Лекція 4. Міжнародна торгівля

Тест к 4 – ой лекции

1. К какому виду по степени охвата единиц совокупности относится показа­тель «Активы коммерческого банка»?

а) индивидуальный;

б) сводный.

2. К какому виду по временному фактору относится показатель «Число рекла­маций на продукцию предприятия»?

а) моментный;

б) интервальный.

3. Чтобы получить относительный показатель динамики с переменной базой сравнения для периода, необходимо:

а) перемножить относительные показатели динамики с постоянной базой срав­нения за i-й и (i-1)-й периоды;

б) разделить относительный показатель динамики с постоянной базой сравнения за i-й период на аналогичный показатель за период (i-1);

в) разделить относительный показатель динамики с постоянной базой сравнения за i-й период на аналогичный показатель за период (i+1).

4. Относительный показатель реализации предприятием плана производства продукции составил 103%, при этом объем производства по сравнению с предшест­вующим периодом вырос на 2% Что предусматривалось планом?

а) снижение объема производства;

б) рост объема производства.

5. Сумма относительных показателей координации, рассчитанных по одной совокупности, должна быть:

а) строго равной 100;

б) меньше 100 или равной 100;

в) меньше, больше или равной 100.

6. Объем совокупности - это:

а) сумма всех значений осредняемого признака по совокупности;

б) общее число единиц, в совокупности.

7. В каких случаях взвешенные и невзвешенные средние равны между собой?

а) при отсутствии весов;

б) при равенстве весов;

в) при отсутствии или равенстве весов.

8. В каких случаях используется средняя гармоническая?

в) когда неизвестен числитель исходного соотношения;

б) когда неизвестен знаменатель исходного соотношения.

9. Если веса осредняемого показателя выражены в промилле, чему будет равен знаменатель при расчете средней арифметической?

а) 100;

б) 1000;

в) 10000.

1. Місце МТ в структурі світогосп. зв'язків: історія та тенденції розвитку.

2. Сутність та основні характеристики МТ.

3. Методи МТ.

4. Ціноутворення в МТ. Цінові знижки.

5. Вплив МТ на функціонування національної економіки.

1. Сьогодні все більше розвивається міжнародна торгівля. На її частку припадає приблизно 80% всього обсягу МЕВ. Обсяг і значення МТ постійно зростає. Так, у 90-х роках XX ст. обсяг МТ збільшувався на 6% за рік. За останні ЗО років МТ набула найбільш високих темпів у 2000 році. Відповідно оцінкам Всесвітнього банку обсяг світового товарообігу збільшився на 12,5 %. В абсолютних цифрах обсяг МТ становить 8 трлн. доларів США. Таке прискорення пов'язано з посиленням процесу лібералізації МЕВ, підвищенням цін на сировину, посиленням попиту на промтовари. Світова торговельна організація; (СТО) прогнозує подальше зростання обсягів МТ, поліпшення господарської кон'юнктури в розвинутих індустріальних країнах, в країнах Південно-Східної Азії та Латинської Америки; активне включення до МТ країн Центральної та Східної Європи. Зростання обсягів МТ помітно випереджає зростання обсягів виробництва. У 2000 р. зростання обсягу виробництва становило лише 5%. Це відбувається за рахунок поглиблення МПП, становлення та розвитку нових видів поділу праці, котрі лежать в основі міжнародної економічної інтеграції. В ЄС торгівля випереджала виробництво у 3 рази.

МТ як торгівля між країнами виникла в епоху рабовласницького ладу. Для обміну призначалися предмети розкоші, окремі види сировини та раби. Значного розвитку МТ набула з виникненням капіталізму, з переходом від натурального господарства до товарно-грошових відносин. Поява машинного виробництва, поліпшення умов транспортування. всебічний розвиток ринкових відносин утворили можливість поширення МТ. У торгівлю залучились майже всі країни. Виник світовий ринок, а з переходом в кінці ХІХ ст. до монополістичного капіталізму утворилася світова система господарства. Об'єктом. -МЕВ стала не лише торгівля, а й фактори виробництва. Монополістичний капітал все частіше почав перетинати кордони країн. Почалася інтернаціоналізація господарських відносин. Між монополіями зав'язалася боротьба за ринки збуту, джерела сировини. Результатом цієї боротьби став економічний поділ світу.

Монополістичний капітал, проникаючи на територію менш розвинутих країн, закріплювався там, забезпечуючи собі й політико-адміністративне панування. Це призвело до завершення територіального поділу світу між великими країнами й утворення, колоній.

