Договори про надання послуг

Якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу.

Підрядник зобов'язаний вживати всіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідати за втрату або пошкодження цього майна. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку - сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторони договору підряду

- це юридичні та фізичні особи, підрядник (виконуючий роботу) та замовник (кому передається результат). Юридичні особи зв’язані рамками статутної (спеціальної) правоздатності, тобто спеціалізуються на певних роботах; для виконання окремих видів робіт треба отримати спеціальний дозвіл (ліцензію).

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання робіт інших осіб – субпідрядників, залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником – як замовник.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи, та звичаїв ділового обороту.

Предмет договору – результат праці підрядника з індивідуально-визначеними ознаками, відокремлений від роботи, це результат виготовлення, обробки, переробки, ремонту речі або результат виконання іншої роботи, що передається замовникові у власність. Для виконання окремих видів робіт підрядник зобов’язаний одержати спеціальний дозвіл.

Кошторис – це документ, що додається до договору, який містить постатейний перелік витрат на виконання робіт, підписується двома сторонами. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується виконати за завданням фізичної особи-замовника певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Це публічний договір, до цих відносин застосовується законодавство про захист прав споживачів.

За договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати та здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робот), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ст. 875 ЦК). Власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є замовник, якщо інше не передбачено договором (ст. 876 ЦК), тому і ризик випадкового знищення, пошкодження, крадіжки матеріалу до настання строку здачі підрядником роботи несе замовник.

За договором підряду на проектні та пошукові роботи підрядник зобов’язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та/або виконати пошукові роботи, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити їх (ст. 887 ЦК).

Договори про виконання робіт (договори підряду) – це угоди, за якими підрядник на свій ризик створює, змінює, оновлює індивідуально-визначені речі, що мають матеріалізовану форму, за замовленням замовника. Договори про виконання робіт (договори підряду) є схожими з договорами про відчуження майна у тому, що здійснюється перехід права власності на предмети договору від однієї сторони договору до іншої. Різниця полягає у тому, що підрядник виконує з ризиком певну роботу та результат цієї роботи має матеріалізовану форму, є індивідуально-визначений. Ризик підрядника полягає в тому, що на нього покладаються всі негативні наслідки його непрофесіоналізма, що він узявся виконувати роботу.

Послуга – це, як правило, певне нематеріальне благо, замовник отримує нематеріальний корисний ефект, результат дій (діяльності) виконавця, який споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності. Послуга може не мати матеріалізованого результату, оскільки ці результати виявити не завжди можливо та цей результат споживається замовником (наприклад, розважальні послуги), задовольняє його потреби. Однак послуга має всі властивості товару та може мати матеріальний носій (письмова консультація). Закон не зобов’язує замовника прийняти послугу на відміну від роботи за договором підряду, тому надання послуг є більш ризиковим.

Послуга як об’єкт цивільних прав – це певне нематеріальне благо, яке замовник отримав у результаті здійснення виконавцем діяльності за договором про надання послуг, причому ці результати діяльності виконавця надаються на належному, кваліфікованому рівні, споживаються замовником, як правило, в процесі надання цієї послуги та невіддільні від процесу його надання.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 ЦК про послуги можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання. Таке положення дозволяє мінімізувати негативні наслідки, пов’язані з відсутністю правового регулювання надання окремих видів послуг, зокрема ветеринарних просвітянських, туристських тощо.

Предметом за договором про надання послуг є не дія або діяльність, а результат, корисний ефект надання послуги, що споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності та невіддільний від процесу його надання (ст. 901 ЦК).

Договір про надання послуг, як презумпція, є оплатним. Ціна складається з плати за саму діяльність та витрат. Ціна може визначатися прейскурантами, тарифами, які в окремих випадках встановлюються нормативними актами. Послуги будуть безоплатними, якщо це зазначено у договорі. Безоплатні послуги як цивільно-правові відносини слід відмежовувати від відносин, що не регулюються цивільним правом, хоч у широкому значенні цього слова є теж послугами, але не мають майнового змісту, їх не можна оцінити грошима, наприклад, передати гаряче привітання, уступити місце в трамваї тощо.

Виконавець повинен надати послугу особисто, наприклад, при виборі пацієнтом лікаря (ст. 284 ЦК). Ознакою послуги є невід’ємність від особистості послугодавця. Якщо в договорі передбачена можливість виконання послуги іншою особою, виконавець залишається відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Дата добавления: 2014-01-04