Вади розвитку – це порушення внутрішньоутробного розвитку, відхилення від нормальної будови організму. Найлегші ступені вад розвитку називають аномаліями, найважчі – потворністю

Вплив негативних чинників на формування плода.

Існує багато несприятливих чинників, які впливають на організм матері як до того, так і під час вагітності та відповідно на зародок і плід.

Чинники середовища, які здатні викликати порушення розвитку, каліцтво, називають тератогенами. До тератогенів належать фізичні, хімічні, біологічні чинники:

· інфекції та найпростіші: вірус краснухи, цитомегаловірус, токсоплазмоз, сифіліс та ін.;

· метаболічні розлади у матері: алкоголізм, цукровий діабет, фенілкетонурія, гіпертермія, мікседема, системні захворювання сполучної тканини;

· радіація: діагностична, терапевтична, ядерні випробування та аварії на ядерних реакторах;

· медичні препарати: андрогенні гормони, циклофосфаміт, мієлосан, лідомід, препарати ртуті, пеніциламін, гормони щитовидної залози, антитіроїдні препарати, тетрациклін та ін..

Вроджені вади розвитку (ВВР) у 20% випадків зумовлені порушенням генетичного апарату клітини; у 20% - порушенням реалізації генетичної інформації під час ембріонального розвитку під впливом шкідливих чинників довкілля, у 60% - поєднання генетичних і негативних впливів середовища існування. Найуразливішим періодом щодо формування ВВР є період від 15-го до 60-го дня після зачаття. За статистикою, на 1000 дітей народжується 10 з вадами розвитку.

Серед фізичних чинників найбільше спричиняють вроджені аномалії рентгенівські промені, гамма-, альфа-, бета- випромінювання. Опромінювання вагітних може викликати мікроцефалію, затримку росту і розвитку зародка.

Перелік хімічних тератогенів включає до 800 різноманітних речовин. До сильнодіючих відносять наркотики, нікотин, алкоголь, лікарські препарати, отрутохімікати, а також хімічно забруднене довкілля.

До біологічних тератогенів належать збудники інфекційних хвороб. Вражаючі тератогенні властивості мають віруси грипу, хвороби Боткіна, малярії, краснухи.

Аномалії найчастіше проявляються в критичні періоди онтогенезу, коли організм найбільш вразливий до впливу чинників довкілля. В ембріогенезі людини виділяють три китичні періоди:

· період імплантації (6-7 доби після запліднення);

· період плацентації (кінець другого тижня вагітності);

· перінатальний період (пологі);

Визначено критичні періоди розвитку окремих органів у пізніші терміни вагітності:

· бластопатія – порушення розвитку зиготи з моменту запліднення до 15-го дня його розвитку;

· ембріопатія – порушення розвитку ембріона з 15 дня до 3- місяця внутрішньоутробного розвитку;

· фетопатія – порушення розвитку плода з 3-го місяця онтогенезу до кінця вагітності.

Дата добавления: 2014-01-04