Анкетування

Опитування.

Методи соціології

Дослідницька діяльність є неможливою без використання певних методів.

Метод (з гр. теthodos — "шлях до чого-небудь", у ширшому розумінні — шлях, спосіб дослідження) — це спосіб, сукупність прийомів і процедур практичного і теоретичного пізнання дійсності, технологічний принцип вивчення об'єкта.

Методи — це правила, за допомогою яких здійснюється дослідницька діяльність, вони мають бути стандартними й од­нозначними; якщо немає стандартизації й однозначності — немає правил, а немає правил — немає методу; немає методу — немає логіки.

У соціологічних дослідженнях розрізняють методи теоре­тичні й емпіричні (практичні).

1. Теоретичні методи. їх ще називають загальнонауковими, оскільки ними послуговуються усі без винятку наукові дисцип­ліни: хімія, математика, фізика, астрономія, історія та ін.

До теоретичних методів належать:

Абстрагування — сходження від конкретного до абстракт­ного, від емпіричного до теоретичного. Цей метод включає три способи застосування:

— абстрагування за допомогою відволікання (розгляд окре­мих рис або властивостей об'єкта без зв'язку з іншими й об'єк­том в цілому);

— абстрагування за допомогою ототожнення (вивчення об'єкта на підставі обмеженого набору його ознак, що є певним його спрощенням і узагальненням);

— абстрагування за допомогою ідеалізації (розумове конструювання ідеальних об'єктів).

Системно-структурний метод — розглядає об'єкт пізнан­ня як систему, що складається зі структурних елементів з ви­значеними функціями. Кожне соціальне явище є складною сис­темою, яка, одночасно, є структурним елементом іншої, шир­шої системи і складається з елементів, які, в свою чергу, є системами з іншими структурними елементами.

Порівняльний (компаративний) метод — це встановлен­ня подібності та відмінності, що ґрунтується на підставі співпадання чи неспівпадання певних ознак об'єктів.

Типологічний метод — групує факти у якісно визначені типи на підставі властивих їм спільних ознак.

2. Емпіричні методи (практичні).

Саме ці методи складають науковий апарат для вивчення конкретних соціальних подій і фактів.

При зборі первинних даних використовують чотири основ­них методи, кожен з яких має по два основних різновиди:

- опи­тування (анкетування та інтерв'ювання),

- аналіз документів (якісний і кількісний (контент-аналіз),

- спостереження (невключене і включене),

- експеримент (природній і штучний).

Охарактеризуємо емпіричні методи трохи детальніше.

Анкета (з фр. епgиеtе — розслі­дування ) — упорядкований за змістом і формою набір питань та висловлювань, що вміщені на одному чи кількох аркушах паперу.

Анкетою не можна назвати будь-який перелік запитань.

Так, запитання журналіста не вважаються анкетою, попри те, що вони є і послідовні, і логічні.

Анкета повинна бути адресо­вана багатьом людям (респондентам).

Логіка побудови питань в анкеті відповідає цілям дослідження і спрямована на отри­мання тільки такої інформації, яка дає можливість перевірити певні гіпотези.

Анкетування буває:

- суцільним (наприклад, перепис населен­ня — треба відзначити, що це дуже витратний захід),

- вибірковим.

Вибірка має максимально точно відображати всі основні параметри тієї соціальної групи, яку вивчають науковці. Напри­клад, якщо в країні 50 % становлять жінки і 50 % — чоловіки, з них, скажімо ЗО % пенсіонери, а 15% — мешканці сіл, то вибірка повинна макси­мально точно відповідати цим даним. І, чим більше вибірка відповідатиме структурі досліджуваної групи, тим точнішою, або, інакше кажучи, репрезентативнішою вона буде.

Про значення репрезентативності вибірки свідчить такий приклад, який уже став хрестоматійним.

Перед президент­ськими виборами 1931 р. американський літературний жур­нал "Literary Digest" провів опитування, щоб з'ясувати, хто із кандидатів переможе на президентських виборах — Рузвельт чи Лендон. Журнал розіслав 10 млн. анкет.

При цьому адреси були взяті із телефонних книг.

Але організатори анкетуван­ня не врахували, що наявність у людини телефону передбачає приналежність її до певного соціального прошарку домовлас­ників. А це породжує певний тип соціальних очікувань.

У резуль­таті, здійснивши величезну роботу (розсилання, й опрацюван­ня анкет), витративши великі кошти, журнал помилився, передбачивши перемогу Лендона.

А нікому на той час ще не відомий Джордж Геллап, на підставі опитування тільки З тис. осіб, передбачив правильний результат виборів з точ­ністю до 3,5 %.

Дата добавления: 2014-01-04