Доповни речення

Пам’ятки культури – це не лише храми, театри, а також --------------

2.Доповни речення.

Я живу в ------------------------, яке розташоване в --------------- області.

Історична назва нашої місцевості -----------------.

3. Дай відповіді на запитання.

Які пам’ятники є у твоєму місті (селі)?

Які пам’ятки культури є там, де ти живеш?.

Як називається головна вулиця твого міста (села)?

Як громадяни України повинні ставитися до пам’яток історії та культури?

8.Подорожуємо Україною.

Україна - велика держава. Традиційно на території України виділяють шість великих районів, або регіонів: Наддніпрянщина, поділля, Полтавщина та Слобожанщина, Полісся, Карпати, Південь.

9.Розробити проект «Уявна подорож в іншу країну».

2.Методика формування у молодших школярів уявлень про елементи культурно-історичного середовища, уявлень про кращі зразки народної культури українців (пам’ятки писемності, національних героїв, визначних діячів культури, пам’ятки архітектури і народного мистецтва тощо), їх внесок у світову науку, культуру.

Державний стандарт початкової освіти включає

Програма початкової школи передбачає вивчення теми «Культура» в 3-4 класах.

Яка ж методика вивчення теми?

Спочатку вчитель визначає триєдину мету уроку:

пізнавальна – сформувати у школярів знання про елементи культурно-історичного середовища, уявлення про кращі зразки народної культури українців;

розвивальна – розвивати почуття радості, емоційно-естетичну чутливість, фантазію, творчу уяву;

виховна – закласти в душу дитини основи духовної культури народу,

виховувати потребу в духовному самовдосконаленні,

прагнення зрозуміти, захистити та творити прекрасне.

Далі актуалізуємо та мотивуємо пізнавальну діяльність учнів.

На етапі актуалізації знань доцільно використати такий елемент інтерактивної технології як «мікрофон». Спираючись на досвід дітей, на знання,які вони здобули протягом навчання в попередніх класах, задаємо такі запитання:

Що таке культура?

Що таке культурна спадщина?

Які пам’ятки культурно-історичної спадщини ви знаєте?

Які пам’ятки культурно-історичного середовища краю ви знаєте?

Одночасно проводимо роботу з чарівними словами (словникова робота):

культура, культурна спадщина, пам’ятки культурно-історичної спадщини, архітектура, мозаїка, фреска.

Таким чином, ми актуалізували пізнавальну діяльність учнів.

В процесі мотивації навчальної діяльності доцільно використати елемент інтерактивної технології «мозковий штурм».

Задаємо такі проблемні запитання:

Яке значення в житті людини відіграє культура?

Що людського людині дає культура?

А чи достатньо ми знайомі з культурою?

Зібравши відповіді дітей, вчитель підводить їх до висновку:

Певні знання про культуру та культурно-історичну спадщину ми маємо. Але нам би хотілося свої знання розширити. А ще ми хочемо переконатися в тому, що людське в людині від культури.

! Отже, разом з учнями визначаємо тему, мету та завдання уроку.

Завдання проблемне:

«Що людського в людині від культури?»

(завдання можна схематично зобразити на дошці).

Реалізовуючи цю проблему, можна проводити

- традиційні уроки, інтерактивні уроки,

- нетрадиційні уроки та позаурочні заходи.

Наприклад, можна провести інтерактивний урок в 4 класі з теми «Буслики прилетіли».

Нетрадиційні уроки можна провести такі:

урок-конференція «Народні свята в Україні»,

урок – створення проектів (у паперовому та комп’ютерному варіанті) «Видатні українці», «Культурно-історична сторінка краю – запорізькі козаки», «Дитяча бібліотека ім. В.Лісняка»,

усний журнал «Історичними стежками краю запорізького»,

цікавий творчий елемент уроку - створення «Книги скарг культури»,

екскурсії при вивченні теми «Народні промисли України» (можна організувати екскурсію до історично-архітектурної пам’ятки «Садиба Попова),

! доцільно використати місцевий матеріал і провести зустрічі з заслуженою майстринею Народного мистецтва України Галиною Павлів,

Членом Національної спілки художників України майстринею Гостєвою Тетяною Василівною, вишивальницею Харловою Валентиною Гаврилівною, нашими викладачами – вишивальницею Димовою Людмилою Василівною. Поетичне слово представляє Лютий Григорій Іванович.

