Загальні засади попередження злочинів у сфері оподаткування

Оперативно-розшукова профілактика є різновидом профілактики як такої і являє собою систему ОРЗ, спрямованих на повторний огляд первинної інформації про осіб і факти, які становлять оперативний інтерес, усунення причин і умов. сприятливих вчиненню злочинів, а також здійснення профілактичного впливу на осіб, від яких можна очікувати скоєння злочинів.

Оперативно-розшукова профілактика складається з двох елементів: виявлення й усунення причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів (загальна профілактика) і встановлення осіб, схильних до вчинення злочинів, з метою здійснення на них профілактичного впливу (індивідуальна профілактика). Ефективність профілактичних заходів багато в чому визначається правильним поєднанням обох елементів з урахуванням сформованої оперативної обстановки.

Діяльність по профілактиці можна умовно розділити на два етапи:

- виявлення причин і умов вчинення податкових злочинів;

- розробка і здійснення мір, спрямованих на усунення цих причин і умов.

Перший етап ґрунтується на зборі інформації про стан економічної ситуації, фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, стан збору податків і інших обов’язкових платежів. З метою одержання необхідної інформації вивчаються необхідні документи, статистичні та звітні матеріали, використовується негласний апарат та проводиться аналіз наявних інформаційних масивів.

Існують різні причини, які спонукають платників ухилятися від сплати податків. Виділяють моральні, політичні, економічні і технічні причини приховування доходів.

Вивчення й аналіз даних про особистість податкових злочинців і їхньої ролі у виникненні кримінальної ситуації можуть бути використані при вирішенні ряду завдань попередження та розкриття злочинів розглянутої групи:

1) При висуванні обґрунтованих версій про мотиви податкового злочину.

Аналіз практики показує, що найбільш типовими мотивами скоєння злочинів є:

- корислива зацікавленість осіб у систематичному одержанні доходу і використання для цього підприємства як дієвого механізму;

- залучення підприємства, у якому працює особа-неплатник податку, у злочинну діяльність (тіньову економіку) з метою одержання незаконних доходів;

- небажання платити податки в силу сформованої негативної установки до діючій в Україні системі оподатковування;

- прагнення поліпшити матеріальне становище і збільшити доходи окремих працівників підприємства;

- бажання поліпшити господарську діяльність підприємства шляхом залучення доходів, прихованих від оподаткування.

2) Визначенні кола осіб, серед яких доцільно здійснювати пошук злочинців.

У його встановленні необхідно проаналізувати нормативний і фактичний розподіл обов’язків у організації, виконання конкретних дій фінансово-господарської діяльності і її відображення в документах. Бажано його здійснювати у порядку, зворотному складанню податкових звітів і декларацій, тобто спочатку вивчити податковий звіт або декларацію і визначити, хто і як, на підставі яких документів її складав і передавав у державну податкову інспекцію. Потім досліджувати ті документи, на основі яких складалися звіт і декларація, визначивши тим самим коло винних, якщо в них малися порушення законодавства, які призвели до несплати податку і т.д. до початку ланцюга фінансово-господарських операцій формування оподатковуваної бази даного податку.

3) Прогнозуванні поводження злочинців − платників податків при здійсненні слідства й у суді, а також прогнозування можливих змін слідчих і судових ситуацій (у першу чергу тих, котрі можуть ускладнити хід дослідження обставин справи).

За ступенем криміналізації податкових злочинців можна розділити на тих, які:

- порушили вимоги податкового законодавства уперше;

- постійно порушували вимоги податкового законодавства;

- систематично порушували чинне законодавство (у першу чергу податкове, адміністративн і кримінальне).

Можлива класифікація осіб, які вчиняють податкові злочини по видах податків і інших підставах.

Ослабленню моральних критеріїв у відносинах між платником податків і державою багато в чому сприяє сам законодавець. Надмірні податкові ставки, які роблять практично безглуздим розвиток виробництва підштовхують платника до вчинення правопорушень.

Політичні причини пов’язані з їхньою регулюючою функцією. Історія свідчить, що, як правило, класи, що володіють політичною владою, прагнуть перекласти податковий тягар на інші, малозабезпечені соціальні групи.

Економічні причини, як правило, є найважливішими. Прагнення до особистої наживи, перемоги в конкурентній боротьбі, рішення виникаючих фінансово-економічних проблем є головними стимулами, що спонукають до приховування доходів. При цьому необхідно відзначити, що чим вище ставка податку і гірше економічне становище платника, тим вище «економічний ефект» від приховування доходів.

Що стосується технічних причин, то вони пов'язані з недосконалістю форм і методів нараховування податків, контролю за правильністю і повнотою їх сплати.

Поряд з цим відсутня чітка регламентація правил і порядку ведення обліку і звітності. Численні інструкції, які визначають нарахування і сплату того чи іншого податку, як правило, дуже складні і суперечать одна одній. Крім того, перевірки, які здійснюються податковими інспекціями, як правило, стосуються того чи іншого виду податку і не дозволяють скласти цілісну картину дотримання податкового законодавства на даному підприємстві.

