Основні заходи по запобіганню травматизму та професійних захворювань

Для попередження травматизму на виробництві роботодавець, профспілкові організації, уповноважені з охорони праці на всіх рівнях управління безпекою життєдіяльності аналізують факти виробничого травматизму, щоб на їх основі розробляти заходи щодо попередження нещасних випадків. Найбільш розповсюдженими методами аналізу виробничого травматизму є:

статистичний;

монографічний;

економічний;

ергономічний;

прогностичний.

Статистичний метод базується на аналізі статистики травматизму, коли вихідними даними служать акти за формою Н-1 про нещасний випадок, внаслідок якого працівник згідно з медичним висновком втратив працездатність на один день і більше або виникла необхідність перевести його на іншу, легшу роботу, терміном не менш ніж на один день.

При топографічному методі досліджень всі нещасні випадки наносять, відповідними позначками на план розташування устаткування цеху чи дільниці. Скупчення цих позначок свідчить про підвищений рівень травматизму в цьому чи іншому підрозділі чи робочому місці, дає уявлення про потенційно небезпечні зони.

Монографічний метод аналізу травматизму базується на аналізі небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які властиві тому чи іншому елементові виробничого процесу (обладнанню, технологічному процесу, індивідуальним засобам захисту та іншим факторам). Вивчення великої кількості виробничих факторів допомагає розкривати причини нещасних випадків. Монографічний метод використовують також і для розробки заходів з охорони праці під час проектування

Економічний метод полягає у визначенні економічних втрат від виробничого травматизму з метою визначення економічної доцільності розробки та впровадження заходів з охорони праці. Оскільки цей метод не дає змоги з'ясувати причини травматизму, то його вважають під-методом.

Ергономічний метод базується на комплексному вивченні системи "людина - машина (техніка) - середовище" (ЛМС). Він дає змогу досліджувати причини нещасних випадків залежно від індивідуальних особливостей людини, санітарно-гігієнічних умов, психофізіологічної структури діяльності тощо. По кожному нещасному випадку заповню­ється спеціальний акт, що за формою нагадує акт Н-1, який містить 22 групи запитань.

Прогностичний метод базується на прогнозуванні (передбаченні) нещасних випадків на основі вивчення та виявлення потенційної небез­пеки, причому аналізуються всі облікові й звітні матеріали про нещасні випадки, загальні та професійні захворювання, матеріали всіх видів контролю стану охорони праці, дані санітарно-технічних паспортів об'єктів, робочих місць, дільниць і цехів; матеріали спеціальних об­стежень будівель, об'єктів, приміщень, обладнання тощо.

Попередження травматизму має бути спрямоване на розробку пла­нів заходів із охорони праці (табл. 3.4, 3.5), які можуть бути перспек­тивними (на 3-5 років), річними та оперативними (квартальними, місячними, декадними).

Для забезпечення безпеки праці застосовують колективні та інди­відуальні засоби захисту. До засобів колективного захисту відносять огороджувальні пристрої двох категорій: а) для рухомих предметів; б) для різальних інструментів.

Дата добавления: 2014-01-04