Робота над темою дає можливість залучити школярів до творчої, дослідної діяльності.

Знайомлячи школярів з духовними джерелами українського народу, вчитель використовує елементи інтерактивної технології навчання, проектної діяльності, особистісно орієнтоване навчання.

Узагальнення та систематизація знань відбувається у формі остаточної відповіді на поставлене на початку вивчення теми запитання «Що людського в людині від культури?»

Учнів підводимо до висновку: берегти, примножувати надбання української культури – обов’язок кожного» та

Доки людина створюватиме, доти існуватиме життя на Землі».

3.Методика залучення молодших школярів до посильної участі у культурно-творчій, дослідній діяльності,

3.1Урок як основна форма залучення дітей до творчої діяльності.

Навчати творчості - це навчати передусім творчого ставлення до праці, виховувати не споживачів, а активних учасників, які не бояться труднощів.

Творчість у школі – особлива сфера, тому що результат цієї творчості безпосередньо повернений до особистості школяра,сприяє процесу пізнання, вихованню необхідності вчитися, вихованню високих моральних рис.

У процесі творчості в учнів виробляються такі цінні людські риси як працьовитість, посидючість, старанність, допитливість, цілеспрямованість, ініціативність, самостійність, уміння обирати працю й визначати, як її краще виконати, здатність якісно доводити справу до кінця.

Однією з форм пробудження у школярів інтересу до навчання є нестандартні (нетрадиційні) уроки. Нестандартний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної (визначеної) структури, незвичайне за задумом і організаційною формою. Наводимо приклад однієї з класифікацій нестандартних уроків. Бо саме вони дають можливість залучати школярів до творчої діяльності.

1.Уроки співтворчості-нестандартні уроки:

а) уроки – дослідження: урок-знайомство, урок-пошук, урок – «Що?»,»Де?», «Коли?», урок-панорама ідей;

б) уроки – звіти: урок-аукціон, урок-ярмарок, урок-презентація, урок-захист ідей, думок;

в) уроки-змагання: урок-вікторина, урок - КВК, урок-конкурс, урок – мозкова атака;

г) уроки – мандрівки: урок-екскурсія, урок-марафон, урок-подорож;

д) уроки-дискусії: урок-діалог, урок-диспут;

е) уроки-сюжетні замальовки: урок-вечорниці, урок – ранок, урок-усний журнал, урок-фестиваль, урок-концерт;

ж) Інтегровані (міжпредметні) уроки;

з)уроки-казки.

Порівняно зі звичайним, нормативним заняттям нестандартний урок максимально стимулює пізнавальну самостійність,творчу активність та ініціативу школярів. Навчальний процес тут спрямований на підвищення якості їхніх знань, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті навичок і вмінь. Такі уроки повинні не лише нести інформацію, а й хвилювати, дивувати, захоплювати, інтригувати. Звісно, для цього вчитель повинен бути людиною ерудованою, обізнаною, емоційною, здатною зацікавити учнів своїм предметом і зробити їх співавторами уроку. Любов до навчання ми зможемо прищепити дітям, якщо наші уроки стануть уроками співтворчості учнів і учителя.

3.2. Методи, прийоми розвитку творчої діяльності молодших школярів.

Педагогічна наука, вчителі – практики пропонують різноманітні методи, прийоми організації пошукової та творчої діяльності школярів. Пропонуємо деякі з них.

Дата добавления: 2014-01-04