Найбільш розповсюджені другорядні чинники, які сприяють вчиненню податкових злочинів:

- реєстрація суб’єкта господарювання по фіктивній юридичній адресі та використання підставних осіб як засновників;

- наявність фірм, що спеціалізуються на «конвертації» коштів;

- організацію торгівлі без використання електронних контрольно-касових апаратів (найбільш часто така форма торгівлі зустрічається на ринках і торгових площадках, де реалізація товарів здійснюється з лотків чи автомобілів);

- продаж товарів за допомогою мережі громадян, які беруть товар на реалізацію дрібним оптом і здійснюють переважно виїзну торгівлю;

- корумповані зв’язки в органах виконавчої влади і податкових органах.

Коли інформація про причини й умови податкових злочинів здобуває конкретний характер, необхідно переходити до розробки і здійснення заходів для їх усунення. Характер і спрямованість заходів, сил і засобів різноманітні і залежать від конкретної оперативної обстановки.

Основною умовою ефективності профілактичних заходів є комплексний характер їх проведення, використання можливостей різних відомств, служб і організацій.

Рішення задач загальної профілактики по усуненню причин і умов податкової злочинності може здійснюватися як безпосередньо працівниками оперативних підрозділів, так і за допомогою місцевих органів влади, податкових інспекцій, із залученням громадськості.

Ефективним профілактичним засобом являється проведення разом із працівниками податкової інспекції суцільних перевірок дотримання податкового законодавства на ринках, торгових площадках і в інших місцях концентрації суб’єктів торгівлі.

З метою успішного проведення такого заходу необхідно:

- вибрати місце проведення; ретельно проаналізувати наявну інформацію про об'єкти, які розташовані на території обслуговування; вибрати час, найбільш зручний для проведення заходу; розробити план проведення заходу; погодити проведення заходу з керівництвом податкової інспекції, без повідомлення точної мети і місця проведення заходу (щоб уникнути можливого витоку інформації); забезпечити раптовість проведення заходу; документально оформити результати перевірки; забезпечити притягнення виявлених порушників до відповідальності; проаналізувати отримані дані.

Ефективним заходом для вирішення профілактичних завдань являється використання місцевих органів влади, шляхом направлення їм інформації для вжиття відповідних заходів реагування, а саме: позбавлення права торгівлі; позбавлення ліцензії; позбавлення ордера на торгове місце.

Велику роль у вихованні сумлінного відношення платників податків повинні грати засоби масової інформації. З одного боку необхідно забезпечити повне і точне доведення до платників вимог податкового законодавства, а з іншого - широко висвітлювати в пресі і на телебаченні факти виявлених злочинів та притягнення винних до відповідальності. Це дозволить підняти престиж податкової служби в очах населення і створити в уяві потенційних порушників впевненість про невідворотність покарання.

Поряд із застосуванням жорсткого податкового контролю доцільно також використовувати практику заохочення сумлінних платників.

Встановлення осіб, схильних до вчинення злочинів, для здійснення на них профілактичного впливу (індивідуальна профілактика).

Необхідно відзначити роль негласного апарату у процесі здійснення загальної профілактики. Негласні працівники можуть активно впливати на обстановку, унеможливлювати вчинення злочинів. З цією метою доцільно залучати до конфіденційного співробітництва осіб з числа працівників державних і контрольно-ревізійних органів.

Індивідуально–профілактична робота складається з двох етапів:

- виявлення осіб, від яких, судячи з достовірних фактів можна очікувати вчинення податкових злочинів;

- застосування заходів профілактичного впливу у відношенні до цих осіб.

Можна виділити наступні категорії таких осіб: рівень життя яких перевищує задекларований дохід. При цьому встановленню підлягають усі джерела доходів. Варто враховувати, що прихований дохід може бути отриманий як від законної, так і від протиправної діяльності. У такому випадку приховування доходів може бути пов’язане зі скоєнням інших корисливих злочинів: які систематично порушують податкове законодавство; які підтримують ділові зв’язки з суб’єктами, що знаходяться на оперативному обліку за підозрою у підготовці чи вчиненні податкових злочинів, якщо ці зв’язки засновані на спільному одержанні незаконних доходів; які мають корумповані зв’язки; у поводженні яких вбачається прагнення до протиправного збагачення.

Індивідуальна профілактика за своїм змістом є насамперед виховною роботою. Виховний вплив здійснюється: за допомогою державних органів влади і управління; безпосередньо оперативним складом податкової міліції; за допомогою негласного апарату.

Профілактична робота може здійснюватися в наступних формах: постановка осіб на оперативний облік; проведення роз’яснювальних та попереджувальних бесід; проведення перевірок дотримання податкового законодавства; залучення до фінансової й адміністративної відповідальності; створення умов, що ускладнюють чи роблять неможливим вчинення злочину (звільнення з роботи, закриття підприємства, позбавлення права на торгівлю і т.д.)

У залежності від стадії задуму чи підготовки до злочину доцільно застосовувати: відмовлення від вчинення злочину; створення умов, які унеможливлюють вчинення злочинів; притягнення правопорушників до адміністративної і фінансової відповідальності.

Дата добавления: 2014-01-04