Перехід кількісних змін у якісні

Діалектичне заперечення

Категорії і закони діалектики. Якість, кількість, міра

Гегель Г.В.Ф.

Кожна сфера логічної ідеї виявляється певною цілісністю визначень і певним зображенням абсолюту. Таким є також і буття, яке містить в середині себе три ступені: якість, кількість і міру. Якість є в першу чергу тотожна з буттям, визначеність, так що щось перестає бути тим, чим воно є, коли воно втрачає свою якість. Кількість є, навпаки, зовнішня до буття, байдужа до нього визначеність. Третя ступінь буття, міра, є єдністю перших двох, якісна кількість. Всі речі мають свою міру, тобто кількісно є визначеними, і для них байдуже, чи будуть вони більш чи менш великими; але разом з тим ця байдужість має також свою межу, при переході через яку при подальшому збільшенні чи зменшенні речі перестають бути тим, чим вони були. Міра слугує відправним пунктом переходу до другої головної сфери ідеї – до сутності.

Під зняттям ми розуміємо, по-перше, усунути, заперечитиі говоримо, у відповідності з цим, що закон, заклад є відміненим, усуненим. Але зняття означає також збереження, і ми говоримо в цьому смислі, що дещо збережене.

Дано відношення міри, певна самостійна реальність, якісно яка є відмінною від інших. Таке для-себе-буття в зв’язку з тим, що воно в той же час по суті своїй є певним відношенням визначених кількостей, відкрите для зовнішності і для кількісної зміни; воно має простір, в межах якого воно залишається байдужим до цієї зміни і не змінює своєї якості. Але виникає така точка цієї зміни кількісної, в якій змінюється якість, визначена кількість виявляється специфічною, так що змінене кількісне відношення перетворюється на деяку міру і тим самим в нову якість, на нове дещо. Відношення, що змінило перше, є визначеним ним почасти в тому смислі, що моменти, які перебувають у спорідненості, якісно є тими ж самими, почасти в тому, що тут є кількісна неперервність. Але так як відмінність стосується цього кількісного, то нове дещо ставиться байдуже до попереднього; відмінність між ними є зовнішньою відмінністю визначеної кількості. Вона з’являється, таким чином не з попередньої, а безпосередньо з себе, тобто з внутрішньої, такої що не вступила в наявне буття специфічної єдності. Нова якість чи нове дещо піддане такому ж процесу своєї зміни і т.д. до безкінечності.

Оскільки рух від однієї якості до другої відбувається в постійній безперервності кількості, постільки відношення, що наближується до деякої якісної точки, що розглядається кількісно, розрізняється лише як “більше” і “менше”. Зміна з цього боку є поступовою. Але поступовість стосується тільки зовнішнього аспекту зміни, а не якісного її аспекту; попереднє кількісне відношення, що є безконечно близьким до наступного, все ще є другим якісним існуванням. Тому з якісного боку абсолютно переривається чисто кількісний поступальний рух вперед, що не складає межі в собі самому; так як нова якість, що з’являється, за своїм чисто кількісним співвідношенням є у порівнянні з зникаючим невизначено другим, байдужою якістю, то перехід є стрибком; обидві якості розташовані як цілковито зовнішні одна щодо одної.

Дата добавления: 2014-01-04