтованих завданнях з використанням сучасних освітніх технологій (розвиток критичного мислення та креативності, проблемний підхід, проектні технології). У навчальних цілях варто використовувати місцевий природознавчий та краєзнавчий матеріал, проводити регулярні екскурсії у природу, населеним пунктом, у краєзнавчий або природничий музей, будинок природи, планетарій, обсерваторію. Важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи відіграють спостереження за природою, дидактичні ігри, уроки, проведені у формі подорожі, усного журналу, репортажу з місця подій, святкування дня Землі, космонавтики, прильоту птахів і т. і., власні дослідження, творчі завдання, екологічні акції тощо. Такі форми проведення навчальних занять позитивно впливають на емоційну сферу дитини, сприяють розвитку уяви, фантазії, мислення, уваги.

Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи необхідно залучати молодших школярів до колективної діяльності (парна, групова робота) із застосуванням інноваційних методик, використанням інформаційно-комунікаційних засобів (наприклад, електронний планетарій, короткотривалі ролики про тіла Сонячної системи, Всесвіт).

Урізноманітнюючи методи, прийоми і засоби навчання, першорядне значення учитель надає спостереженням у природі, власним дослідженням учнів, практичним роботам, демонстраційним і фронтальним дослідам, виготовленню моделей явищ природи та вмінням користуватися ними, екологічному моделюванню та прогнозуванню, вирішенню ситуативних завдань, роботі з інформаційними джерелами, а також практичній діяльності з охорони природи.

Значна увага приділяється проектній технології, впровадження якої спрямоване на стимулювання інтересу учнів до нових знань, розвиток дитини шляхом вирішення проблем і застосування здобутих знань у конкретній практичній діяльності Усі запропоновані проекти мають, як правило, короткотерміновий характер та інтегрований зміст.

2. Особливості програм різних авторів, їх характеристика.

Зміст сучасного навчальний курсу «Я і Україна» втілено галузі Державного стандарту початкової освіти «Людина і світ» і реалізується варіативно: наскрізним інтегрованим курсом або окремими предметами. Незалежно від варіативності початкова природничонаукова освіта повинна відповідати загальним принципам визначення змісту з урахуванням соціального замовлення суспільства школі, рівня розвитку базової науки та інше. До них належать принцип інтеграції, принцип науковості, застосування дидактичних принципів, принцип практичного спрямування, краєзнавчий та екологічний.

Зміст початкової природничо-наукової освіти повинен відповідати суспільним вимогам до виховання та розвитку молодших школярів.

Основна мета курсу – формування особистості майбутнього громадянина України – людини, здатної брати на себе відповідальність за своє майбутнє і майбутнє рідної землі (природне довкілля) та свого народу (суспільне довкілля).

Розв’язання поставлених у програмі завдань здійснюється через такі змістові лінії:

Людина як особистість

Розкриття цієї лінії у програмі забезпечується через втілення у ній змісту знань, методів і форм навчання, що дають учням змогу скласти про себе уявлення як складно-організовану і самоцінну істоту, свою неповторність, цінність свого життя і здоров’я; набути знання щодо будови свого організму, функціонування його органів, уміння зберігати і зміцнювати своє фізичне і психічне здоров’я, розуміти необхідність самоповаги і любові до себе.

Людина, природа і суспільство

Протягом 1 – 4 класів учні вивчають, спостерігають, досліджують довкілля суспільне та природне в їх єдності. Суспільне довкілля постає перед учнем в образі сім’ї, роду, шкільного оточення: у процесі ознайомлення з історією рідного краю свого народу, національними рисами українців, їхніми звичаями.

Природне довкілля учень пізнає як через засвоєння знань про природу, так і через багаторазові спостереження і дослідження довкілля та живих істот, що оточують його, набуває переконань у необхідності збереження стабільності довкілля, дізнається про несприятливі наслідки господарської діяльності людини, шкідливі техногенні впливи, вчиться їм запобігати.

Дата добавления: 2014-01-04