Самостійна робота

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Політика як об’єкт і предмет наукового пізнання.
	Політика як феномен. Політична сфера життєдіяльності соціуму (історико-парадигмальний підхід).
	Політична влада як регулятивний механізм соціального спілкування.
	Політика і мораль.
	Просторово-часовий континуум політичної сфери. Політичний порядок і зміни.
	Політична свідомість та ідеологія.
	Масова політична свідомість і громадська думка.
	Практично-перетворювальна активність політичних акторів і політичні відносини.
	Інституційний вимір політики.
	Учасники політичних відносин.
	Держава як макрополітична організація та універсальний політичний інститут.
	Концептуалізація політичної системи.
	Разом

9. Індивідуальні завдання (реферати)

1. Діалектика політики і моралі.

2. Влада і мораль.

3. Політика і мораль у фемінізмі.

4. Проблеми політики і моралі в умовах глобалізації.

5. Ідеології як детермінанта політики в епоху модерну.

6. Політична ідеологія у працях К.Гірца.

7. Ідеологія і дискурс за Т.А. ван Дейком.

8. Сучасні тенденції розвитку символічного простору політики та концепт ідеології.

9. Політичні ідеї та ідеології постсучасності.

10. Структурна композиція ідеологічного процесу.

11. Громадська думка: напрямки ідентифікації.

12. Жан Бодрійяр і проблеми масовізації.

13. М.Оукешотт про масу в умовах представницької демократії.

14. Еліас Канетті: концепція відносин влади і мас.

15. Феномен «натовпу» у суспільно-політичній думці ХХ ст.

16. Напрямки концептуалізації політичної діяльності у модерній політичній теорії.

17. Постсучасна теоретизація політичної активності.

18. Практичний поворот у суспільно-політичній теорії. Громадянство як практика.

19. М.Фуко і критика політичної раціональності Заходу.

20. Політична участь: теорія, методологія та вимірювання.

21. Лобізм як форма політичної діяльності.

22. Проблематика раціональності політичної діяльності у теорії раціонального вибору.

23. Погляди М.Дюверже на проблематику політичних інститутів.

24. Теорія інституційних матриць С.Г.Кирдіної: можливості політологічного використання.

25. Інститути у теорії суспільного вибору.

26. Пострадянська деінституціоналізація і становлення нових соціально-політичних інститутів в українському суспільстві.

27. Особливості пострадянського політико-інституційного дизайнування.

28. Ринок інститутів як механізм інституційних змін.

29. Інститути та мережі: спільне і відмінне.

30. Фактори кризи та еволюції держави.

31. Держава і розвиток.

32. Особливості сучасного державного будівництва за Ф.Фукуямою.

33. Відмінності у потрактуванні держави в британській і французській політичній думці.

34. Теорія держави модерну М.Манна.

35. Х.Лінц і А.Степан про «державність», націоналізм і демократизацію.

36. Слабка та сильна держава як дві історичні моделі модернізації в сучасних умовах.

37. Чи закінчується епоха суверенної держави?

38. Теоретичні зазади соціальної синергетики і політична система.

39. Системний структурний функціоналізм Габріеля Алмонда як методологія порівняльного політичного аналізу.

40. Теорія структурації Е.Гідденса: методологічні аспекти.

41. Особливості теоретизації суспільних систем Н.Луманом.

42. Типології політичних систем: основні підходи.

43. Методологічні підходи і концептуальні моделі в інтерпретації політичних рішень.

44. Дестабілізуючі фактори політичного процесу.

45. Порівняльний аналіз політико-адміністративних реформ: від нового державного менеджменту до концепції “governance”.

46. Сучасні підходи до визначення сутності та меж функціонування груп інтересів/тиску.

47. Теорія і дослідження впливу еліт на процеси соціально-політичного розвитку.

48. Сутність мережевого підходу до політики та управління.

49. Екологічна політика як мережевий процес.

50. Специфіка дискурс-аналізу політичного процесу.

Дата добавления: 2014-01-04