Почався специфічний колоніальний МПП, який нав'язував колоніям спеціалізацію, вигідну капіталу монополій.

Руйнування колоніальної, системи світового господарства почалося після І світової війни і закінчилося в 60-х pp. XX ст, її крахом. В результаті СГ набуло сучасного вигляду – це глобальний екон. організм, побудований на взаємозалежності нац. господарств країн, взаємопроникненні ек. систем. Нац. вир-во стало інтернац. і набуло багатьох міжнар. ознак: активізація спільної підприємницької діяльності з залученням іноземного капіталу, формування міжнародних господарських комплексів та виникнення міжнародної власності.

Сучасні тенденції розвитку МТ пов'язані з НТР, змінами об'єктів та суб'єктів торгівлі, змінами організаційно-економічних форм суб'єктів торгового спілкування. Для сучасного етапу розвитку МТ характерним є:

1) високий рівень динаміки МТ випереджає зростання промисл. та с/г вир-тва;

2) значне розширення асортименту та зміна характеру продукції, оновлення та зміни виробів, ускладнення продукції, прискорення її морального старіння:

3) НТР дала поштовх подальшому розвитку МПП. У результаті значно виріс обмін виробами проміжного характеру, вироблених у різних країнах;

4) зниження енерго- та матеріалоємності виробництва;

5) зміна форм зв'язку між суб’єктами, характеру та масштабів;

6) зростання питомої ваги «невидимої торгівлі» – обміну послугами, (притаманно розвиненим країнам – 85% світового імпорту технологій (Японія, Італія; Німеччина, Великобританія).

7) зміни у співвідношенні еил між провідними суб'єктами МТ;

8) зростання питом. ваги зустр.торгівлі. (пов'язаність експорту із зустр. купівлею товарів імпортуючої фірми і навпаки).

9) зростання обсягів МТ випереджає зростання обсягів виробництва.

2. Світова торгівля – це торгівля, яка передбачає переміщення товарів та послуг за межі_; державних кордонів. її ще трактують як відносини країн з метою вивезення (експорту) та ввезення (імпорту) товарів та послуг. (Реекспорт – вивезення товарів, раніше завезених з-за кордону, реімпорт – зворотне ввезення з-за кордону раніше вивезених вітчизняних товарів). МТ має ряд специфічних рис, котрі відрізняють її від внутрінаціональної. Це: наявність різних валют; державне втручання й контроль; відмінності у переміщення чинників виробництва між країнами і в середині країни; багаторівнева структура сучасної МТ; глобальний характер конкурентної^: боротьби; множинність цін; наявність; двох взаємопов'язаних видів торг, операцій: експорту та імпорту.

В ролі продавців та покупців (суб'єктів) МТ виступають держави, державні та наддержавні організації, фізичні й юридичні особи. До об'єктів МТ відносять товари або «видимі» блага (сировина, паливо, продтовари, промтовари, машини); послуги або «невидимі» блага (транспортні послуги, фрахт, - туризм,- страхові операції, ярмарки, культурний обмін) та продукти інтелектуальної праці (патенти, ліцензії, ноу-хау, фірмові знаки та ін.). Здійснюється МТ у наступних формах:

- за критерієм взаємодії суб'єктів: традиційна, зустрічна, у межах ТИК;

-ІІ-ІІ- належності об'єкта: торг, товарами, послугами, НТ розробками;

-ІІ-ІІ- режиму регулювання: вільна торгівля, торгівля з обмеженнями.

Стан міжнародної торгівлі характеризується низкою показників, серед яких її обсяг, динаміка експорту й імпорту, зовнішньо-торгівельний обіг, фізичний обсяг ЗТ, товарна й географічна структура експорту й імпорту, сальдо торгівельного балансу та ін.

Обсяг МТ визначається в натуральних й вартісних показниках. Зміна обсягів торгівлі характеризується динамікою ЗТ товарообігу (це сума експорту та імпорту країни). Різниця між експортом і імпортом становить сальдо торгівельного балансу. Воно активне (позитивне), якщо експорт перевищує імпорт і пасивне (від'ємне) при протилежній ситуації. Покривають негативне сальдо золотом або конвертованою валютою.

