Місцеві державні адміністрації: їх структура, порядок формування і роботи

План.

Тема: Сім’я та соціалізація особистості (2 год.).

Мета: охарактеризувати сім’ю як основного агента соціалізації та стадії соціалізації; сприяти розвитку у студентів аналітичних навичок; виховувати професійну компетентність.

Література:

1. Андреева Т. Семейная психология. – СПб, 2004.

2. Варга А. Я. Изменения отношений в семье. – М., 1996.

3. Крайг Г. Психология развития – М., 2002.

4. Реан А. А. Психология подростка. – М., 2003.

5. Шахматов Н. Ф. Психическое настроение: счастливое и болезненное. – М., 1986.

1. Сімейна соціалізація.

2. Агенти соціалізації.

3. Типологія дитячих характерів.

4. Стилі батьківської поведінки.

5. Сімейна соціалізація та творчий потенціал особливості.

Соціалізація – процес входження в соціум.

- визначений як процес становлення особливості шляхом засвоєння індивідом духовних цінностей, випрацьованих людством. Особистість вважається соціалізованою, якщо вона навчена думати та вчиняти у відповідності з віком, статтю та соціальною ситуацією.

Соціалізація має активний характер.

Визначено 5 сторін соціалізації:

1) формування знань про людей, суспільство та себе;

2) виправлення навичок практичної діяльності;

3) виправлення норм, ролей, позицій;

4) виправлення атитюдів, ціннісних орієнтацій;

5) включення в практичної діяльності.

Стадії соціалізації (за Г. Андрєєвою):

1) до трудова стадія (охоплює від початку до початком трудової діяльності):

а) рання соціалізація (0-6 роки);

б) стадія навчання;

2) трудова стадія – (охоплює період зрілості людини); стадія теоретичного дослідження соціалізації в цей період практично відсутня (лише спроби на виборці архітекторів);

3) після трудова стадія (розглядається літній вік, який вносить суттєвий внесок та відтворення соціального досвіду).

На всіх стадіях соціалізації суспільство надає на людський вплив або безпосередньо, або через групу. Ті конкретні групи, в яких особистість приєднується до систем норм та цінностей і які виступають своєрідними трансляторами соціального досвіду, отримати назву інструментів соціалізації.

На до трудовій стадії визначаються наступні інститути соціалізації, сім’я, дошкільні дитячі заклади, школа, позашкільні навчальні заклади.

Сімейна соціалізація (А. Антонов, В. Медков) є підготовкою до майбутніх сімейних ролей; вплив, яких спрямований на формування соціальної компетентності особистості.

На трудовій стадії – трудовий колективи, суспільні групи (спорт, туристичні клуби тощо), церква, власна сім’я.

На після трудовій стадії – суспільні організації, в яких беруть участь пенсіонери, церква, сім’я (продовжує її розвиток) + однолітки.

Андрєєва визначає інститути десоціалізації (злочинні групи, адитивні групи).

Фактори сімейної соціалізації:

1) структурний склад сім’ї;

2) позиція дитини в сім’ї (включає його ролі);

3) основні (реальні) вихователі – соціалізатори;

4) стиль виховання в сім’ї;

5) особистісний потенціал.

Структура сім’ї:

Роль батька.

Роль матері.

Роль бабусів/дідусів.

Роль сіблінгів.

Роль єдиної дитини в сім’ї – труднощі у взаємодії з однолітками.

Близнюки.

Вплив інтервалів між народженням дітей.

Типологія дитячих характерів (за Лесгафтом):

І. З діяльнісно-збільшеними проявами:

1. лицемірний тип – рефлекторно-дослідницький зі збільшеною діяльністю, без моральних проявів; намагаються легким шляхом досягти особливих прерогатив та уникати діяльності більш складні;

2. честолюбний тип – копіювально-розсудливий з підвищеним почуттям першості та зовнішньо засвоєними моральними нормами.

Характерні добра пам’ять і розумова діяльність спрямована на засвоєння та відтворення як простих формул, так і ідей, філософських вчень, пихатість, самовпевненість, потяг до влади.

3. доброзичливий тип – розумно-самостійний з превалюванням розумової діяльності та твердо засвоєними моральними нормами.

Схильний до аналітичної діяльності. Недолік доброзичливого типу – невідповідність між розумовою та фізичною працею (певна фізичні лінощі та апатія). Характеристики: вміння спостерігати, звичка аналізувати; м’якість, правдивість.

