Загальний і спеціальний догляд за тяжкохворими і агонуючими

За тяжкохворими, які знаходяться на лікуванні у відділенні, необ­хідно організувати невідступний нагляд вдень і вночі. Саме тому історії хвороби цих хворих знаходяться у спеціальній папці. Черговий лікар починає обхід у відділенні саме з цих хворих. Середній медичний персо­нал зобов'язаний знати стан усіх тяжкохворих у будь-який момент. При цьому слід контролювати забарвлення шкіри і слизових (наростання ін­тенсивності чи розширення ціанозу шкіри і слизових оболонок, поява раптової блідості чи інтенсивного плеторичного забарвлення), частоту, ритм і наповнення пульсу, величину артеріального тиску і його зміни, частоту і зміни глибини дихання. Про всі виявлені зміни слід негайно повідомляти лікувальника або чергового лікаря.

Велике значення для тяжкохворих мають гігієнічні заходи. Кожному такому хворому потрібно щоденно обтирати тіло теплою водою з дода­ванням спирту, оцту чи одеколону. Під простирадло підкладають клейонку. Для запобігання переохолодженню шкіру відразу витирають насухо. Не­охайним хворим, а також при мимовільному сечовипусканні і нетриманні випорожнень обтирання повторюють після кожного забруднення шкіри. За відсутності протипоказань хворий за допомогою медичної сестри чи санітарки вмивається вранці і миє руки перед прийманням їжі.

Тяжкохворим необхідно дбайливо протирати зуби і язик, промива­ти ротову порожнину, особливо, якщо хворий дихає ротом або при обмеженому вживанні рідини. Язик захоплюють стерильною марлевою серветкою і лівою рукою витягують з рота, а правою рукою серветкою, змоченою слабким розчином натрію гідрокарбонату, затиснутою пінце­том, обтирають язик, ясна. При ознаках стоматиту використовують 7 % розчин бури у гліцерині. Для запобігання запаленню вивідних проток слинних залоз не рекомендують протирати слизову щік, а хворому да­ють смоктати кусочки лимона, що збільшує слиновиділення.

Для промивання ротової порожнини, за відсутності протипоказань, хворому допомагають звестися в ліжку з нахиленою вперед головою.

Шию і груди прикривають клейонкою, під підборіддя підкладають ло­ток. В іншому випадку хворий зберігає горизонтальне положення, а го­лову повертають набік. Кутик рота відтягують шпателем і промивають рот, використовуючи шприц чи гумовий балон, слабким (0,5-1 %) роз­чином натрію гідрокарбонату, бури (2-3 %), калію перманганату (1: 10000). Слід остерігатися попадання рідини в дихальні піляхи. Перед протиран­ням язика і промиванням рота слід вийняти знімні зубні протези. їх ретельно миють і зберігають сухими. Зубні протези обов'язково зніма­ють у хворих без свідомості.

Догляд за очима, носом, вухами здійснюють за методиками, описа­ними в розділі 2.4. "Особиста гігієна пацієнта".

Ліжко хворого повинно бути зручним і чистим, білизна без швів, добре розправлена, без складок. Кожні 2-3 год хворому допомагають змінити положення тіла. Чисту шкіру спини і попереково-крижової ді­лянки протирають камфорним спиртом. Щоб не створювати незручностей у догляді, на хворого без свідомості вдягають сорочку-розлітайку або не одягають натільної білизни, а прикривають простирадлом. Ліж­кова білизна повинна бути легкою.

Важливою частиною догляду є забезпечення зручного положення хворого з використанням функціонального ліжка, яке може бути пере­творене у крісло. При психоемоційному збудженні до ліжка приєдну­ються бокові стінки. Все, що є необхідним для пацієнта (плювальниця, чашка з чаєм, серветки), на приліжковій тумбочці розміщують так, щоб хворий без напруження зміг дістати.

Випорожнення кишечника. Неспроможність випорожнення кишеч­ника створює дискомфорт. Чим тривалішим є відкладання акту дефека­ції, тим важчою стає ця процедура пізніше. Якщо дозволяє стан хворо­го, то за дозволом лікаря може бути використаний санітарний стілець, який має круглий отвір у сидінні, під який підставляють відро чи судно. Медична сестра чи санітарка допомагають хворому перейти з ліжка на стілець. Після випорожнення кишечника проводять підмивання хворого і вкладають його в ліжко. Судно випорожнюють, миють, дезінфікують і повертають до ліжка тяжкохворого. За необхідності застосовують свіч­ки з гліцерином, на ніч призначають 200 мл однодобового кефіру з 1 столовою ложкою рослинної олії, відварений чорнослив. При неефекти­вності призначуваних заходів хворому проводять очисну клізму за зага­льноприйнятою методикою.

Старанного догляду і нагляду потребують хворі, які перебувають в непритомному стані. Причини непритомного стану різноманітні: він може виникати при порушеннях мозкового кровообігу, лихоманці. Слід пам'я­тати, що раптова втрата свідомості у хворого, стан якого до цього був задовільним, дуже часто є ознакою тяжкого ускладнення: тромбозу великої судини, кровотечі, отруєння. Тому при раптовій втраті хворим свідомості необхідно негайно викликати лікаря, при цьому середній медичний персонал не може залишати хворого без нагляду. Наступні заходи залежать від тієї причини, яка викликала втрату свідомості.

У тяжкохворих можуть спостерігатися судоми і паралічі. Судоми - це мимовільне скорочення м'язів певної ділянки або всього тіла. При догляді таких хворих не потрібно обмежувати в рухах, а для профіла­ктики травм пацієнта кладуть на м'яку поверхню.

При паралічі втрачається рухомість певної частини тіла. Паралічі виникають при ураженнях головного, спинного мозку чи периферичних нервів. Такі хворі змушені тривало перебувати в ліжку, при цьому у частині тіла, де є ознаки паралічу, значно погіршується живлення тка­нин, що сприяє швидкому виникненню пролежнів.

Дата добавления: 2014-01-04