Імпотенція психологічного характеру

Первинною основою неповноцінних ерекцій можуть бути пси­хологічні фактори. У чоловіків із порушеною ерекцією досить часто спостерігається значний розлад психічного фону. Незалежно від наявності або відсутності будь-якого органічного захворювання при такому типі імпотенції спостеріга­ються такі відчуття, як пригніченість, агресивність, відчуття прови­ни, занижена самооцінка і втрата поваги до себе. Пацієнти із імпоте­нцією, яка викликана первинно-психологічними чинниками, - як правило, молоді люди (до 40-50 років) - відмічають раптову появу захворювання, яке. як правило, пов'язують із певним випадком. Ін­коли у них спостерігається «ситуативна» імпотенція - нездатність до статевого акту при певних умовах. У хворих із імпотенцією спосте­рігаються певні психічні порушення, що, як правило, просто пояс­нюється, оскільки самооцінка, самоповага і усвідомлення свого «Я» часто досить тісно пов'язане із здійсненням статевої функції.

Для психічної імпотенції характерні поліморфність клінічної картини, коливання в ступені появи розладів статевої функції, наяв­ність успіху в якійсь певній конкретній ситуації при стійкій непов­ноцінності в інших умовах. При цьому у хворих спостерігається зниження статевого потягу і переважання гальмівних моментів при збереженні статевого потягу.

Органічна імпотенція - нездатність хворого до ерекції та її збереження, яка не пов'язана із психогенними факторами.

Розрізняють: судинну імпотен­цію, неврогенну імпотенцію, імпотенцію ендокринного генезу, імпо­тенцію внаслідок механічних перешкод, медикаментозну імпотен­цію, імпотенцію внаслідок інтоксикації, імпотенцію внаслідок запа­льних захворювань статевих органів.

Найбільш частою причиною органічної імпотенції є судинна імпотенція. Недостатній тиск крові у тонких судинах артеріального кровотоку під час статевої стимуляції призводить до неадекватного постачання кров'ю печеристих тіл і до неповної ерекції. В особливу групу необхідно виділити хворих із імпотенцією судинного характеру, які перенесли травми промежини, опромінення тазових органів. Вгасання ерективної функції при ім­потенції судинного генезу може бути поступовим, проявляється більш рідкими статевими стосунками, нормальним або передчасним сім'явилиттям, неповноцінними ерекціями на статеву стимуляцію, нездатністю до збереження ерекції до еякуляції.

Неврогенна імпотенція. Нормальна статева функція забезпе­чується здоровою нервовою системою, тому будь-які її розлади (не­вроз, неврастенія, ураження спинного мозку і тазового відділу пара­симпатичної нервової системи) можуть викликати розвиток імпоте­нції. Неврогенні фактори можуть порушити процеси виникнення і підтримання ерекції. В залежності від етіології неврологічного ура­ження початок захворювання може проявитись по-різному - посту­пово або раптово. Ерекції можуть бути відсутні зовсім, або бути не­повними, у випадку недостатньої твердості статевого члена. На по­тенцію впливають неврологічні розлади, які виникають при алкого­лізмі, діабеті, після перенесення радикальних операцій на органах малого тазу, при інфекціях спинного мозку, пухлинах, травмах то­що.

Імпотенція ендокринного походження - це імпотенція, яка викликана безпосередньо ендокринними розладами, зустрічається рідко і може бути пов'язана із гіпогонадизмом, гіперпролактинемією, гіпертиреозом і підвищеним вмістом ендокринних естрогенів. Класичний прояв цього виду імпотенції - це знижене лібідо.

Імпотенція внаслідок механічних перешкод. Основні симпто­ми - це труднощі у здійсненні статевого акту внаслідок неправиль­ного положення статевого органу, викривлення його, або при наяв­ності болю при ерекції (хвороба Пейроні), часткової або повної пенектомій і таких вроджених дефектів статевого члена, як виражена епіспадія або мікрофаллія.

Медикаментозна імпотенція. Механізм імпотенції вивчено недостатньо, проте базується він на фактах, що вживання гіпотензи­вних препаратів може викликати розвиток такого виду імпотенції.

Імпотенція внаслідок інтоксикації викликана впливом на ор­ганізм чоловіка свинцю, різноманітних кислот, етилового спирту та проявляється при тривалому протіканні важких форм інфекційних захворювань.

Імпотенція внаслідок запальних захворювань статевих ор­ганів. Причиною можуть бути запальні процеси в статевих органах, які обумовлені ІПСШ (хламідійна, мікоплазмова, гонококова, трихомонадна і т.п.). Для клінічної картини імпотенції, яка викликана запальними ураженнями статевих органів, характерні прогресуюче зниження потенції із ослабленням ерекції при обережному статевому потязі, а також загальна слабкість, по­рушення сну, зниження працездатності, депресія.

Лікування та профілактика імпотенції. У залежності від форми імпотенції і проявів цього захворюван­ня застосовують різні методи лікування. Так, при імпотенції, яка обумовлена первинне психогенним фактором, основним методом лікування є психотерапія, при органічних її формах усувають меха­нічні ушкодження, судинні або неврологічні порушення, при імпо­тенції ендокринного походження проводять замінну гормональну терапію.

Лікування імпотенції, яка обумовлена інтоксикаціями, тяжкими інфекційними захворюваннями, запальними процесами статевих ор­ганів, - завжди індивідуальне, комплексне, із застосуванням різних медикаментозних препаратів та фізіотерапевтичних методів.

Дата добавления: 2014-01-04