ІІ. З інертно-пригніченими проявами.

4. м’яко забитий тип – рефлекторно-дослідний з інертними діями, без моральних основ. Відрізняється негативними якостями як в розумовій, так і моральні відносини, потребує постійного керівництва.

5. змісно-забитий – копіювально-розумовий, пригнічений переслідуваннями та несправедливими мірами, із зовнішньо засвоєними моральними основами. Характерні озлобленість, підозрілість самолюбство, діють зосереджено на особистому захисті. Правдивість умовна. Злість свою скидають на тварин, друзів тощо спостережливі.

6. пригнічений тип – розумно-виконуючий з превалюванням фізичної діяльності та твердо випрацьованими моральними основами, превалювання фізичної діяльності над розумовою, скромні, терплячі та терпимимі.

Нормальними тип відрізняється гармонією між розумовим та фізичним розвитком.

Види неправильного виховання (за Личко).

1. Гіпопротерапія.

2. Домінування гіпопротекція.

3. Повторюючи гіперпротекція.

4. Повторюючи гіпопротекція.

5. Емоційне відтворення.

6. Умови жорстких взаємин.

7. Умови збільшеної моральної відповідності.

8. Протирічне виховання.

9. Виховання поза сім’ю.

Життєстійкість дітей.

Дослідження Крайг.

Ознаки:

1. Соціально-компетентні, добре почуваються як у групі однолітків, так і в групі з дорослими.

2. Впевненість в собі.

3. Незалежність.

4. Встановлюють зазвичай декілька стійких контактів, які їм надають почуття захищеності.

5. Потяг до досягнень.

Для успішності соціалізації необхідності:

А) відчуття безумовної любові;

Б) соціальний робітник має бути успішним для успішної соціальної адаптації дитини;

В) у дитини має бути позитивне відношення до батьків.

Стилі батьківської поведінки (Д. Бомрінд):

1. авторитетний стиль;

2. авторитарний стиль;

3. ліберальний;

4. індиферентний.

Центральні органи виконавчої влади (практично всі без винятку) формують систему своїх регіональних агентів. Деякі з них "зібрані під дахом" МДА. Вони одночасно є і структурними підрозділами МДА (її управління, відділи), і регіональними представництвами центральної влади. Відповідно до цього ці структури є структурами подвійного підпорядкування. їх примірний перелік затверджується відповідною постановою КМУ. Так, постановою КМУ від 22.07.1999 р. Встановлено примірний перелік управлінь, відділів, інших структурних підрозділів Київської державної адміністрації. До них зокрема віднесено:

o Головне управління економіки;

o Головне управління промисловості;

o Головне управління майном;

o Головне управління містобудування і архітектури;

o Головне управління соціального захисту;

o Головне управління житлового забезпечення;

o Головне управління освіти;

o Головне управління охорони здоров'я;

o Головне управління культури;

o Головне управління житлового господарства;

o Управління енергетики;

o Управління зовнішніх економічних зв'язків;

o Управління торгівлі та побутового обслуговування населення;

o Фінансове управління;

o Комітет транспорту та зв'язку;

o Управління з питань оборонної та мобілізаційної роботи;

o Управління капітального будівництва;

o Управління з питань підприємництва;

o Управління з питань цінової політики;

o Управління у справах преси і інформації;

o Управління у справах національностей і міграції;

o Управління у справах релігії;

o Управління з питань внутрішньої політики;

o Управління з питань готельного господарства, туризму та екскурсій;

o Управління ритуальних послуг;

o Управління справами;

o Управління праці і зайнятості населення;

o Управління з питань охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища;

o Управління у справах сім'ї та молоді;

o Управління з питань фізичної культури та спорту;

o Управління державної ветеринарної медицини;

o Служба справ неповнолітніх;

o Управління питань надзвичайних ситуацій;

o Штаб цивільної оборони;

o Управління у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС;

o Валютно-експертне управління;

o Відділ з питань охорони праці;

o Інспекція державного технічного нагляду;

o Державний архів.

Деякі державні органи утворюють свої окремі регіональні представництва. їх взаємодія з МДА будується на основі співпраці. До таких органів, зокрема, можна віднести Національний банк України, Службу безпеки України, Державну податкову адміністрацію, Контрольно-ревізійне управління, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство оборони тощо.