Географічна структура МТ - це розподіл торг.нотоків між окремими країнам та їх групами, виділеними за територіальною чи орг. ознаками (Азія. Європа. Америка – за тер.ознакою, країни ЄС, НАФТА – за орг. ознакою). Товарна структура МТ це товарне наповнення експорту та імпорту (с/г продукти, продукти видобувної промисловості. промтовари тощо).

Ступінь активності країни у МТ оцінюють за показниками: експортна квота, імпортна квота, стр-ра експорту, стр. імпорту, порівняльне відношення частки країни у світовому виробництві ВВД/ВНП та її частки у світ, торгівлі.

Експортна квота –^; відношення обсягу експорту до ВВП/ВНГІ. Імпортна квота –аналогічно. Структура екс. – відношення чи питома вага екс. товарів за видами й ступенем їх переробки. Хар-є спрямованість екс. (сировинна, технологічна) та роль країни у міжнар. спеціалізації, Стр імпорту – аналогічно.

Порівняльне відношення частки країни у світовому виробництві ВВП/ВНП;та її частка у МТ характеризують відповідність вироблених товарів світовим стандартам; Так, якщо частка країни у.світовому вир-тві певного товару становить 5%, а частка у MТ цим товаром 1%, це свідчить про невідповідність цього товару світовим вимогам.

3. Методи міжнародної торгівлі бувають прямі (за схемою виробник – споживач) та непрямі (за схемою виробник – посередник – споживач). Сьогодні співвідношення в МТ прямого й непрямого методів складає приблизно 50/50%. Прямий метод використовується при внутрішньо- та міжкорпораційному обміні, при торгівлі промисловою сировиною, дорогого устаткування на засадах довготермінових угод. Переваги: економія коштів на комісійні виплати посередникам та зниження ризику від їх комерційної діяльності. Але часто посередники краще орієнтуються у зовнішніх тенденціях, тому їх участь буває доцільною.

Непрямий метод характеризується наявністю торгових посередників, серед яких: дилери, дистриб'ютори, комісіонери, консигнатори, торгівельні будинки та ін. їх безпосередня функція – поєднання продавців та покупців, пов'язання попиту і пропозиції. Також торгівля за непрямим методом ведеться на біржах, аукціонах та міжнародних торгах.

Дилери – це посередники, які займаються торгівельними операціями від свого імені та за свій рахунок (це ланка, котра є найближчою до покупця).

Дистриб'ютори – це оптові посередники. Звичайно існують як самостійні фірми, що обслуговують різні галузі матеріального виробництва. Закуповують товари у свою власність, мають їх складські запаси. Продають товари зі своїх складів, від свого імені і за свій рахунок (це ланка, що є близькою до продавця).

Комісіонери – посередники, котрі укладають контракти від свого імені, але за рахунок постачальників.

Консигнатори – посередники, котрі укладають договори про продаж товарів зі складу. Договори укладаються від свого імені але за рахунок виробника.

Торгівельйий будинок – це багатопрофільна з/т фірма, що здійснює від свого імені я за свій рахунок екс-імпортні операції за широкою товарною номенклатурою. Особливе місце в МТ займають біржі, аукціони, торги.

Біржа – це постійно діюча організаційна форма, на якій здійснюється просування на ринок великих мас однорідних одиничних товарів. На них відбувається близько 20% торгівельних операцій з сировиною. Біржі активно використовуються для проведення операцій по страхуванню торгівельних угод від зміни ринкових цін. На біржі укладають плани-контракти на поставку продукції у перспективі, виходячи з прогнозованого попит і пропозиції.

На аукціонах продаються реальні одиничні товари. Ним вони, по суті, відрізняються віл сучасних и ^:бірж і являють собою торги, що спеціалізуються на збуті товарів з суто індивідуальними властивостями. Аукціонними товарами можуть бути вовна, хутра, тютюн, чай, предмети антикваріату, алмази тощо. Аукціони проводяться один чи декілька разів на рік, найчастіше у традиційний для кожного регіону час. Купує: товар той, хто запропонувавнайвищу ціну.

Міжнародні торги – це організаційна система просування на ринок переважно нових товарних форм. В цьому розумінні торги – це. насамперед, метод укладання договорів купівлі-продажу або підряду згідно з яким покупець оголошує конкурс для продавців на товар і після порівняння отриманих пропозицій підписує контракт з продавцем, котрий запропонував товар за найбільш вигідними для покупця умовами. Нині міжнародні торги – це поширений спосіб розміщення замовлень на поставку машин, устаткування, виконання наукових, проектних та дослідницьких робіт, спорудження промислових і культурних об'єктів. Організаційну роботу по проведенню торгів проводять тендери, до складу яких входять технічні і комерційні експерти, представники адміністрацій тощо.