Посадові особи місцевих державних адміністрацій

Основною ланкою виконавчої вертикалі є МДА. Вони здійснюють виконавчу владу в областях (обласні державні адміністрації), районах областей а також в районах АРК (районні державні адміністрації), містах Київ і Севастополь (міські державні адміністрації), а також в районах м. Київ.

До посадових осіб МДА відносіться:

o Голова МДА - очолює МДА;

o Перший заступник і заступники голови МДА - виконують обов'язки визначені головами МДА і несуть персональну відповідальність за стан доручених справ;

o керівники управлінь, відділів, інших структурних підрозділів - очолюють відповідні підрозділи і несуть персональну відповідальність перед головами відповідних МДА.

Всі вище згадані особи не можуть бути народними депутатами України або мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою, в тому числі на громадських засадах, крім викладацької, наукової та творчої діяльності у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства чи іншої організації, що має на меті одержання прибутку.

Відносно формування МДА законодавством України закріплені такі норми:

o МДА формується на строк повноважень Президента України. Президент особисто призначає голів МДА. У разі обрання нового Президента України голови МДА продовжують здійснювати свої повноваження до призначення у встановленому порядку нових голів МДА;

o кандидатури на посаду голів обласних ДА на розгляд КМУ вносяться Прем'єр-міністром України;

o кандидатури на посаду голів районних ДА на розгляд КМУ вносяться головами відповідних обласних ДА;

o Перший заступник голови обласної ДА призначається на посаду головою ДА а згодою Прем'єр-міністра України;

o Заступники голови обласної ДА призначаються на посаду головою ДА за згодою відповідного Віце-прем'єр-міністра;

o Перші заступники і заступники голів районної ДА призначаються на посаду головою районної ДА за згодою з відповідними заступниками голови обласної ДА.

Місцеві державні адміністрації діють на засадах відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності; пріоритетності прав людини; гласності; поєднання державних і місцевих інтересів.

Місцеві державні адміністрації є юридичними особами, мають печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, рахунки в установах банків України та знаходяться відповідно в обласних і районних центрах, містах Києві та Севастополі.

На будинках, де розміщуються місцеві державні адміністрації та їх структурні підрозділи, вивішуються таблички з зображенням Державного Герба України та найменуванням розташованого там органу, піднімається Державний Прапор України.

Кандидатури на посади голів обласних державних адміністрацій на розгляд Кабінету Міністрів України вносяться Прем'єр-міністром України. Кандидатури на посади голів районних державних адміністрацій на розгляд Кабінету Міністрів України вносяться головами відповідних обласних державних адміністрацій. На кожну посаду вноситься одна кандидатура.

У разі відхилення Президентом України поданої кандидатури відповідно Прем'єр-міністр України чи голова обласної державної адміністрації вносять на розгляд Кабінету Міністрів України нову кандидатуру.

Голови місцевих державних адміністрацій набувають повноважень з моменту призначення.

Повноваження голів місцевих державних адміністрацій припиняються Президентом України.

У разі обрання нового Президента України голови місцевих державних адміністрацій продовжують здійснювати свої повноваження до призначення в установленому порядку нових голів місцевих державних адміністрацій.

Керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій очолюють відповідні підрозділи і несуть персональну відповідальність перед головами відповідних державних адміністрацій за виконання покладених на ці підрозділи завдань. Вони призначаються на посаду та звільняються з посади головами відповідних державних адміністрацій за погодженням з органами виконавчої влади вищого рівня в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

На посади в місцеві державні адміністрації призначаються громадяни України. Голови місцевих державних адміністрацій, їх заступники, керівники управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій не можуть бути народними депутатами України або мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою, в тому числі на громадських засадах, крім викладацької, наукової та творчої діяльності у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства чи іншої організації, що має на меті одержання прибутку. Не можуть бути призначені на посади в місцеві державні адміністрації особи, які мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.

3. Компетенція місцевих державних адміністрацій

До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань:

1) забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян;

2) соціально-економічного розвитку відповідних територій;

3) бюджету, фінансів та обліку;

4) управління майном, приватизації та підприємництва;

5) промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв'язку;

6) науки, освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і спорту, сім'ї, жінок, молоді та неповнолітніх;

7) використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля;

8) зовнішньоекономічної діяльності;

9) оборонної роботи та мобілізаційної підготовки;

10) соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати.

Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень та здійснюють повноваження місцевого самоврядування, делеговані їм відповідними радами.

Кабінет Міністрів України в межах, визначених законами України, може передавати місцевим державним адміністраціям окремі повноваження органів виконавчої влади вищого рівня

Передача місцевим державним адміністраціям повноважень інших органів супроводжується передачею їм відповідних фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень.

В управлінні відповідних місцевих державних адміністрацій перебувають об'єкти державної власності, передані їм в установленому законом порядку. У разі делегування місцевим державним адміністраціям районними чи обласними радами відповідних повноважень в їх управлінні перебувають також об'єкти спільної власності територіальних громад. Місцевим державним адміністраціям забороняється використовувати об'єкти державної власності, власності територіальних громад, що перебувають в їх управлінні, як заставу чи інші види забезпечення, а також здійснювати операції уступки вимоги, переведення боргу, прийняття переведення боргу, дарування, пожертвування.

Місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за:

1) збереженням і раціональним використанням державного майна;

2) станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов'язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі;

3) використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів та ін.

Місцева державна адміністрація:

1) розробляє проекти програм соціально-економічного розвитку і подає їх на затвердження відповідній раді, забезпечує їх виконання, звітує перед відповідною радою про їх виконання;

2) забезпечує ефективне використання природних, трудових і фінансових ресурсів;

3) складає і подає на затвердження ради проект відповідного бюджету та забезпечує його виконання; звітує перед відповідною радою про його виконання;

4) здійснює на відповідній території управління об'єктами, що перебувають у державній власності та передані до сфери її управління, приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств, установ і організацій, що належать до сфери її управління, а також здійснює делеговані відповідною радою функції управління майном, що перебуває у спільній власності територіальних громад;

5) організовує розробку та проведення експертизи містобудівної документації населених пунктів відповідно до державних норм і стандартів;

6) розробляє та забезпечує виконання затверджених у встановленому законом порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості грунтів, що перебувають у державній власності;

7) реалізовує державну політику в галузі науки, освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім'ї та молоді;

8) реалізує державну політику в галузі соціального забезпечення та соціального захисту соціально незахищених громадян - пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних, дітей-сиріт, одиноких матерів, багатодітних сімей, інших громадян, які внаслідок недостатньої матеріальної забезпеченості потребують допомоги та соціальної підтримки з боку держави.

9) забезпечує реалізацію державних гарантій у сфері праці, в тому числі і на право своєчасного одержання винагороди за працю;

10) забезпечує виконання Конституції та законів України, рішень Конституційного Суду України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади;

11) забезпечує виконання зобов'язань за міжнародними договорами України на відповідній території;

12) забезпечує виконання законодавства про військовий обов'язок посадовими особами і громадянами, підприємствами, установами і організаціями;

Для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право:

1) проводити перевірки стану додержання Конституції України та законів України, інших актів законодавства органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, керівниками підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і підпорядкування по напрямах, визначених статтею 16 цього Закону;

2) залучати вчених, спеціалістів, представників громадськості до проведення перевірок, підготовки і розгляду питань, що входять до компетенції місцевих державних адміністрацій;

3) одержувати відповідну статистичну інформацію та інші дані від державних органів і органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, політичних партій, громадських і релігійних організацій, підприємств, установ та організацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності;

4) давати згідно з чинним законодавством обов'язкові для виконання розпорядження керівникам підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і громадянам з контрольованих питань, порушувати питання про їх відповідальність у встановленому законом порядку;

5) здійснювати інші функції і повноваження згідно з чинним законодавством.

Місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження, делеговані їм обласними і районними радами відповідно до Конституції України в обсягах і межах, передбачених статтею 44 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

4. Апарат місцевих державних адміністрацій

Для правового, організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності місцевої державної адміністрації, підготовки аналітичних, інформаційних та інших матеріалів, систематичної перевірки виконання актів законодавства та розпоряджень місцевої державної адміністрації, надання методичної та іншої практичної допомоги місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування, головою місцевої державної адміністрації утворюється апарат місцевої державної адміністрації в межах виділених бюджетних коштів.

Апарат місцевих державних адміністрацій очолює керівник, який призначається на посаду головою місцевої державної адміністрації.

Керівник апарату місцевої державної адміністрації організовує його роботу, забезпечує підготовку матеріалів на розгляд голови місцевої державної адміністрації, організовує доведення розпоряджень голови місцевої державної адміністрації до виконавців, відповідає за стан діловодства, обліку і звітності, виконує інші обов’язки, покладені на нього головою місцевої державної адміністрації. З цих питань керівник апарату місцевої державної адміністрації видає накази.

Голова місцевої державної адміністрації затверджує положення та визначає структуру апарату, призначає на посади і звільняє з посад керівників та інших працівників структурних підрозділів апарату. Керівники структурних підрозділів апарату за умовами оплати праці прирівнюються до керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевої державної адміністрації.

Апарат відповідно до покладених на нього завдань:

1) опрацьовує документи, що надходять до місцевої державної адміністрації, готує до них аналітичні, довідкові та інші матеріали, а також проекти доручень голови та заступників голови місцевої державної адміністрації;

2) здійснює опрацювання проектів розпоряджень; за дорученням голови місцевої державної адміністрації розробляє проекти розпоряджень з організаційних та кадрових питань;

3) перевіряє за дорученням голови місцевої державної адміністрації виконання актів законодавства, розпоряджень і доручень голови місцевої державної адміністрації управліннями, відділами та іншими структурними підрозділами місцевої державної адміністрації, а також районними державними адміністраціями (за дорученням голови обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації); вивчає і узагальнює досвід роботи цих органів та надає практичну допомогу у її поліпшенні; розробляє пропозиції про удосконалення діяльності цих органів, здійснює контроль за своєчасним поданням ними доповідей, інформації та інших матеріалів щодо виконання актів законодавства, розпоряджень і доручень голови місцевої державної адміністрації;

4) аналізує за дорученням голови місцевої державної адміністрації роботу органів місцевого самоврядування у межах і порядку, визначених законодавством, надає методичну та іншу практичну допомогу в поліпшенні організації їх роботи, готує пропозиції про поглиблення взаємодії місцевої державної адміністрації з органами місцевого самоврядування у спільному вирішенні питань економічного, соціального та культурного розвитку відповідних територій;

5) готує аналітичні, інформаційні та інші матеріали з організаційних та кадрових питань, що розглядаються головою місцевої державної адміністрації;

6) опрацьовує й подає голові місцевої державної адміністрації проекти планів роботи місцевої державної адміністрації, забезпечує контроль за їх виконанням;

7) здійснює організаційне забезпечення засідань колегій, а також нарад, що проводяться головою місцевої державної адміністрації та його заступниками;

8) організовує особистий прийом громадян і розгляд звернень, що надійшли до місцевої державної адміністрації, контролює вирішення порушених у них питань, узагальнює та аналізує пропозиції, що містяться в них, розробляє пропозиції, спрямовані на усунення причин, які породжують обґрунтовані скарги і зауваження громадян;

9) аналізує разом із структурними підрозділами місцевої державної адміністрації соціально-економічне і суспільно-політичне становище на відповідній території, розробляє та вносить голові місцевої державної адміністрації пропозиції щодо його поліпшення; бере участь у підготовці звітів місцевої державної адміністрації про виконання програм соціально-економічного й культурного розвитку території, а також про реалізацію повноважень, делегованих відповідною радою;

10) здійснює, відповідно до затвердженого головою місцевої державної адміністрацій плану, роботу, пов’язану з організацією добору, розстановки, підвищення кваліфікації та заохоченням працівників місцевої державної адміністрації, створенням кваліфікованого резерву і веденням обліку кадрів, вживає заходів для поліпшення організації та підвищення ефективності роботи працівників місцевої державної адміністрації;

11) забезпечує ведення діловодства, дотримання секретності й службової таємниці;

12) здійснює матеріально-технічне і господарсько-побутове забезпечення діяльності місцевої державної адміністрації;

13) виконує інші функції відповідно до законодавства й за дорученням голови місцевої державної адміністрації.

Апарат місцевої державної адміністрації у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з управліннями, відділами та іншими структурними підрозділами місцевої державної адміністрації (апарат обласної, Київської і Севастопольської міської державної адміністрації – також з апаратами районних державних адміністрацій), з виконавчими органами (апаратами) рад.

Організація роботи апарату місцевої державної адміністрації здійснюється відповідно до регламенту місцевої державної адміністрації, інструкції з діловодства в місцевій державній адміністрації, а також положення про апарат, які затверджуються головою місцевої державної адміністрації.

Дата добавления: 2014-01-04