4. САМОСТІЙНО! Лазебник с.84...

5. Нині – жодна країна світу не може обійтись без зовнішньої торгівлі. За допомогою зовнішньої торгівлі національна економіка взаємодіє в господарствами інших країн. Водночас вона є основним каналом, за допомогою якого світовий ринок через посередництво інтернаціональної вартості, світових цін впливає на національне виробництво, диктуючи конкурентні техніко-економічні параметри виробництва, рівень витрат, стандарти якості критерії ефективності тощо. Світова торгівля є рушієм виробництва як окремих країн та регіонів, так і світового господарства з цілому, оскільки вона забезпечує більш раціональне використання матеріальних та людських ресурсів на всіх рівнях господарювання. Світове виробництво, як і виробництво окремих країн та регіонів, протягом останніх ЗО років стало дедалі більше і більше залежати від зовнішньої торгівлі.

МТ слугує важливим засобом збалансованості між виробничими можливостями та_; перевагами споживачів, дозволяє отримувати продукти, в яких відчувається дефіцит, реалізовувати надлишок, котрий не поглинається внут.ринком. Тим самим МТ дозволяє досягти більш високого рівня задоволення потреб для населення кожної з країн (хоча і:не в-однаковій мірі).

Для бізнесу значення МТ торгівлі визначається тим, що вона є актом реалізації додаткової вартості, вміщеної в експортованих товарах, і чинником, що діє проти тенденції норми прибутку до зниження (зниження витрат виробництва).

Всі країни так чи інакше залежать від МТ. Але міра залежності є різною. Вона визначається як відношення вартості МТ (експорт та імпорт) до ВНП:

Для малих розвинутих країн (Бельгія, Нідерланди, Швейцарія, Данія. Швеція та ін.)

цей показник варіюється значеннями від 40 до 90%. Для великих розвинутий країн (Німеччина, Англія, Франція тощо) – від 25 до 35%. Для США та Японії – близько 1 %^:. США – країна континентального розміру, з величезними людськими та природними ресурсами. Вона може виробляти більшість товарів, котрих потребує. Але ці товари можуть вироблятися у США з відносно більшими витратами, ніж імпортні товари. Така орієнтація могла б знизити високий життєвий стандарт Америки. Країни Східної Європи значно більше залежать від зовнішньої торгівлі, ніж США та Японія. Для країн, що розвиваються, залежність від міжнародної торгівлі велика. Включення цих країн в міжнародний та світогосподарський поділ праці повинно орієнтуватись на взаємозалежність у міжнародній торгівлі. Швидкі темпи розширення світової торгівлі сприятливо впливають на економіку країн, що розвиваються, стимулюючи їх експорт. Середньорічне зростання експорту таких країн у 90-і роки, за даними Всесвітнього банку, складає 10%, що більш ніж у 3 рази перевищує аналогічний показник 80-х років.

Вплив МТ на національну економіку проявляється й у функціях зовнішньої торгівлі: функція компенсації недостатніх елементів нац. виробництва, необхідних для його відтворення; трансформаційна функція (здатність зовнішніх чинників виробництва змінювати та урізноманітнювати натуральну структуру ВВП, ї пристосовувати її до потреб споживання, нагромадження та відновлення засобів виробництва); ефектостворююча функція (здатність зовнішніх чинників сприяти максимізації нац. доходу: при^: зменшенні витрат праці. Розрізняють прямий та непрямий ефекти ЗТ. Прямий ек. ефект локалізується в експорті та імпорті, тобто при його визначенні враховуються витрати в_; результаті цих: операцій. У той же час, екс/імйорт певних видів продукції, забезпечуючи зниження суспільних витрат, виливають на умови функціонування не пов'язаних з екс/імнортом виробництв та галузей нар. господарства. Тоді говорять про непрямий ек. ефект, що проявляється у розвитку суміжних виробництв. Його розмір може значно перевищувати розмір прямого ефекту. Непрямий ефект може бути позитивним й негативним (в залежності від результатів впливу). Повна оцінка сукупного ефекту участі країни в МТ потребує врахування обох ефектів й витрат, що виникають у взаємопов'язаних галузях на основі моделей оптимізації виробництва та ЗЕД.

Дата добавления: 2014-01-04